Аналіз Радіо Свобода (RFE/RL) від 9 липня 2026 року прямо стверджує: «Українські атаки на російські НПЗ миттєво вкинули країни Центральної Азії в енергетичний хаос, оголивши роки короткострокових рішень, які залишили регіон без координації та диверсифікації» . У цьому ж аналізі зазначається, що режими в Центральній Азії десятиліттями не будували власних нафтопереробних потужностей і не шукали альтернативних постачальників, через що стали вкрай вразливими до будь-яких перебоїв з російського боку
. Експерти цитують попередження, що зростання цін на пальне та дефіцит можуть стати політичним переломним моментом для авторитарних урядів регіону, оскільки невдоволення населення сприймається як неспроможність влади
.
Ланцюг подій підтверджується джерелами. Удар 6 липня по Омську пошкодив установку, яка становить 38% потужності НПЗ, і змусив зупинити весь завод . Масштабніші дронові атаки вивели з ладу 20–40% російських нафтопереробних потужностей, спровокувавши дефіцит майже в усіх регіонах РФ і поширивши кризу на Центральну Азію
. Киргизстан (~95% залежності від РФ) почав екстрені дипломатичні переговори, але поки що домовився про мінімальні обсяги
. Експерти пояснюють уразливість десятиліттями короткозорої політики та недостатніх інвестицій у власну переробку, попереджаючи: зростання цін і гнів людей може стати серйозним політичним викликом для авторитарних урядів регіону
.