Чи погрожувала Роберта Метсола санкціями

У публічному обговоренні реакцію на інцидент пов’язували з президенткою Європарламенту Робертою Метсолою. Проте доступні матеріали потребують важливого уточнення: пряма фраза про те, що така поведінка — «не мій тип політики», за наведеними повідомленнями належала не Метсолі, а нідерландському євродепутату від Renew Europe Маліку Азмані, який координував розгляд документа від імені парламенту .

Після голосування на офіс Метсоли посилився тиск:

• делегація неурядових організацій вимагала покарати депутатів за вигуки в залі;
• група Renew Europe попросила президентку розглянути можливі санкції щодо причетних парламентарів ;
• коаліція правозахисних організацій закликала її публічно відреагувати на дискримінаційну риторику .

Водночас у доступних опублікованих матеріалах немає прямої цитати Метсоли, де вона сама попереджає про конкретні санкції чи дисциплінарні заходи. Тому твердження про «погрозу санкціями від Метсоли» не підтверджене наведеними джерелами: вони свідчать передусім про вимоги інших груп, адресовані її офісу. Остаточний статус можливих дисциплінарних процедур також залишається незрозумілим.

Окремо повідомлялося, що фінський євродепутат Себастьян Тюнккянен і данський депутат Крістоффер Сторм опинилися під розслідуванням через звинувачення в расистських висловлюваннях та онлайн-переслідуванні. Офіційну скаргу щодо них направили Метсолі .

Що саме передбачає Return Regulation

Euronews назвав реформу найжорсткішим поворотом у міграційній політиці ЄС за останні десятиліття . Серед положень, які викликали найбільше суперечок:

• Триваліше затримання. Людей, яких мають повернути, можуть утримувати до 24 місяців, а в окремих випадках цей строк може бути продовжений ще на шість місяців .
• «Центри повернення» за межами ЄС. Держави-члени зможуть створювати центри депортації у третіх країнах. Критики побоюються, що там люди можуть залишатися без належного доступу до правового захисту та ефективного нагляду .
• Обшуки житла та вилучення майна. Правила передбачають можливість обшуку приватних помешкань і вилучення майна в разі відмови співпрацювати з рішенням про депортацію .
• Ризики для неповнолітніх. Пряме звільнення від утримання в «центрах повернення» стосується лише неповнолітніх без супроводу. Це означає, що сім’ї з дітьми можуть опинитися під вартою .

Міжнародний комітет порятунку (IRC) назвав такі центри «юридичними чорними дірами», де неможливо гарантувати дотримання прав людини . Коаліція з 70 правозахисних організацій заявила, що реформа може створити в Європі систему міграційного контролю за зразком ICE — американської служби імміграційного та митного контролю .

У чому полягає критика Amnesty International

Amnesty International засудила і самі вигуки в парламенті, і зміст нової реформи.

Щодо скандування «відправити їх назад», Amnesty International France та інші правозахисні організації заявили, що така риторика є принизливою й дискримінаційною та сприяє нормалізації ксенофобії в інституції ЄС .

Щодо закону організація використала визначення «каральний» і попередила про загрозу фундаментальним правам . Серед головних застережень Amnesty:

• розширення практики та строків міграційного затримання;
• можливість тримати людей під вартою до 24 місяців із потенційним продовженням;
• передача людей до «центрів повернення» у третіх країнах;
• обшуки, нагляд і майнові санкції за відмову співпрацювати з депортацією;
• можливе послаблення принципу невислання — заборони повертати людину до країни, де їй загрожують переслідування або серйозні порушення прав людини .

Правозахисники також побоюються, що нові правила можуть призвести до утримання неповнолітніх і залишити людей у ситуації тривалої юридичної невизначеності .

Що буде далі

За реформу проголосувала більшість, сформована за підтримки правоцентристської Європейської народної партії та правих і ультраправих груп, зокрема ECR і Patriots for Europe . Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні назвала рішення «великим успіхом» . Водночас опоненти побачили в голосуванні ознаку подальшого зміщення європейської міграційної політики вправо.

Схвалення Європарламенту ще не означає повного набуття правил чинності: документ має пройти формальне затвердження урядами 27 держав-членів ЄС . Тим часом Amnesty International, «Лікарі без кордонів», Oxfam, ILGA-Europe та інші організації закликають Метсолу жорсткіше реагувати на дискримінаційні висловлювання й забезпечити дотримання фундаментальних прав під час реалізації нових правил .

