ООН уперше внесла Ізраїль до списку підозрюваних у сексуальному насильстві: Палестина вимагає дій від Радбезу

Документ містить 31 підтверджений ООН випадок сексуального насильства, який приписують ізраїльським силам щодо палестинців, зокрема сексуальне насильство над затриманими. Тринадцять випадків сталися у 2025 році, ще 18 було задокументовано у 2023–2024 роках. Серед постраждалих — 14 чоловіків, сім жінок, дев’ять хлопчиків і одна дівчинка із сектора Гази та Західного берега .

До переліку потрапили, зокрема, Армія оборони Ізраїлю, Ізраїльська пенітенціарна служба разом із підрозділом «Нахшон» і спецпідрозділами Keter, Ізраїльське агентство безпеки «Шин-Бет» та поліцейський контртерористичний підрозділ . У звіті йдеться про повторювані групові зґвалтування та застосування сексуального насильства як форми катування .

Водночас у звіті зафіксовано різке глобальне зростання сексуального насильства, пов’язаного з конфліктами. У 2025 році ООН підтвердила 9 788 таких випадків — більш ніж удвічі більше, ніж роком раніше. Спеціальна представниця генсека ООН Праміла Паттен заявила, що ці злочини відзначалися «надзвичайною жорстокістю» і переважно були спрямовані проти жінок та дівчат . Загалом у додатку до звіту зазначено 77 сторін — державних і недержавних .

Чого вимагає Палестина

Під час засідання Ради Безпеки ООН 9 липня, присвяченого сексуальному насильству під час конфліктів, постійний спостерігач Палестини при ООН Ріяд Мансур закликав Радбез притягнути Ізраїль до відповідальності за порушення щодо палестинців. Він також вимагав забезпечити міжнародним слідчим необмежений доступ до окупованих палестинських територій .

«Рада Безпеки не може мовчати. Вона має діяти», — заявив Мансур. За його словами, винні у сексуальному насильстві мають постати перед правосуддям, а безкарність більше не можна толерувати .

Реакція Ізраїлю: звинувачення в упередженості

Ізраїль різко відреагував на рішення ООН. Посол Ізраїлю при ООН Денні Данон звинуватив організацію в тому, що вона «несправедливо виокремлює Ізраїль», і заявив, що на генерального секретаря Антоніу Гутерреша чинили сильний політичний тиск, аби внести Ізраїль до списку після включення до нього ХАМАС .

Данон оголосив про розрив контактів Ізраїлю з Гутеррешем, зажадав оприлюднити всі внутрішні електронні листи та повідомлення, пов’язані з рішенням, а також закликав до відставки Праміли Паттен . Міністерство закордонних справ Ізраїлю назвало внесення до списку «відверто упередженим і політизованим рішенням» .

Суперечка навколо перевірки доказів

Додаткові питання виникли після заяв Паттен, яку цитували зі словами, що вона особисто не переглядала докази. «Я чітко дала зрозуміти Ізраїлю, що не відвідуватиму жодного місця утримання, навіть якщо мені це запропонують. Перевірка не входить до обов’язків мого офісу», — сказала вона .

Ця заява спричинила гостру критику з боку ізраїльських посадовців та деяких оглядачів .

Яких дій вимагають Саудівська Аравія та ЄС

Саудівська Аравія, діючи через Організацію ісламського співробітництва (ОІС), привітала внесення Ізраїлю до переліку та наголосила, що воно має бути «підкріплене діями» . В ОІС назвали рішення юридичною та гуманітарною перемогою палестинських жертв і закликали міжнародну спільноту притягнути Ізраїль до відповідальності .

Європейський Союз закликав до повної відповідальності та безперешкодного доступу міжнародних слідчих до окупованих палестинських територій. Представники ЄС наголосили, що висновки ООН не мають залишитися символічними: вони повинні призвести до конкретних наслідків. Також ЄС підкреслив, що всі сторони, зокрема Ізраїль, мають дотримуватися міжнародного гуманітарного права .

Політичний сигнал, але не вирок суду

Внесення до списку має значну політичну вагу, однак саме по собі не є судовим рішенням. Експерт із міжнародного права Харут Екманян наголосив, що «чорний список — це не вирок суду» .

Водночас відповідно до резолюції Ради Безпеки ООН 2242 (2015) державні сторони, які неодноразово потрапляють до додатків таких звітів, не можуть брати участь в операціях ООН із підтримання миру .

Що буде далі

Після дебатів 9 липня Рада Безпеки ще не ухвалила офіційних заходів. За наявною інформацією, члени Радбезу проводять неформальні консультації щодо подальших кроків .

ОІС і ЄС заявили, що продовжать домагатися механізмів відповідальності. Однак перспективи конкретних рішень залишаються невизначеними через глибокі геополітичні розбіжності в Раді Безпеки.

Поки що внесення Ізраїлю до списку є найформальнішою міжнародною фіксацією випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, які приписують ізраїльським силам. Це рішення, ймовірно, стане новою точкою дипломатичного протистояння між Ізраїлем та ООН навколо питання відповідальності за злочини на палестинських територіях.