МЕА прогнозує найбільше падіння попиту на нафту з часів пандемії: що стоїть за історичним зниженням на 1,1 млн барелів на день?

Ось фактологічний аналіз липневого звіту МЕА щодо ринку нафти за 2026 рік, чинників падіння попиту та порівняння з прогнозом Управління енергетичної інформації США (EIA).

Прогноз МЕА на липень 2026: перше річне падіння з 2020 року

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) спрогнозувало, що світовий попит на нафту у 2026 році скоротиться на 1,1 млн барелів на день (мб/д) порівняно з попереднім роком. Це перше річне падіння з часів пандемійного 2020 року. За оцінками МЕА, середній світовий попит у 2026 році становитиме приблизно 103,3 мб/д . Агентство прогнозує відновлення зростання попиту на 2 мб/д у 2027 році, щойно нормалізуються торговельні потоки .

Перегляд попередніх оцінок

Липнева цифра стала різким погіршенням власних прогнозів МЕА. Падіння на 1,1 мб/д означає зниження на 700 тис. бар./день (700 кб/д) порівняно з травневим звітом МЕА . Причина — дані про те, що поставки у другому кварталі 2026 року обвалилися на 5 мб/д порівняно з аналогічним періодом минулого року через стрибок цін на пальне та серйозні перебої з доступністю продуктів .

Ключові причини падіння

1. Зрив перемир'я та де-факто закриття Ормузької протоки. Ормузька протока, через яку до початку військових дій 28 лютого 2026 року проходило майже 20% світових поставок нафти, залишалася фактично закритою для судноплавства до середини 2026 року . Крихке перемир'я між США та Іраном було зірвано, що унеможливило відновлення танкерного руху. МЕА попередило, що навіть після відновлення судноплавства знадобляться місяці, аби поставки повернулися до норми . Закриття протоки спричинило історичний шок пропозиції, піднявши спотові ціни на нафту Dated Brent до $144/барель .

2. Вимушена руйнація попиту через високі ціни та дефіцит пального. Через закриття протоки доступність нафти різко впала, що підняло роздрібні ціни на пальне до рівнів, які просто «знищили» споживання. МЕА зазначило, що руйнація попиту поширилася «далеко за межі секторів і регіонів, які спочатку постраждали найбільше від війни США та Ірану» — вищі ціни та «жорсткіший макроклімат» вдарили по значно ширшій частині світової економіки .

3. Глобальний колапс пропозиції. За оцінками МЕА, світовий видобуток нафти у 2026 році впаде на 3,9 мб/д через конфлікт з Іраном, склавши в середньому близько 102,4 мб/д. Це менше за прогнозований попит у 103,3 мб/д, що створює чистий дефіцит на ринку протягом більшої частини року .

4. Глибоке падіння попиту в Азії. Руйнація попиту сконцентрувалася в Азії — регіоні, найбільш залежному від нафти з Близького Сходу. Саме там у другому кварталі зафіксовано найважчі річні падіння поставок .

Порівняння з прогнозами EIA (США)

Агентства EIA та МЕА зійшлися на однаковому підсумковому показнику до середини 2026 року, хоча стартували з дуже різних позицій.

• Липневий STEO від EIA: EIA також спрогнозувало, що світовий попит на нафту зменшиться на 1,1 мб/д протягом 2026 року порівняно з 104,0 мб/д у 2025 році . У своєму пресрелізі від 9 липня EIA заявило, що «світовий попит на нафту у 2026 році впаде на 1,1 млн бар./день порівняно з минулим роком, але, як очікується, зросте на 2,5 млн бар./день у 2027 році» .

• Початкова розбіжність: У травні 2026 року EIA прогнозувало значно менше падіння — лише близько 420 тис. бар./день, тобто спочатку воно було менш песимістичним за МЕА щодо масштабів руйнації попиту . До червня, коли закриття Ормузької протоки тривало, а перемир'я провалилося, EIA різко переглянуло свій прогноз у бік зниження, зрештою дійшовши до тієї ж цифри у 1,1 мб/д .

• Розбіжність у ціновому прогнозі: Попри однаковий прогноз падіння попиту, погляди агентств на ціни розійшлися. МЕА очікувало стійкого дефіциту до кінця 2026 року, тоді як EIA прогнозувало, що виробництво нафти та інших рідких вуглеводнів продовжить перевищувати світовий попит, що призведе до зниження цін на Brent — з $69/барель у 2025 році до $58/барель у 2026 та $53/барель у 2027 .

Висновок: І МЕА, і EIA спрогнозували падіння світового попиту на нафту на 1,1 мб/д у 2026 році — перше річне скорочення з 2020 року. Головною причиною стала де-факто блокада Ормузької протоки, провал перемир'я та спричинений цим ціновий шок, який змусив економіки світу різко скоротити споживання.