Ця заява розвиває попередні повідомлення про контакти Пекіна з Кремлем. У січні 2025 року тодішній держсекретар США Ентоні Блінкен сказав в інтерв’ю Financial Times, що має підстави вважати: Китай звертався до Росії із закликом не переходити ядерну межу. За його словами, послання звучало як: «Не робіть цього» .
У грудні 2025 року колишній заступник міністра оборони США Роберт Вілкі також заявляв, що Китай недвозначно попередив Володимира Путіна не наближатися до «ядерної кнопки» .
Зеленський підтвердив, що під час саміту обговорив із президентом США Дональдом Трампом роль Китаю у війні проти України, можливу участь Пекіна та його спроможності у переговорному процесі .
«Ми, безумовно, обговорювали Китай із президентом Трампом — його роль у цій війні, його участь або потенційну участь, а також його можливості», — сказав Зеленський .
Український президент додав, що говорив про Китай і з європейськими лідерами. Водночас він не став розкривати подробиці того, що саме Трамп повідомив про позицію Пекіна .
Розмова відбулася на тлі активних дипломатичних спроб залучити Китай до пошуку шляху завершення війни. У червні 2026 року Трамп особисто закликав голову КНР Сі Цзіньпіна допомогти припинити війну та повернути Путіна за стіл переговорів . Ще раніше, у лютому 2025 року, Китай публічно підтримав мирну ініціативу Трампа на зустрічі «Групи двадцяти» .
Одним із найпомітніших практичних рішень саміту стала заява Трампа про те, що Сполучені Штати нададуть Україні ліцензію на виробництво систем протиповітряної оборони Patriot на власній території .
Під час зустрічі із Зеленським Трамп сказав: «Ми дамо вам ліцензію на виробництво Patriot. Досить круто, правда?»
Для України це важливий політичний зсув: Київ давно прагнув отримати технологію, яка дозволила б виробляти перехоплювачі та інші компоненти системи всередині країни. Однак сама ліцензія не означає миттєвого запуску серійного виробництва — залишаються складні технологічні, промислові та організаційні питання .
Раніше США надавали подібні ліцензії лише Німеччині та Японії .
Оцінки нового фінансового пакета для України відрізняються залежно від джерела. Кілька видань, зокрема India Today, повідомили, що союзники по НАТО погодили приблизно 80 мільярдів доларів нової підтримки для України .
Водночас сирійське державне агентство SANA з посиланням на Reuters та Anadolu Agency навело іншу цифру — 140 мільярдів доларів загальної підтримки . Нижчу оцінку у 80 мільярдів доларів частіше цитують англомовні медіа. Ще в червні Євроінтеграція писала, що від саміту очікували зобов’язань на 140 мільярдів євро протягом двох років .
Тому розмір пакета наразі варто сприймати обережно: джерела, ймовірно, використовують різні підходи до підрахунку нової та вже оголошеної допомоги.
Саміт також став майданчиком для оголошення великих оборонних угод. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав захід «скоординованим моментом промислової реалізації» для Альянсу .
Серед оголошених домовленостей — закупівля безпілотників у американської Northrop Grumman і літаків у шведської Saab. Сполучені Штати також обговорювали з Німеччиною та іншими країнами спільне виробництво озброєнь .
Для України ключове питання тепер полягає не лише в політичних обіцянках, а й у тому, наскільки швидко вони перетворяться на реальні поставки, виробничі лінії та посилення протиповітряної оборони.