Чому нафта Brent обвалилася з $126 до довоєнного рівня — і чому це затишшя не триватиме

Поступове повернення танкерного руху. Хоча пропускна здатність залишається значно нижчою за норму, танкери знову почали проходити через протоку. Навіть коли 23 червня через неї пройшло лише близько 2 мільйонів барелів — частка від нормального щоденного потоку — ф'ючерсні ціни різко впали, оскільки трейдери заклали в ціну очікування нормалізації .

Знищення попиту. Високі ціни у квітні та травні різко скоротили попит у країнах-імпортерах, що прискорило корекцію . Вперше з початку війни аналітики знизили свої прогнози цін на нафту на 2026 рік в опитуванні Reuters за участю 31 економіста, зменшивши середній прогноз Brent з $90,44 до $84,50 за барель .

Чому аналітики попереджають: полегшення цін — оманливе

Багато аналітиків та коментарі Reuters попереджають, що видиме затишшя є крихким. Аналіз Reuters від 14 травня мав красномовну назву: «Оманливий спокій нафтового ринку не триватиме», зазначаючи, що тимчасова стабільність підтримувалася скороченням закупівель Китаєм та сплеском експорту США — жодне з яких не є стійким .

Ключові ризики:

• Меморандум — це тимчасова угода на 60 днів, а не постійний мир. Ядерний арсенал Ірану залишається недоторканим, його уряд не змінився, а доля Лівану не вирішена . Якщо переговори зірвуться після 21 серпня, протока може бути закрита знову миттєво.
• Фізичні потоки все ще порушені. МЕА оцінює, що ОАЕ експортують нафту лише на рівні близько 85% довоєнної потужності . Інфраструктура Перської затоки зазнала пошкоджень під час конфлікту, а трафік через Ормуз залишається нижчим за норму .
• Комерційні запаси небезпечно низькі. JPMorgan Chase у звіті під назвою «Ілюзія достатку» спрогнозував, що запаси в багатих країнах можуть досягти «рівнів операційного стресу» вже на початку серпня, а «рівнів операційного дна» — до вересня .
• Волатильність залишається екстремальною. Аналітик товарних ринків SEB Оле Р. Хвальбі попередив, що хоча ціна «виглядає впорядкованою на папері», щоденні коливання в 5–10% в обидва боки продовжуються .

Виснаження стратегічних резервів: структурний ризик

Стратегічний нафтовий резерв США (SPR) впав до 325,7 мільйона барелів у тижні, що закінчився 26 червня 2026 року — це найнижчий рівень з травня 1983 року . Це частина санкціонованого випуску 172 мільйонів барелів для компенсації дефіциту пропозиції через війну з Іраном . Станом на 6 липня Reuters повідомляло, що SPR продовжує скорочуватися .

Загальна картина так само тривожна. Хоча точну глобальну цифру важко визначити з одного джерела, лише вилучення США становить 172 мільйони барелів, а інші великі імпортери — Китай, Японія, Індія та країни-члени МЕА — також активно використовували свої стратегічні резерви під час кризи. Чіткого публічного плану щодо їх поповнення не існує .

Чому це небезпечно:

• SPR на рівні 325,7 млн барелів забезпечує приблизно 16 днів покриття імпорту США — набагато нижче його історичної ролі як резерву на 30–90 днів .
• Поповнення вимагатиме закупівель на відкритому ринку, що само по собі підштовхне ціни вгору — дилема, яку жоден уряд не вирішив .
• Fortune та Yahoo Finance вже вказали, що виснаження SPR «викликає нові питання щодо здатності країни реагувати на майбутні шоки пропозиції» .
• Комерційні запаси також близькі до мінімуму. Загальні запаси США, включаючи комерційні та SPR, скоротилися на 111,4 млн барелів з початку війни, досягнувши 743,3 млн барелів станом на 19 червня — найнижчого рівня з 1984 року .

Підсумок

Обвал Brent на 42% є реальним і дає бажане полегшення для країн-імпортерів нафти. Але він тримається на тимчасовій політичній угоді, пошкодженій інфраструктурі та стратегічно виснажених резервах. Без плану поповнення глобального буфера стратегічних резервів наступний шок пропозиції — будь то закриття Ормузу, скорочення видобутку ОПЕК+ чи аварія на великому родовищі — застане ринок майже без аварійного запасу . Глобальна енергетична «подушка безпеки» найтонша за десятиліття, і механізмів для її відновлення не існує.