ОАЕ вийшли з OPEC+ — і різко наростили видобуток нафти

Зростання стало можливим після скасування обмежень, які ОАЕ дотримувалися в межах домовленостей OPEC+. До виходу країна вважала свої квоти надто жорсткими: вони не відповідали вкладенням ADNOC у збільшення виробничих можливостей і залишали значну частину резервних потужностей невикористаною ^RRK.

Експорт також встановив рекорд

За попередніми даними компаній Kpler і Vortexa, у червні експорт сирої нафти та конденсату з ОАЕ сягнув 3,7 млн барелів на добу. Це перевищило попередній максимум, зафіксований у квітні 2020 року ^R.

Для нафтового ринку це означає появу додаткових обсягів від великого виробника, який більше не зобов’язаний узгоджувати рівень видобутку з іншими членами альянсу. Така конкуренція, особливо серед країн Перської затоки, створює додатковий тиск на ціни у бік зниження ^RI.

ADNOC прискорює розширення

Після виходу з OPEC ADNOC прискорила плани щодо контрактів у сфері видобутку та зростання бізнесу. Державна нафтогазова компанія має намір укласти угоди на суму до $55 млрд протягом наступних двох років ^O.

Компанія прагне довести нафтові виробничі потужності до 5 млн барелів на добу. Керівник її upstream-напряму Мусаббех аль-Каабі назвав рішення про вихід із OPEC «суверенним» і таким, що відповідає довгостроковим стратегічним та економічним інтересам ОАЕ ^R.

Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що наступного року видобуток ОАЕ може перевищити 5 млн барелів на добу ^R. ADNOC також планує розвивати нетрадиційні, або «сланцеві», проєкти у нафтовій і газовій галузях, які раніше обмежувалися квотами OPEC ^R.

Чому між ОАЕ та Саудівською Аравією виникла напруга

ОАЕ роками були незадоволені базовим рівнем квоти в OPEC+. Країна інвестувала значні кошти в розширення нафтової інфраструктури, але могла видобувати лише близько 3–3,5 млн барелів на добу, залишаючи приблизно 1 млн барелів резервних потужностей незадіяними ^RNK.

ОАЕ були єдиним членом OPEC, крім Саудівської Аравії, який мав значні вільні потужності для швидкого збільшення поставок. Саме тому квотні обмеження дедалі більше сприймалися в Абу-Дабі як такі, що стримують національні інтереси ^RK.

Рішення оголосили без попередніх консультацій із Саудівською Аравією чи іншими членами організації. Так завершилося 59-річне членство ОАЕ — фактично після одного телефонного дзвінка, як описували ситуацію окремі оглядачі ^RN.

Як відреагував OPEC+

3 травня сім країн — Саудівська Аравія, Росія, Ірак, Кувейт, Казахстан, Алжир і Оман — погодили символічне збільшення сукупної квоти на червень на 188 тис. барелів на добу ^RBO. Це була перша зустріч альянсу без участі ОАЕ, і рішення мало продемонструвати, що координація все ще працює.

Водночас вихід ОАЕ вилучив з розрахунків альянсу приблизно 3,5 млн барелів на добу базової квоти. Це послабило вплив OPEC на глобальну пропозицію та ціноутворення ^RRO. Представники країн-учасниць і галузеві експерти, однак, вважали, що решта членів поки що зможе зберегти єдність ^R.

Чи може за ОАЕ піти Ірак

Найсерйознішим сигналом можливого «ефекту доміно» стали заяви Іраку. Наприкінці червня Багдад дав зрозуміти, що може вийти з OPEC, якщо організація не погодиться підвищити його виробничу квоту ^RI. Ірак є другим за обсягом виробником у OPEC, тому його вихід став би значно серйознішим ударом по системі обмежень.

У разі такого сценарію Саудівська Аравія могла б опинитися дедалі більш ізольованою як головна сила, що забезпечує дотримання квот ^I. Подібні претензії можуть виникати й у Кувейту, Казахстану та інших країн із потенціалом для збільшення видобутку. Деякі аналітики вже описують OPEC+ як організацію, що може перетворюватися з дисциплінованого картелю на значно вільніше об’єднання ^O.

Вихід ОАЕ став уже четвертим виходом із OPEC+ за останні роки після Анголи, Еквадору та Катару, але саме ОАЕ є найбільшим виробником, який залишив альянс ^R. Негайного розпаду OPEC+ не сталося, проте рекордний видобуток ОАЕ та погрози Іраку показали: суперечність між національними планами зростання і колективними квотами стала для картелю найсерйознішим викликом за багато років.