Економічні наслідки війни на Близькому Сході: спільна заява чотирьох глобальних інституцій

Енергопостачання та блокування Ормузької протоки

У заяві наголошується, що війна створює навантаження на глобальні енергетичні поставки . Порушення постачання нафти через Ормузьку протоку спричинило рекордне падіння світових запасів нафти, і існує ризик для безпеки постачання пального в період пікового літнього попиту, якщо нормальні поставки не відновляться . У пов'язаному звіті Reuters від 6 липня 2026 року зазначалося, що світ з напрочуд легкою легкістю абсорбував втрату понад мільярда барелів нафти, але виснажені запаси тепер необхідно поповнювати, що створює ризик майбутніх стрибків цін .

Ризики для вразливих країн

Зростання цін на пальне та добрива створює гострі ризики для вразливих країн, загрожуючи продовольчій безпеці та економічній стабільності в найбідніших і найбільш залежних від імпорту державах . Особливе занепокоєння викликають високі ціни на добрива, оскільки багато країн входять у посівний сезон . Війна непропорційно сильно впливає на імпортерів енергоносіїв, країни з низьким рівнем доходу та ті, що залежать від імпорту основних товарів .

Історія координаційної групи чотирьох агентств

Координаційна група була створена 1 квітня 2026 року, коли голови МЕА, МВФ та Групи Світового банку домовилися максимізувати реагування своїх інституцій на енергетичні та економічні наслідки війни на Близькому Сході . Пізніше до групи приєдналася СОТ. Відтоді група оприлюднила щонайменше три спільні заяви:

• 13 квітня 2026 року (МЕА, МВФ, Група Світового банку) – після першої координаційної зустрічі, з наголосом на «значному, глобальному та вкрай асиметричному» шоці та його непропорційному впливі на країни з низьким рівнем доходу
• 29 травня 2026 року (всі чотири агентства) – попередження про те, що блокування Ормузької протоки стрімко виснажує світові запаси сирої нафти та загрожує безпеці пального та продовольства
• 8 липня 2026 року (всі чотири агентства) – заява, що розглядається тут, з оцінкою стійкості глобальної економіки та повторенням попереджень про асиметричні впливи на енергетику, продовольство та вразливі економіки

Ширший контекст: історичний шок пропозиції нафти

Заяву від 8 липня необхідно розглядати на тлі безпрецедентного збою в постачанні нафти. Ормузька протока, критичний вузол для глобальних постачань нафти, була фактично заблокована Іраном у відповідь на атаки США та Ізраїлю, розпочаті 28 лютого 2026 року . Це спричинило один із найбільших дефіцитів пропозиції в історії світового енергетичного ринку . Хоча світ, за даними Reuters, досі з напрочуд легкою легкістю абсорбував втрату понад мільярда барелів нафти, виснаження буферних запасів означає, що майбутні стрибки цін залишаються навислою загрозою .

Наслідки для політики та ринків

Спільна заява підкреслює зростальне занепокоєння міжнародної спільноти тим, що економічні наслідки війни розподіляються нерівномірно. Чотири інституції закликали до подальшого прогресу у врегулюванні конфлікту та відновленні судноплавства через Ормузьку протоку . Асиметричний характер шоку означає, що навіть якщо глобальна економіка загалом залишається стійкою, найбідніші країни, які вже борються з високим боргом та інфляцією, можуть зіткнутися з серйозними продовольчою та енергетичною кризами без цілеспрямованої міжнародної підтримки .