Пєсков заявив, що Путін «залишається відкритим до діалогу», однак публічного пояснення з боку Білого дому щодо пропущеного дзвінка наразі немає. На дипломатичному рівні це виглядає як черговий сигнал охолодження контактів, навіть якщо Кремль намагається не подавати ситуацію як конфлікт .

Що пропущений дзвінок показує про дипломатію США та Росії

Контакти на найвищому рівні буксують

Трамп поговорив із Путіним до саміту, але не після нього. Це змінило очікувану послідовність: передбачалося, що зустріч лідерів НАТО стане нагодою посилити позиції Вашингтона й завершиться подальшим контактом із Москвою. Натомість саміт не приніс заявленого дипломатичного продовження .

Поведінка Трампа в Анкарі створила неоднозначний сигнал

Під час саміту Трамп публічно виступав на захист позицій російського лідера, критикував союзницю по НАТО Іспанію та знову порушував питання американських претензій на Гренландію, яка є територією Данії — країни-члена Альянсу . Це створило враження, що внутрішні суперечки Вашингтона із союзниками частково відволікають увагу від тиску на Москву.

Водночас генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що до завершення зустрічі Альянс знову продемонстрував єдність .

Переговорний імпульс згасає

У серпні 2025 року Трамп пропонував організувати зустріч Путіна та президента України Володимира Зеленського для припинення війни. Однак до жовтня цей план фактично розпався . Відсутність нового дзвінка після саміту свідчить, що спроба Трампа домогтися угоди через особисті контакти з Путіним наразі не дала результату.

Що Україна отримала від саміту НАТО в Анкарі

Попри суперечки навколо поведінки Трампа, зустріч принесла Києву кілька практичних рішень.

• Щонайменше €70 млрд військової допомоги. Європейські держави НАТО та Канада пообіцяли Україні довгострокову військову підтримку обсягом не менш як €70 млрд, або близько $80 млрд. На 2027 рік очікується збереження порівнянного рівня допомоги .
• Плани спільного виробництва Patriot. Союзники підтримали надання Україні ліцензії на виробництво систем протиповітряної оборони Patriot, що має відкрити можливість виготовляти окремі компоненти в Україні .
• Окремий пакет ракет PAC-3 на $300 млн. Зеленський заявив про нове фінансування для ракет-перехоплювачів Patriot, необхідних для захисту українських міст та інфраструктури .
• Росію назвали довгостроковою загрозою. У підсумковій декларації НАТО Москва була офіційно визначена як тривала загроза євроатлантичній безпеці .
• Суперечки всередині Альянсу нікуди не зникли. Вимоги Трампа скоротити торговельні зв’язки з Іспанією та його заяви щодо Гренландії спричинили напруження на зустрічі, хоча керівництво НАТО наполягало, що союзники завершили саміт об’єднаними .

Чому зростають побоювання нової ескалації

Reuters 9 липня повідомило з посиланням на трьох співрозмовників, близьких до Кремля, що Путін відкидає заклики до мирних переговорів. За словами джерел, найближчими місяцями існує «висока ймовірність» посилення бойових дій .

Серед чинників, які можуть підштовхувати Москву до жорсткішої лінії, називають:

• Удари України по цілях у глибині Росії. Атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи та порти, за наведеними даними, посилили готовність Путіна продовжувати війну. У 2026 році повідомлялося про 194 такі атаки — в одинадцять разів більше, ніж у 2025-му .
• Ризик так званої горизонтальної ескалації. Аналітики попереджають, що Кремль може спробувати розширити конфлікт не лише в Україні, а й через гібридні атаки або провокації проти східного флангу НАТО — зокрема в країнах Балтії чи Польщі .
• Перевірку єдності НАТО. Західні розвідувальні служби оцінюють, що Росія може вдатися до обмеженої гібридної операції проти держави Альянсу, щоб перевірити готовність союзників діяти спільно. Сумніви щодо надійності американської участі, які посилилися після анкарського саміту, можуть зробити таку перевірку привабливішою для Москви .

Висновок

Пропущений дзвінок сам по собі не доводить остаточного розриву між Трампом і Путіним: Кремль і надалі заявляє про готовність до діалогу. Але в ширшому контексті це ще один знак того, що особиста дипломатія Трампа не наблизила сторони до домовленості.

Саміт НАТО в Анкарі водночас дав Україні важливі практичні результати — багаторічні фінансові зобов’язання, новий пакет ракет Patriot і перспективу власного виробництва компонентів системи. Однак, судячи з повідомлень Reuters, Москва наразі не рухається до переговорів, а ризик переходу війни в ще небезпечнішу фазу зростає.

