«Наступальні можливості Росії наближаються до нуля»: що стоїть за оцінкою Джей Ді Венса

Що показують дані ISW

Оцінка Венса стосується передусім сухопутного наступу та здатності захоплювати території, а не всього військового потенціалу Росії. Дані Інституту вивчення війни (ISW), який аналізує геолоковану інформацію з відкритих джерел, справді вказують на різке падіння темпів російського просування.

• За перші шість місяців 2025 року російські сили захопили близько 2 190 км² української території. За аналогічний період 2026 року показник становив приблизно 622 км². Середній темп просування знизився з 16,6 до 1,03 км² на день ^A.
• ISW зафіксував, що в період із грудня 2025-го до травня 2026 року російські війська отримали контроль або проникли приблизно на 40,64 км², водночас втратили контроль над близько 281,1 км² ^U.
• У квітні 2026 року Росія зазнала чистої територіальної втрати — уперше після української операції в Курській області в серпні 2024 року ^A.
• У травні українські джерела повідомляли, що ЗСУ відновили контроль або ліквідували російські вклинення приблизно на 250 км², тоді як російські сили захопили близько 130 км². ISW наводив інші оцінки через відмінності в методиці підрахунку, але також описував перелом у динаміці ^U.
• ISW зазначав, що більше не готовий прогнозувати, коли Росія зможе захопити Донецьк і укріплений пояс навколо нього: через сповільнення наступу вже не очевидно, що російські сили взагалі здатні досягти цієї мети ^U.

Окремо ISW пов’язує гальмування російських атак із перевагою України у використанні дронів, а також із посиленням ударів по російській логістиці, техніці та особовому складу ^U.

Дані Al Jazeera: менше території, більше втрат

У матеріалі від 3 липня Al Jazeera, посилаючись на оцінки ISW, описала ситуацію як обвал російського просування. Видання наголосило, що територіальні здобутки Москви скорочуються навіть на тлі значних людських втрат ^A.

За наведеними в публікації оцінками, російські сили могли втратити близько 40 000 військовослужбовців убитими в червні 2026 року, а загальні втрати — убиті та поранені — могли сягнути приблизно 80 000 ^A. Ці цифри є оцінками, а не незалежно підтвердженим реєстром втрат.

Al Jazeera також повідомляла, що Україна вперше за тривалий час могла відвоювати в травні більше території, ніж втратила, що свідчить про зміну попередньої тенденції ^A.

Чому атака на Київ не спростовує оцінку Венса

Заява віцепрезидента пролунала лише за кілька днів після однієї з наймасштабніших повітряних атак на Київ від початку повномасштабного вторгнення.

У ніч на 2 липня Росія запустила по столиці 74 ракети та 496 дронів. Внаслідок удару загинули щонайменше 30 людей, десятки були поранені, а близько 130 будівель зазнали пошкоджень ^R. Кремль назвав атаку «масованим ударом у відповідь», а речник Дмитро Пєсков заявив, що Росія «продовжить посилювати тиск» на Україну ^R.

Це створює важливе, але не обов’язково суперечливе уточнення. Росія може втрачати спроможність проводити результативні наземні маневрові операції та захоплювати великі площі, водночас зберігаючи здатність запускати сотні дронів і десятки ракет по містах та цивільній інфраструктурі.

Інакше кажучи, «наступальні можливості наближаються до нуля» — це не твердження, що Росія більше не здатна завдавати Україні болючих ударів. Йдеться про низьку результативність її наземного наступу порівняно з ціною, яку російська армія за це сплачує.

Що каже головнокомандувач ЗСУ

Оцінка Венса частково перегукується з висновками головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. В інтерв’ю українському телеканалу TSN, показаному 30 червня, Сирський сказав, що Україна готується до можливого нового наступу Росії з півночі. Водночас він вважає малоймовірною спробу російських військ просунутися безпосередньо на Київ ^T.

За словами Сирського, стратегічні плани Росії на 2026 рік не змінилися, однак українська оборона продовжує утримувати позиції. Раніше він заявляв, що російський чотириденний наступ 17–20 березня завершився «катастрофічними втратами» без досягнення поставлених цілей ^A.

Ще раніше Сирський попереджав, що втрати російської армії перевищили темпи набору нових військовослужбовців. Якщо ця тенденція зберігається, Росії дедалі важче підтримувати безперервний наступ без масштабного поповнення особового складу ^A.

Висновок: сильна теза, яку потрібно правильно розуміти

Наявні дані підтримують основну частину оцінки Венса: російські територіальні здобутки стали значно меншими, темп просування сповільнився, а в окремі місяці Україна змогла відновити більше території, ніж Росія захопила ^AUA. Перевага України у дронах і удари по російській логістиці, ймовірно, відіграють у цьому важливу роль ^U.

Однак говорити про повну втрату Росією наступального потенціалу було б надмірним спрощенням. Москва все ще здатна проводити локальні атаки, чинити тиск на окремих ділянках фронту та завдавати масштабних повітряних ударів по українських містах ^RR.

Найточніше трактування заяви Венса таке: російський наземний наступ дедалі частіше приносить мінімальні територіальні результати за надзвичайно високу ціну, але військова загроза для України залишається значною.