Російське Міністерство оборони підтвердило, що здійснило «масовану» атаку по Києву та інших цілях, водночас заявивши про ураження військових об’єктів. Українські посадовці повідомили про значні руйнування цивільної інфраструктури.
У столиці були пошкоджені багатоповерхівки та інші будівлі. У Подільському районі частково зруйновано житловий будинок — обвалення сталося між п’ятим і дев’ятим поверхами . Фото й відео з місця події показували пошкоджену частину фасаду.
Удар також припав по енергетичній інфраструктурі. В окремих населених пунктах Києва та області фіксували перебої з електропостачанням і водою; енергетики працювали над відновленням мереж .
Це не перший масштабний удар по енергосистемі Київського регіону. Після атаки 29 листопада 2025 року без електрики залишалися понад 600 тисяч споживачів у Києві та області .
За кілька годин до початку обстрілу президент Володимир Зеленський попередив, що Росія готує нову масовану атаку по столиці .
Попередження пролунало лише через чотири дні після масштабного удару 2 липня. Тоді Росія випустила по Києву сотні дронів і десятки ракет. За даними Reuters, загинули щонайменше 30 людей, ще десятки були поранені, а пошкоджень зазнали близько 130 будівель . За повідомленнями українських джерел, руйнування зафіксували більш ніж на 30 локаціях, а пошкоджено було понад 20 житлових будинків .
Саме атаку 2 липня Reuters назвав найсмертоноснішою для Києва у 2026 році на той момент. Повторний удар 6 липня продемонстрував, що масовані повітряні атаки по столиці не припинилися.
Обстріл відбувся напередодні 36-го саміту НАТО, запланованого на 7–8 липня в Анкарі, столиці Туреччини. На зустріч мали приїхати президент США Дональд Трамп, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та інші лідери країн Альянсу .
У центрі порядку денного саміту — оборонні витрати, розподіл відповідальності між союзниками, готовність Альянсу, виробництво озброєнь і подальша підтримка України . У такому контексті новий удар по Києву стався в особливо чутливий момент і сприймався як сигнал напередодні зустрічі союзників .
На тлі атаки винищувачі НАТО були підняті в повітря. Польське оперативне командування повідомляло про початок роботи військової авіації в польському повітряному просторі через активність російської дальньої авіації, яка завдавала ударів по Україні . Цей крок називали запобіжним, а не відповіддю на підтверджене порушення польського кордону.
Ще до атаки польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський застерігав, що Росія може спробувати організувати провокацію під чужим прапором проти Польщі або іншої держави НАТО . Термін «операція під чужим прапором» означає дії, які навмисно приписують іншій стороні, щоб створити привід для подальшої ескалації.
Сікорський також заявляв, що не виключає спроби Росії інсценувати напад для виправдання удару по країні Альянсу . Окремо повідомлялося, що Сполучені Штати попереджали Варшаву про можливу російську «провокацію», метою якої могло бути випробування готовності НАТО реагувати .
Ці попередження посилили увагу до безпеки східного флангу НАТО напередодні саміту, однак самі по собі не доводять підготовки конкретного нападу на Польщу.
За даними Reuters, посли НАТО погодили проєкт декларації, який ще мав отримати остаточне схвалення лідерів на саміті. У документі передбачалися такі положення:
Оскільки йшлося саме про проєкт документа, його формулювання та суми могли змінитися до остаточного затвердження.
Удари 2 і 6 липня стали частиною ширшої тенденції. 13 січня Росія здійснила чергову масштабну ракетно-дронову атаку по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. За словами українських посадовців, тієї ночі були запущені майже 300 дронів, 18 балістичних і сім крилатих ракет; атака охопила вісім регіонів .
У першій половині 2026 року російські повітряні удари неодноразово спрямовувалися на Київ, Харків, Дніпро та інші українські міста. Вони призводили до жертв серед цивільних і масштабних пошкоджень інфраструктури . Частота й інтенсивність таких комбінованих атак, за повідомленнями джерел, були одними з найвищих від початку повномасштабного вторгнення.
Паралельно Україна посилила кампанію далекобійних ударів по російських нафтопереробних заводах, терміналах та інших об’єктах паливної інфраструктури.
За оцінками окремих медіа, сукупні удари вивели з ладу приблизно третину російських нафтопереробних потужностей. Це пов’язували з дефіцитом пального, зростанням цін, нормуванням продажу та довгими чергами на заправках у низці регіонів Росії .
Київ пояснює такі атаки прагненням ускладнити постачання пального російським військам і завдати шкоди важливому для Москви експортному сектору . Водночас масштаби збитків і їхній довгостроковий вплив оцінюють різні джерела по-різному.
Атака 6 липня була масованим ударом ракетами та дронами по Києву й області напередодні саміту НАТО в Анкарі. Щонайменше восьмеро людей загинули, десятки були поранені; пошкоджено житлові будинки, інші цивільні об’єкти та енергетичну інфраструктуру.
Удар стався після найсмертоноснішої цьогорічної атаки на Київ 2 липня та на тлі попереджень Зеленського про новий обстріл. Польща й союзники посилили повітряне патрулювання, а НАТО готувалося обговорити довгострокову військову підтримку України, включно з потенційним фінансуванням на рівні 70 млрд євро на рік у 2026–2027 роках. Одночасно Україна продовжила удари по російській нафтовій інфраструктурі, що, за оцінками медіа, поглибило паливні проблеми всередині Росії.