Відмова Заходу від Китаю коштуватиме $23,6 трильйона — дослідження EY-Parthenon

Ось фактичне резюме на основі дослідження EY-Parthenon, опублікованого в понеділок, 13 липня 2026 року, і вперше висвітленого Financial Times.

Вартість $23,6 трильйона

Аналіз EY-Parthenon, проведений під керівництвом Матса Перссона, оцінює, що США, Єврозона та Велика Британія повинні будуть інвестувати додатково $23,6 трильйона протягом 25 років (до 2050 року), щоб суттєво зменшити свою економічну залежність від Китаю в критичних галузях . Це означає приблизно $940 мільярдів додаткових щорічних інвестицій у всіх трьох економіках .

За країнами/регіонами:

• США: $13,7 трильйона (~$550 млрд/рік)
• Єврозона: $9,1 трильйона
• Велика Британія: $800 мільярдів

Інфляційні ризики

Дослідження попереджає, що сам процес економічного розриву може підштовхнути інфляцію на 2,5 процентного пункту в певних сценаріях. Це пояснюється значним зростанням виробничих витрат при перенесенні виробництва з низьковартісних китайських ланцюгів постачання .

Повний розрив проти «зменшення ризиків»

Дослідження EY-Parthenon чітко протиставляє два підходи:

• Повний розрив (decoupling): цифра в $23,6 трильйона відображає вартість повного, жорсткого розриву з китайськими ланцюгами постачання, що потребує дублювання інфраструктури, НДДКР, програмного забезпечення, виробництва та логістики з нуля .
• «Зменшення ризиків» (de-risking): цей підхід, який підтримують європейські лідери (і відображений в офіційній стратегії ЄС), є більш цілеспрямованим. Він має на меті зменшити залежність у вузькому наборі стратегічних секторів, а не розривати всі економічні зв'язки. Дослідження передбачає, що «зменшення ризиків» матиме значно нижчу вартість, хоча звіт зосереджується на сценарії повного розриву, щоб кількісно оцінити крайній кінець спектру ризиків .

Європейські політики постійно виступають за «зменшення ризиків, а не розрив», як задокументовано в дослідженні Європейського парламенту 2024 року .

Найбільш вразливі сектори

Аналіз EY-Parthenon визначає чотири сектори, які несуть найбільші витрати від дублювання ланцюгів постачання :

• Фармацевтика: значна залежність від китайських активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ).
• Напівпровідники: концентроване виробництво мікросхем і постачання матеріалів у Китаї/Тайвані.
• Чиста енергетика: сонячні панелі, акумулятори, компоненти вітрових турбін (Китай домінує у світовому виробництві).
• Критичні мінерали: переробка рідкісноземельних металів, літію, кобальту (Китай контролює ~60–90% переробки).

Окремий аналіз Торгової палати США також визначає ці сектори, а також ІКТ/хмарні технології та оборонні технології як найбільш вразливі .

Контекст: вже існуючі заходи Заходу

Витрати США на критичні мінерали: США вже виділили приблизно $30 мільярдів через Закон про зниження інфляції (Inflation Reduction Act) і Закон про чипи (CHIPS Act) на внутрішню переробку критичних мінералів, ланцюги постачання акумуляторів і виробництво напівпровідників (джерело посилається на ширшу стратегічну структуру витрат США).

Антидемпінгове розслідування ЄС щодо імпорту китайської качки: В окремому, але пов'язаному торговельному заході, ЄС розпочав нове антидемпінгове розслідування щодо імпорту китайської качки, що відображає загальну тенденцію західних економік використовувати торговельні захисні інструменти для управління залежністю від імпорту з Китаю .

Домінування Китаю в ланцюгах постачання залишається головним чинником — Китай є найбільшим виробником у світі, найбільшим експортером і домінуючим переробником критичної сировини. Європейський центральний банк (ЄЦБ) окремо зазначив, що кількість життєво важливих ресурсів, на які поширюються експортні обмеження, зросла в п'ять разів з 2009 року .

Підсумок: Дослідження EY-Parthenon встановлює різку ціну на повний економічний розрив ($23,6 трильйона за 25 років, $13,7 трильйона для США окремо) і вказує на ризик інфляції в 2,5 процентного пункту, в той час як європейські лідери продовжують віддавати перевагу вужчому шляху «зменшення ризиків», зосередженому на фармацевтиці, напівпровідниках, чистій енергетиці та критичних мінералах — секторах, у яких США та ЄС вже почали фінансувати та впроваджувати торговельні обмеження.