Чи погрожувала Роберта Метсола санкціями

У публічному обговоренні реакцію на інцидент пов’язували з президенткою Європарламенту Робертою Метсолою. Проте доступні матеріали потребують важливого уточнення: пряма фраза про те, що така поведінка — «не мій тип політики», за наведеними повідомленнями належала не Метсолі, а нідерландському євродепутату від Renew Europe Маліку Азмані, який координував розгляд документа від імені парламенту .

Після голосування на офіс Метсоли посилився тиск:

• делегація неурядових організацій вимагала покарати депутатів за вигуки в залі;
• група Renew Europe попросила президентку розглянути можливі санкції щодо причетних парламентарів ;
• коаліція правозахисних організацій закликала її публічно відреагувати на дискримінаційну риторику .

Водночас у доступних опублікованих матеріалах немає прямої цитати Метсоли, де вона сама попереджає про конкретні санкції чи дисциплінарні заходи. Тому твердження про «погрозу санкціями від Метсоли» не підтверджене наведеними джерелами: вони свідчать передусім про вимоги інших груп, адресовані її офісу. Остаточний статус можливих дисциплінарних процедур також залишається незрозумілим.

Окремо повідомлялося, що фінський євродепутат Себастьян Тюнккянен і данський депутат Крістоффер Сторм опинилися під розслідуванням через звинувачення в расистських висловлюваннях та онлайн-переслідуванні. Офіційну скаргу щодо них направили Метсолі .

Що саме передбачає Return Regulation

Euronews назвав реформу найжорсткішим поворотом у міграційній політиці ЄС за останні десятиліття . Серед положень, які викликали найбільше суперечок:

• Триваліше затримання. Людей, яких мають повернути, можуть утримувати до 24 місяців, а в окремих випадках цей строк може бути продовжений ще на шість місяців .
• «Центри повернення» за межами ЄС. Держави-члени зможуть створювати центри депортації у третіх країнах. Критики побоюються, що там люди можуть залишатися без належного доступу до правового захисту та ефективного нагляду .
• Обшуки житла та вилучення майна. Правила передбачають можливість обшуку приватних помешкань і вилучення майна в разі відмови співпрацювати з рішенням про депортацію .
• Ризики для неповнолітніх. Пряме звільнення від утримання в «центрах повернення» стосується лише неповнолітніх без супроводу. Це означає, що сім’ї з дітьми можуть опинитися під вартою .

Міжнародний комітет порятунку (IRC) назвав такі центри «юридичними чорними дірами», де неможливо гарантувати дотримання прав людини . Коаліція з 70 правозахисних організацій заявила, що реформа може створити в Європі систему міграційного контролю за зразком ICE — американської служби імміграційного та митного контролю .

У чому полягає критика Amnesty International

Amnesty International засудила і самі вигуки в парламенті, і зміст нової реформи.

Щодо скандування «відправити їх назад», Amnesty International France та інші правозахисні організації заявили, що така риторика є принизливою й дискримінаційною та сприяє нормалізації ксенофобії в інституції ЄС .

Щодо закону організація використала визначення «каральний» і попередила про загрозу фундаментальним правам . Серед головних застережень Amnesty:

• розширення практики та строків міграційного затримання;
• можливість тримати людей під вартою до 24 місяців із потенційним продовженням;
• передача людей до «центрів повернення» у третіх країнах;
• обшуки, нагляд і майнові санкції за відмову співпрацювати з депортацією;
• можливе послаблення принципу невислання — заборони повертати людину до країни, де їй загрожують переслідування або серйозні порушення прав людини .

Правозахисники також побоюються, що нові правила можуть призвести до утримання неповнолітніх і залишити людей у ситуації тривалої юридичної невизначеності .

Що буде далі

За реформу проголосувала більшість, сформована за підтримки правоцентристської Європейської народної партії та правих і ультраправих груп, зокрема ECR і Patriots for Europe . Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні назвала рішення «великим успіхом» . Водночас опоненти побачили в голосуванні ознаку подальшого зміщення європейської міграційної політики вправо.

Схвалення Європарламенту ще не означає повного набуття правил чинності: документ має пройти формальне затвердження урядами 27 держав-членів ЄС . Тим часом Amnesty International, «Лікарі без кордонів», Oxfam, ILGA-Europe та інші організації закликають Метсолу жорсткіше реагувати на дискримінаційні висловлювання й забезпечити дотримання фундаментальних прав під час реалізації нових правил .