Пєсков заявив, що Путін «залишається відкритим до діалогу», однак публічного пояснення з боку Білого дому щодо пропущеного дзвінка наразі немає. На дипломатичному рівні це виглядає як черговий сигнал охолодження контактів, навіть якщо Кремль намагається не подавати ситуацію як конфлікт .

Що пропущений дзвінок показує про дипломатію США та Росії

Контакти на найвищому рівні буксують

Трамп поговорив із Путіним до саміту, але не після нього. Це змінило очікувану послідовність: передбачалося, що зустріч лідерів НАТО стане нагодою посилити позиції Вашингтона й завершиться подальшим контактом із Москвою. Натомість саміт не приніс заявленого дипломатичного продовження .

Поведінка Трампа в Анкарі створила неоднозначний сигнал

Під час саміту Трамп публічно виступав на захист позицій російського лідера, критикував союзницю по НАТО Іспанію та знову порушував питання американських претензій на Гренландію, яка є територією Данії — країни-члена Альянсу . Це створило враження, що внутрішні суперечки Вашингтона із союзниками частково відволікають увагу від тиску на Москву.

Водночас генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що до завершення зустрічі Альянс знову продемонстрував єдність .

Переговорний імпульс згасає

У серпні 2025 року Трамп пропонував організувати зустріч Путіна та президента України Володимира Зеленського для припинення війни. Однак до жовтня цей план фактично розпався . Відсутність нового дзвінка після саміту свідчить, що спроба Трампа домогтися угоди через особисті контакти з Путіним наразі не дала результату.

Що Україна отримала від саміту НАТО в Анкарі

Попри суперечки навколо поведінки Трампа, зустріч принесла Києву кілька практичних рішень.

• Щонайменше €70 млрд військової допомоги. Європейські держави НАТО та Канада пообіцяли Україні довгострокову військову підтримку обсягом не менш як €70 млрд, або близько $80 млрд. На 2027 рік очікується збереження порівнянного рівня допомоги .
• Плани спільного виробництва Patriot. Союзники підтримали надання Україні ліцензії на виробництво систем протиповітряної оборони Patriot, що має відкрити можливість виготовляти окремі компоненти в Україні .
• Окремий пакет ракет PAC-3 на $300 млн. Зеленський заявив про нове фінансування для ракет-перехоплювачів Patriot, необхідних для захисту українських міст та інфраструктури .
• Росію назвали довгостроковою загрозою. У підсумковій декларації НАТО Москва була офіційно визначена як тривала загроза євроатлантичній безпеці .
• Суперечки всередині Альянсу нікуди не зникли. Вимоги Трампа скоротити торговельні зв’язки з Іспанією та його заяви щодо Гренландії спричинили напруження на зустрічі, хоча керівництво НАТО наполягало, що союзники завершили саміт об’єднаними .

Чому зростають побоювання нової ескалації

Reuters 9 липня повідомило з посиланням на трьох співрозмовників, близьких до Кремля, що Путін відкидає заклики до мирних переговорів. За словами джерел, найближчими місяцями існує «висока ймовірність» посилення бойових дій .

Серед чинників, які можуть підштовхувати Москву до жорсткішої лінії, називають:

• Удари України по цілях у глибині Росії. Атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи та порти, за наведеними даними, посилили готовність Путіна продовжувати війну. У 2026 році повідомлялося про 194 такі атаки — в одинадцять разів більше, ніж у 2025-му .
• Ризик так званої горизонтальної ескалації. Аналітики попереджають, що Кремль може спробувати розширити конфлікт не лише в Україні, а й через гібридні атаки або провокації проти східного флангу НАТО — зокрема в країнах Балтії чи Польщі .
• Перевірку єдності НАТО. Західні розвідувальні служби оцінюють, що Росія може вдатися до обмеженої гібридної операції проти держави Альянсу, щоб перевірити готовність союзників діяти спільно. Сумніви щодо надійності американської участі, які посилилися після анкарського саміту, можуть зробити таку перевірку привабливішою для Москви .

Висновок

Пропущений дзвінок сам по собі не доводить остаточного розриву між Трампом і Путіним: Кремль і надалі заявляє про готовність до діалогу. Але в ширшому контексті це ще один знак того, що особиста дипломатія Трампа не наблизила сторони до домовленості.

Саміт НАТО в Анкарі водночас дав Україні важливі практичні результати — багаторічні фінансові зобов’язання, новий пакет ракет Patriot і перспективу власного виробництва компонентів системи. Однак, судячи з повідомлень Reuters, Москва наразі не рухається до переговорів, а ризик переходу війни в ще небезпечнішу фазу зростає.