Як грецькі судноплавні компанії заробили $3,8 млрд, перевозячи російську нафту попри санкції

Цінова стеля G7 на російську нафту була розроблена, щоб скоротити військові доходи Москви, водночас підтримуючи світові ринки. Проте політика мала непередбачуваний ефект: вона дозволила грецьким судноплавним компаніям легально заробити мільярди доларів на транспортуванні російської сирої нафти — і сам санкційний режим може бути причиною цього.

Звідки взялися мільярди

Згідно з аналізом Financial Times, опублікованим 7 липня 2026 року, грецькі судноплавні компанії заробили щонайменше $3,8 млрд за попередні три роки на транспортуванні російської сирої нафти . Ця цифра охоплює лише основні маршрути, за якими є дані про ціни, тож реальний дохід, імовірно, вищий . Аналіз врахував 389 млн барелів, перевезених грецькими танкерами; ще 153 млн барелів були виключені через відсутність даних про ціни .

Механізм був повністю легальним відповідно до правил G7. З грудня 2022 року західні компанії могли надавати послуги з транспортування, страхування та інші морські послуги для російської нафти лише за умови, що вона продається за ціною не вище встановленої стелі G7 — спочатку $60 за барель. Коли нафта Urals торгувалася нижче цього порогу, грецькі фірми знову активно вийшли на ринок, забезпечуючи до 40% всього експорту російської сирої нафти до середини 2025 року .

Найбільшим бенефіціаром стала Dynacom Tankers, заснована грецьким мільярдером Джорджем Прокопіу, яка заробила щонайменше $915 млн на перевезеннях російської нафти з липня 2023 року . Інші найбільші отримувачі включають Olympic Shipping & Management (частина групи Onassis, понад $404 млн), Stealth Maritime (понад $200 млн) та Polembros Shipping (понад $200 млн) . Вісім із 20 компаній, які заробили найбільше на перевезеннях російської нафти з червня 2023 року, є грецькими .

Вади санкційного режиму

Цей епізод виявив кілька структурних слабких місць у підході цінової стелі G7:

Стеля працює тільки тоді, коли ринкові ціни вищі за неї. Коли нафта Urals природним чином опустилася нижче $60/барель, грецькі фірми могли легально надавати повний спектр західних послуг з транспортування та страхування без жодних обмежень. Стеля стала неактуальною . Як зазначає один з аналізів, цінова стеля є контрпродуктивною саме тоді, коли ринкові умови вже обмежували б доходи Росії.

Масовий продаж танкерів тіньовому флоту. Окремо грецькі судновласники продали приблизно 55% танкерів, які зараз працюють у складі російського «тіньового флоту», заробивши близько $3,7 млрд від продажу цих суден між 2022 та 2024 роками . Ці танкери тепер працюють повністю поза юрисдикцією G7, транспортуючи російську нафту до Азії, Близького Сходу та Африки без дотримання цінової стелі .

Правозастосування є непослідовним та геополітично розділеним. До середини 2026 року лише Сполучені Штати все ще активно забезпечували дотримання стелі в $60/барель . Інші члени G7 або знизили свої пороги нижче $50/барель, або фактично припинили правозастосування . Європейська комісія публічно закликала США «суворо дотримуватися» стелі в березні 2026 року після того, як Вашингтон призупинив деякі нафтові санкції .

Коригування цінової стелі відстають від ринку. 18-й пакет санкцій ЄС у липні 2025 року знизив стелю з $60 до $47,60 за барель і запровадив динамічний механізм коригування (15% нижче середньої ціни Urals за шість місяців) . Критики стверджують, що це все одно не запобігає ухиленню через тіньовий флот або постачальників послуг не з країн G7 .

Що може замінити цінову стелю: заборона морських послуг

У відповідь на грецький вітчиндфол та ширші провали в правозастосуванні G7 та ЄС активно розглядають фундаментальну зміну: заміну цінової стелі на повну заборону всіх західних морських послуг для експорту російської нафти .

Основні події в хронології:

• Грудень 2025 року — Reuters ексклюзивно повідомило, що офіційні особи G7 та ЄС обговорюють повну заборону західних морських послуг, включаючи страхування, фінансування, брокерські послуги та реєстрацію прапора, для будь-якого судна, що перевозить російську сиру нафту, незалежно від ціни .
• 6 лютого 2026 року — Європейська комісія офіційно запропонувала новий пакет санкцій, який замінює цінову стелю повною забороною на морські послуги, пов’язані з експортом російської нафти . Заборона фактично припинила б легальну торгівлю, якою користувалися грецькі фірми, оскільки більшість цих суден покладаються на страхування та послуги, що базуються в ЄС .
• 26 лютого 2026 року — ЄС визнав, що повинен скоординувати цю заборону з іншими країнами G7, перш ніж вводити її .
• Червень 2026 року — Лідери G7 зобов’язалися посилити нафтові санкції, але група залишилася розділеною щодо того, наскільки агресивно діяти, причому США найбільше наполягали на правозастосуванні .

Ключова невизначеність: Заборона морських послуг вимагає одностайного схвалення всіма 27 державами-членами ЄС та паралельного прийняття партнерами по G7. Станом на початок липня 2026 року вона ще не набула чинності . Галузеві оглядачі сумніваються, чи можна буде ефективно забезпечити дотримання заборони, враховуючи масштаби російського тіньового флоту, який, за оцінками, налічує кілька сотень танкерів, що працюють без західного страхування .

Підсумок

Цінова стеля G7 була ретельно вивіреним інструментом: вона мала на меті зменшити доходи Росії, не викликаючи глобального шоку пропозиції. Але грецькі доходи від судноплавства показують, що найфундаментальніша вада конструкції стелі — дозвіл легальної торгівлі, коли ринкові ціни низькі — створює багатомільярдну лазівку для перевізників з ЄС. Запропонована заборона морських послуг закрила б цю лазівку, але вона також є серйозною ескалацією, яка змусить Росію повністю покладатися на свій тіньовий флот, що викликає питання про можливість правозастосування, страхування та ризик розливів нафти з нерегульованих танкерів.