Путін підписав надзвичайний податковий закон на тлі паливної кризи, спричиненої ударами українських дронів

Цей закон став продовженням попереднього указу Путіна від жовтня 2025 року, який продовжив виплати компенсацій (так званого «демпфера») нафтовим компаніям до травня 2026 року, заборонивши призупинення цих субсидій . Російський парламент схвалив податкові зміни 24 червня 2026 року .

Що спричинило кризу: кампанія українських дронів

Головною причиною стала системна кампанія України з ударів далекобійними дронами по російській нафтопереробній інфраструктурі, яка різко активізувалася в серпні 2025 року .

• Масштаб атак: Станом на кінець березня 2026 року підрахунок AP зафіксував понад 50 українських ударів по нафтопереробних заводах, нафтобазах, терміналах та іншій нафтовій інфраструктурі в Росії та окупованому Криму .
• Виведені з ладу потужності: Україна знищила або пошкодила об'єкти, які переробляють приблизно 1 мільйон барелів сирої нафти на день — близько 20% загальної російської переробної потужності станом на жовтень 2025 року . До липня 2026 року обсяг переробки нафти в червні впав на 25% у річному вимірі, до 3,95 мільйона барелів на день — найнижчого рівня за понад два десятиліття .
• Критичні цілі: Удари дронів були спрямовані на гідрокрекери, які є критично важливими для виробництва високооктанового бензину, що викликало особливо гострий дефіцит бензину .
• Оцінка МЕА: Міжнародне енергетичне агентство попередило, що вплив ударів дронів пригнічуватиме переробку на російських НПЗ принаймні до середини 2026 року .
• Завантаження потужностей: Станом на жовтень 2025 року близько 40% російських переробних потужностей повідомлялося як простоюючі, причому українські атаки дронів були причиною приблизно 70% зупинок .

Ширші наслідки

Нормування пального та дефіцит

• Росіяни зіткнулися з довгими чергами на АЗС та нормуванням пального у багатьох регіонах .
• У червні 2026 року в Криму оголосили надзвичайний стан і заборонили будь-який продаж пального .
• Російський уряд запроваджував періодичні заборони на експорт бензину, починаючи з березня 2024 року, і посилював їх у 2025–2026 роках . До жовтня 2025 року заборону на експорт продовжили до кінця року, а згодом — до травня 2026 року .

Перетворення Росії з експортера на імпортера

• З паралізованою внутрішньою переробкою та діючими експортними заборонами, Росія — історично великий експортер пального — була змушена почати імпортувати бензин для покриття внутрішнього попиту . Закон від липня 2026 року прямо субсидував цей імпорт з Індії .

Ефект доміно для Центральної Азії

• Киргизстан, який імпортує понад 90% свого бензину з Росії, офіційно попросив Казахстан, Білорусь, Азербайджан, Узбекистан, Туркменістан та Росію про екстрені поставки пального на початку липня 2026 року .
• Таджикистан та Узбекистан також сильно залежали від російського пального і зіткнулися зі скороченням поставок, оскільки Москва перенаправила виробництво на власний ринок . Таджикистан, який імпортує майже все своє паливо переважно з Росії, опинився серед найбільш постраждалих .
• Країни Центральної Азії почали шукати альтернативні джерела імпорту пального, оскільки російські поставки стали ненадійними .

Стрибок продажів електромобілів

• Попит на електромобілі різко зріс у міру погіршення дефіциту пального, особливо в червні 2026 року. Автосалони в Москві повідомляли, що ледве встигають задовольняти попит на китайські електромобілі .
• Росатом, державна корпорація з атомної енергії, повідомив про зростання використання своїх зарядних станцій для електромобілів на 40%, а її генеральний директор спрогнозував подальше зростання .
• Важливе застереження: Деякі дані свідчать, що ринок електромобілів залишався невеликим в абсолютних цифрах. Станом на 22 червня 2026 року за тиждень було зареєстровано лише 231 новий електромобіль, а директор агенції «Автостат» заявив, що масового переходу поки немає . Стрибок був реальним, але з дуже низької бази, і значною мірою був викликаний китайським імпортом .