• Жертви: Щонайменше 30 людей загинули та 92 отримали поранення в Києві. Пошкоджено близько 130 будівель . Пошуково-рятувальні роботи завершилися 4 липня, остаточна кількість загиблих зросла до 31 .
• Масштаб: Основною ціллю був Київ, хоча удари фіксували й в інших регіонах .
• Ефективність ППО: Українська ППО збила 524 з 571 цілі, що становить приблизно 92%. Однак 25 балістичних ракет і 12 дронів досягли цілей, що підкреслює складність боротьби саме з балістичними ракетами .

Речник Повітряних сил зазначив, що кількість балістичних ракет була надзвичайно високою, а рівень їхнього перехоплення — низьким . Унаслідок атаки обвалилися житлові будинки, зайнявся історичний готель, а також було знищено 800 000 книг у центральній бібліотеці країни .

Ніч 2–3 липня: Удари тривають, четверо загиблих на Сумщині

У ніч на 3 липня Росія атакувала 105 дронами та двома ракетами Х-59/69. Українська ППО збила 83 повітряні цілі, але одна ракета та 21 дрон вразили 16 локацій .

• Жертви: Четверо людей загинули в Сумській області — дві жінки, літній чоловік і маленька дитина. Ще десять людей постраждали .
• Інші удари: У Кривому Розі ракета вбила одну людину та поранила сімох .

Ніч 3–4 липня: Атака з переважанням дронів

У ніч на 4 липня Росія завдала удару однією балістичною ракетою «Іскандер-М», однією керованою ракетою Х-59/69 та 86 дронами. Українська ППО збила близько 69 з 86 дронів та обидві ракети, хоча падіння уламків та удари були зафіксовані в понад 20 місцях .

Ефективність ППО: Дрони збивають, балістичні ракети — проблема

Українська ППО продемонструвала високу ефективність проти дронів, але обмежену — проти балістичних ракет:

Стабільна закономірність: приблизно 90%+ дронів перехоплюються, але балістичні ракети («Іскандер-М», серія Х) часто досягають цілей.

Українські удари у відповідь по Москві

Російські атаки не були односторонніми. Україна паралельно проводила масштабні дронові операції на території Росії.

3–4 липня 2026: Тієї ж ночі, коли Росія атакувала Україну, Україна завдала масованого удару дронами по Росії. Міноборони РФ заявило про збиття 389 українських дронів у 16 регіонах, зокрема 16 дронів над Москвою .

Середина червня 2026: Джерела підтверджують масштабну українську дронову атаку на Москву в середині червня. CNBC 19 червня повідомив, що Україна завдала «найбільшої в історії атаки дронів» на Москву, вразивши великий нафтопереробний завод . Euronews також повідомив про удар українського дрона по московському НПЗ 16 червня . 30 червня Україна вдруге за тиждень вразила великий російський супутниковий центр зв'язку під Москвою .

Контекст: Ескалація на п'ятому році війни

Повітряний штурм 1–4 липня є частиною ширшої інтенсифікації бойових дій на п'ятому році повномасштабної війни.

• Атака 1-2 липня стала найбільшим російським ударом по Києву за весь час війни за обсягом боєприпасів та руйнувань .
• Квітень 2026 року був названий джерелами найінтенсивнішим місяцем конфлікту: Росія запустила понад 700 дронів і ракет в одній атаці 16 квітня (загинуло 18 людей) та провела рідкісний денний дроновий удар 1 квітня (загинуло четверо) .
• Повітряні бомбардування з обох боків значно посилилися. Росія постійно використовує сотні дронів і ракет у нічних хвилях, а Україна нарощує свій потенціал для ударів у глибині території Росії.
• Російські удари у відповідь, зокрема обстріл 1-2 липня, який Москва назвала відплатою за українські удари по нафтовому сектору, спричинили цикл ескалації .

• Жертви: Щонайменше 30 людей загинули та 92 отримали поранення в Києві. Пошкоджено близько 130 будівель . Пошуково-рятувальні роботи завершилися 4 липня, остаточна кількість загиблих зросла до 31 .
• Масштаб: Основною ціллю був Київ, хоча удари фіксували й в інших регіонах .
• Ефективність ППО: Українська ППО збила 524 з 571 цілі, що становить приблизно 92%. Однак 25 балістичних ракет і 12 дронів досягли цілей, що підкреслює складність боротьби саме з балістичними ракетами .

Речник Повітряних сил зазначив, що кількість балістичних ракет була надзвичайно високою, а рівень їхнього перехоплення — низьким . Унаслідок атаки обвалилися житлові будинки, зайнявся історичний готель, а також було знищено 800 000 книг у центральній бібліотеці країни .

Ніч 2–3 липня: Удари тривають, четверо загиблих на Сумщині

У ніч на 3 липня Росія атакувала 105 дронами та двома ракетами Х-59/69. Українська ППО збила 83 повітряні цілі, але одна ракета та 21 дрон вразили 16 локацій .

• Жертви: Четверо людей загинули в Сумській області — дві жінки, літній чоловік і маленька дитина. Ще десять людей постраждали .
• Інші удари: У Кривому Розі ракета вбила одну людину та поранила сімох .

Ніч 3–4 липня: Атака з переважанням дронів

У ніч на 4 липня Росія завдала удару однією балістичною ракетою «Іскандер-М», однією керованою ракетою Х-59/69 та 86 дронами. Українська ППО збила близько 69 з 86 дронів та обидві ракети, хоча падіння уламків та удари були зафіксовані в понад 20 місцях .

Ефективність ППО: Дрони збивають, балістичні ракети — проблема

Українська ППО продемонструвала високу ефективність проти дронів, але обмежену — проти балістичних ракет:

Стабільна закономірність: приблизно 90%+ дронів перехоплюються, але балістичні ракети («Іскандер-М», серія Х) часто досягають цілей.

Українські удари у відповідь по Москві

Російські атаки не були односторонніми. Україна паралельно проводила масштабні дронові операції на території Росії.

3–4 липня 2026: Тієї ж ночі, коли Росія атакувала Україну, Україна завдала масованого удару дронами по Росії. Міноборони РФ заявило про збиття 389 українських дронів у 16 регіонах, зокрема 16 дронів над Москвою .

Середина червня 2026: Джерела підтверджують масштабну українську дронову атаку на Москву в середині червня. CNBC 19 червня повідомив, що Україна завдала «найбільшої в історії атаки дронів» на Москву, вразивши великий нафтопереробний завод . Euronews також повідомив про удар українського дрона по московському НПЗ 16 червня . 30 червня Україна вдруге за тиждень вразила великий російський супутниковий центр зв'язку під Москвою .

Контекст: Ескалація на п'ятому році війни

Повітряний штурм 1–4 липня є частиною ширшої інтенсифікації бойових дій на п'ятому році повномасштабної війни.

• Атака 1-2 липня стала найбільшим російським ударом по Києву за весь час війни за обсягом боєприпасів та руйнувань .
• Квітень 2026 року був названий джерелами найінтенсивнішим місяцем конфлікту: Росія запустила понад 700 дронів і ракет в одній атаці 16 квітня (загинуло 18 людей) та провела рідкісний денний дроновий удар 1 квітня (загинуло четверо) .
• Повітряні бомбардування з обох боків значно посилилися. Росія постійно використовує сотні дронів і ракет у нічних хвилях, а Україна нарощує свій потенціал для ударів у глибині території Росії.
• Російські удари у відповідь, зокрема обстріл 1-2 липня, який Москва назвала відплатою за українські удари по нафтовому сектору, спричинили цикл ескалації .