Польща й Україна у 2026 році: три конфлікти, що розхитали воєнний союз

У результаті Варшава призупинила передачу Україні решти МіГ-29. Косіняк-Камиш заявив, що Україна «не отримає решти винищувачів МіГ-29» через невиконання домовленостей про технологічне співробітництво . Про призупинення поставок повідомляли ще в середині червня .

Для Києва це важливо не лише як питання кількох літаків. Суперечка показує, що військове партнерство дедалі більше залежить від взаємних технологічних і промислових зобов’язань, а не тільки від політичних жестів солідарності.

2. Суперечка про УПА та позбавлення Зеленського польської нагороди

Другий конфлікт має історичний характер. Наприкінці травня Володимир Зеленський дав одному з українських елітних військових підрозділів назву «Герої Української повстанської армії».

Для частини українського суспільства УПА є символом боротьби за незалежність. У Польщі ж цю організацію пов’язують із масовими вбивствами польського цивільного населення на Волині у 1943 році. Саме тому рішення Києва викликало різку реакцію у Варшаві .

19 червня президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про позбавлення Зеленського ордена Білого орла — найвищої державної нагороди Польщі, врученої українському президентові у 2023 році за внесок у європейську безпеку .

Кілька українських посадовців, зокрема міністр закордонних справ Андрій Сибіга, заявили про готовність повернути власні польські державні нагороди на знак протесту . Зеленський згодом сам повернув орден польському президентові, написавши: «Сьогодні я повернув орден президентові Польщі. Вірю, що майбутнє підтвердить повагу, на яку заслуговують українці» .

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав сторони до діалогу . Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський назвав рішення про позбавлення Зеленського нагороди «недоречним», оскільки воно принизило українського лідера .

3. Погрози ускладнити вступ України до ЄС

Третій напрям конфлікту — європейська інтеграція України. 30 червня Косіняк-Камиш заявив, що Польща не погодиться на вступ України до ЄС, якщо Київ продовжить вшановувати діячів ОУН і УПА, зокрема Степана Бандеру . У медіа широко цитували формулу: «З Бандерою Україна до ЄС не вступить» .

Водночас важливо розрізняти політичну заяву та офіційне рішення Польщі: фактчекер Notes from Poland зазначив, що ці слова в наведеній формі належали не безпосередньо Косіняку-Камишу, а іншому учаснику ефіру, хоча польський урядовець справді попереджав про серйозні перешкоди для євроінтеграції України через символіку ОУН і УПА .

Лідер польської партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський 4 липня закликав однопартійців блокувати вступ України до ЄС, доки Київ не змінить політику щодо «культу Бандери» та УПА . Представник ультраправих сил Кшиштоф Босак також виступив за блокування європейської перспективи України та скорочення допомоги до врегулювання історичних суперечок .

Отже, на цей момент ідеться передусім про погрози, вимоги та політичний тиск, а не про підтверджене рішення уряду Польщі накласти вето на вступ України до ЄС.

Польська громадська думка відвертається від Києва

Зміна тону політиків відбувається на тлі помітного охолодження суспільних настроїв.

• Частка поляків, які підтримують прийом українських біженців, зменшилася з 94% у березні 2022 року до 48% на початку 2026-го. Проти цього виступають 46% опитаних .
• За даними опитування IBRiS, у червні 2026 року 59,7% поляків виступали проти вступу України до ЄС. Роком раніше таких було 42% .
• 51,9% респондентів заявили, що рішення Зеленського назвати підрозділ на честь УПА погіршило їхнє ставлення до України та українців .
• Частка поляків із негативним ставленням до українців, які живуть у Польщі, зросла з 21% до повномасштабного вторгнення до 35% у 2025 році . Водночас ставлення до українців, які перебувають в Україні, залишається помітно позитивнішим — це свідчить, що напруга особливо сильно пов’язана з питаннями життя українців у самій Польщі .

На громадські настрої впливають не лише історичні питання. Серед причин охолодження також називають втому від тривалої війни, суперечки довкола українського зерна та економічну конкуренцію .

Що це означає для підтримки України

Польща залишається важливим логістичним вузлом для західної військової допомоги Україні та одним із ключових сусідів Києва. Однак політичний конфлікт демонструє, наскільки крихким став формат партнерства, який після 2022 року часто описували як винятково солідарний.

Німецький фонд Маршалла зазначає, що польсько-українські відносини пройшли шлях від «виняткової солідарності» до «наростання напруги та поглиблення структурних проблем» . Суперечка навколо МіГ-29, дипломатичний скандал із державною нагородою та тиск через членство в ЄС тепер накладаються один на одного.

Для України це означає ризик, що двосторонні історичні питання дедалі частіше впливатимуть на військову співпрацю та європейський курс. Для Польщі — небезпеку того, що внутрішня політична боротьба визначатиме тон відносин із найближчим партнером у протистоянні Росії.

Аналітики вже називали нинішню ситуацію найсерйознішою дипломатичною кризою між двома країнами від початку повномасштабного вторгнення . Вона також може створити для Москви додаткові пропагандистські можливості та ускладнити майбутні рішення ЄС щодо розширення.