Загальна кількість жертв цієї атаки — не менше 10 загиблих і понад 80 поранених, що підтверджують офіційні дані ДСНС України .
Українська протиповітряна оборона продемонструвала високу ефективність проти дронів, але виявилася майже безпорадною перед балістичними ракетами.
Ця проблема не нова. Під час атаки 6 липня всі балістичні ракети РФ також досягли цілей, убивши щонайменше 22 людей і оголивши «зростаючі прогалини» в українській ППО . А 1–2 липня масований удар із 74 ракет і 496 дронів забрав життя щонайменше 30 людей, поранивши понад 80
. Українська влада неодноразово наголошує, що нестача комплексів Patriot та інших сучасних систем перехоплення робить міста беззахисними перед російським балістичним арсеналом, який залишається «останньою великою перевагою» РФ
.
Атаки відбулися одразу після саміту НАТО в Анкарі (7–8 липня 2026 року), де президент Зеленський зробив посилення ППО центральним пунктом звернення до союзників.
Липень 2026 року позначився різким і системним посиленням російських повітряних кампаній:
Темп атак прискорюється: три масовані хвилі за 12 днів, кожна з яких поєднує масові рої дронів (з якими Україна в основному справляється) з балістичними ракетами (проти яких вона майже безсила). Постійна нездатність зупинити балістичні боєприпаси — навіть при тому, що рівень перехоплення дронів залишається вище 90% — є ключовою проблемою, яка безпосередньо зумовила політичну терміновість на саміті в Анкарі та обіцянку Трампа щодо ліцензії.