Однак численні новинні повідомлення із саміту одразу вказали на суттєві застереження:

• Відсутність консультацій з виробниками: Трамп визнав, що ще не консультувався з Lockheed Martin або RTX Corporation (колишня Raytheon), основними підрядниками, відповідальними за виробництво систем Patriot .
• Роки до початку виробництва: Експерти з оборони одностайно заявили, що налагодження виробничих ліній в Україні займе щонайменше рік, а радше кілька років .
• Відсутність негайної допомоги: Ця заява ніяк не вирішує гостру поточну нестачу перехоплювачів Patriot в Україні, яка вкрай необхідна для протидії постійним російським ракетним ударам .
• Практичні питання: Рада з міжнародних відносин (Council on Foreign Relations) зазначила складність будівництва заводу з виробництва ракет Patriot у країні, яка постійно зазнає російських обстрілів, припустивши, що більш практичним було б розмістити виробництво в сусідній країні-члені НАТО, наприклад, у Польщі .

Сам Трамп пояснив цей крок як спосіб відповісти на скарги Зеленського щодо недостатньої допомоги США: «Тепер він не зможе скаржитися, що ми даємо йому недостатньо. Я сказав: "Робіть їх самі"» .

Реакція Кремля: звинувачення в «лицемірстві»

Речник Кремля Дмитро Пєсков 9 липня 2026 року звинуватив Вашингтон у «лицемірстві» щодо війни . Критика пролунала на тлі того, як Трамп також оголосив про телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним того ж дня, додавши, що обидві сторони конфлікту прагнуть врегулювання . Заява Пєскова фактично заперечувала тезу Трампа про взаємне бажання миру.

Реакція сенаторів США: прямих заяв не виявлено

У результатах пошуку не знайдено прямих цитат чи названих імен конкретних сенаторів США щодо оголошення про ліцензію на Patriot. Цю частину запиту не вдалося повністю підтвердити з наявних джерел.

Ширша зміна в НАТО щодо далекобійних ударів та стратегії

Саміт в Анкарі відбувався на тлі значної стратегічної еволюції всередині НАТО, частково спричиненої баченням адміністрації Трампа під назвою «НАТО 3.0».

НАТО 3.0 та розподіл праці: Адміністрація Трампа просувала концепцію «НАТО 3.0», згідно з якою Європа бере на себе основну відповідальність за звичайну безпеку — включно з підтримкою України — тоді як США продовжують забезпечувати ядерну парасольку .

Пріоритети спроможностей: Міністри оборони НАТО вже погодили визначення пріоритетними напрямками інвестицій протиповітряної та протиракетної оборони, далекобійної зброї, логістики та великих наземних маневрених формувань . Це планування безпосередньо вплинуло на дискусії на саміті в Анкарі.

Зміна позиції щодо далекобійних ударів: У заяві Верховної Ради України від лютого 2026 року зазначалося, що Парламентська асамблея НАТО змінила свою позицію, дозволивши «Україні завдавати ударів по цілях на російській території західною зброєю» . Це знаменує значний відхід від попередніх обмежень, які лімітували використання Україною західної зброї. Однак наявні докази із самого саміту в Анкарі не деталізують нове конкретне рішення щодо політики далекобійних ударів, ухвалене на цьому заході.

Попередня зміна політики відбулася у травні 2025 року, коли канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що західні союзники зняли обмеження на дальність озброєнь, які постачаються Україні .

Однак численні новинні повідомлення із саміту одразу вказали на суттєві застереження:

• Відсутність консультацій з виробниками: Трамп визнав, що ще не консультувався з Lockheed Martin або RTX Corporation (колишня Raytheon), основними підрядниками, відповідальними за виробництво систем Patriot .
• Роки до початку виробництва: Експерти з оборони одностайно заявили, що налагодження виробничих ліній в Україні займе щонайменше рік, а радше кілька років .
• Відсутність негайної допомоги: Ця заява ніяк не вирішує гостру поточну нестачу перехоплювачів Patriot в Україні, яка вкрай необхідна для протидії постійним російським ракетним ударам .
• Практичні питання: Рада з міжнародних відносин (Council on Foreign Relations) зазначила складність будівництва заводу з виробництва ракет Patriot у країні, яка постійно зазнає російських обстрілів, припустивши, що більш практичним було б розмістити виробництво в сусідній країні-члені НАТО, наприклад, у Польщі .

Сам Трамп пояснив цей крок як спосіб відповісти на скарги Зеленського щодо недостатньої допомоги США: «Тепер він не зможе скаржитися, що ми даємо йому недостатньо. Я сказав: "Робіть їх самі"» .

Реакція Кремля: звинувачення в «лицемірстві»

Речник Кремля Дмитро Пєсков 9 липня 2026 року звинуватив Вашингтон у «лицемірстві» щодо війни . Критика пролунала на тлі того, як Трамп також оголосив про телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним того ж дня, додавши, що обидві сторони конфлікту прагнуть врегулювання . Заява Пєскова фактично заперечувала тезу Трампа про взаємне бажання миру.

Реакція сенаторів США: прямих заяв не виявлено

У результатах пошуку не знайдено прямих цитат чи названих імен конкретних сенаторів США щодо оголошення про ліцензію на Patriot. Цю частину запиту не вдалося повністю підтвердити з наявних джерел.

Ширша зміна в НАТО щодо далекобійних ударів та стратегії

Саміт в Анкарі відбувався на тлі значної стратегічної еволюції всередині НАТО, частково спричиненої баченням адміністрації Трампа під назвою «НАТО 3.0».

НАТО 3.0 та розподіл праці: Адміністрація Трампа просувала концепцію «НАТО 3.0», згідно з якою Європа бере на себе основну відповідальність за звичайну безпеку — включно з підтримкою України — тоді як США продовжують забезпечувати ядерну парасольку .

Пріоритети спроможностей: Міністри оборони НАТО вже погодили визначення пріоритетними напрямками інвестицій протиповітряної та протиракетної оборони, далекобійної зброї, логістики та великих наземних маневрених формувань . Це планування безпосередньо вплинуло на дискусії на саміті в Анкарі.

Зміна позиції щодо далекобійних ударів: У заяві Верховної Ради України від лютого 2026 року зазначалося, що Парламентська асамблея НАТО змінила свою позицію, дозволивши «Україні завдавати ударів по цілях на російській території західною зброєю» . Це знаменує значний відхід від попередніх обмежень, які лімітували використання Україною західної зброї. Однак наявні докази із самого саміту в Анкарі не деталізують нове конкретне рішення щодо політики далекобійних ударів, ухвалене на цьому заході.

Попередня зміна політики відбулася у травні 2025 року, коли канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що західні союзники зняли обмеження на дальність озброєнь, які постачаються Україні .