Що саме захищають «клітки»

«Клітки» є протидроновими системами, змонтованими над рубками човнів, які в деяких джерелах називають «барбекю-решітками». Вони призначені для захисту перископів, щогл та антен — одних з найуразливіших частин підводного човна, що знаходиться на поверхні або біля причалу — від боєприпасів, які скидають безпілотники.

Реакція на успішний удар, а не профілактика

Британська розвідка оцінює цей захід як пряму оборонну реакцію на підтверджену загрозу, а не профілактичний крок. У грудні 2025 року Служба безпеки України (СБУ) здійснила безпрецедентний удар підводним дроном по підводному човну класу «Кіло» в Новоросійську, використавши дрон «Sub Sea Baby». Британська розвідка оцінила, що цей удар «імовірно завдав значної шкоди». Супутникові знімки в наступні місяці показали, що пошкоджений човен залишався нерухомим біля причалу, тоді як інші човни на тій самій базі продовжували нормальну діяльність, що підтверджує реальний вплив удару. Встановлення «кліток», яке спостерігалося в червні 2026 року, є прямим наслідком цієї продемонстрованої спроможності.

Ширша картина «кліткового» бронювання РФ

Ця практика вписується в добре задокументовану тактику Росії з початку повномасштабного вторгнення в Україну:

• Танки та бронетехніка: У 2022–2023 роках російські сили наварювали імпровізовані ґрати на башти танків, намагаючись захиститися від боєприпасів Javelin та NLAW, що атакують зверху. Їх ефективність широко оскаржувалася.
• Військові кораблі: Росія використовувала макети підводних човнів, пофарбовані в чорний колір у портах Чорного моря, камуфляжні схеми, а тепер і протидронові «клітки» на субмаринах.
• Авіація: Повітряно-космічні сили РФ зводили захисні споруди та використовували камуфляж на авіабазах для протидії українським ударам безпілотників.
• Портова оборона: Після перебазування Чорноморського флоту з Севастополя до Новоросійська Росія укріпила гавань бунами та іншими загородженнями проти надводних дронів-катерів. Українські підводні дрони обійшли цю оборону, що призвело до удару в грудні 2025 року, який, своєю чергою, спонукав до останньої модернізації.

Ця модель є стабільно реактивною та імпровізаційною: Росія послідовно розгортає тимчасові рішення фізичного захисту — спочатку на суші, потім на надводних кораблях, а тепер і на підводних човнах — у відповідь на конкретні українські системи озброєння, які вже завдали втрат, а не проактивно.

Що саме захищають «клітки»

«Клітки» є протидроновими системами, змонтованими над рубками човнів, які в деяких джерелах називають «барбекю-решітками». Вони призначені для захисту перископів, щогл та антен — одних з найуразливіших частин підводного човна, що знаходиться на поверхні або біля причалу — від боєприпасів, які скидають безпілотники.

Реакція на успішний удар, а не профілактика

Британська розвідка оцінює цей захід як пряму оборонну реакцію на підтверджену загрозу, а не профілактичний крок. У грудні 2025 року Служба безпеки України (СБУ) здійснила безпрецедентний удар підводним дроном по підводному човну класу «Кіло» в Новоросійську, використавши дрон «Sub Sea Baby». Британська розвідка оцінила, що цей удар «імовірно завдав значної шкоди». Супутникові знімки в наступні місяці показали, що пошкоджений човен залишався нерухомим біля причалу, тоді як інші човни на тій самій базі продовжували нормальну діяльність, що підтверджує реальний вплив удару. Встановлення «кліток», яке спостерігалося в червні 2026 року, є прямим наслідком цієї продемонстрованої спроможності.

Ширша картина «кліткового» бронювання РФ

Ця практика вписується в добре задокументовану тактику Росії з початку повномасштабного вторгнення в Україну:

• Танки та бронетехніка: У 2022–2023 роках російські сили наварювали імпровізовані ґрати на башти танків, намагаючись захиститися від боєприпасів Javelin та NLAW, що атакують зверху. Їх ефективність широко оскаржувалася.
• Військові кораблі: Росія використовувала макети підводних човнів, пофарбовані в чорний колір у портах Чорного моря, камуфляжні схеми, а тепер і протидронові «клітки» на субмаринах.
• Авіація: Повітряно-космічні сили РФ зводили захисні споруди та використовували камуфляж на авіабазах для протидії українським ударам безпілотників.
• Портова оборона: Після перебазування Чорноморського флоту з Севастополя до Новоросійська Росія укріпила гавань бунами та іншими загородженнями проти надводних дронів-катерів. Українські підводні дрони обійшли цю оборону, що призвело до удару в грудні 2025 року, який, своєю чергою, спонукав до останньої модернізації.

Ця модель є стабільно реактивною та імпровізаційною: Росія послідовно розгортає тимчасові рішення фізичного захисту — спочатку на суші, потім на надводних кораблях, а тепер і на підводних човнах — у відповідь на конкретні українські системи озброєння, які вже завдали втрат, а не проактивно.