«Кримське пробудження»: навіщо Росія відпрацьовувала втрату авіації та флоту в окупованому Криму

Чому це важливо: До 2022 року російська доктрина протидесантної оборони Криму передбачала багатошарову стратегію. Спочатку — ударні групи флоту, які мали атакувати ворога на підходах. Потім — завоювання панування в повітрі літаками з кримських авіабаз. Далі — берегові ракетні комплекси (наприклад, «Бастіон-П»), які знищують десант ще на морі. І лише в останню чергу — сухопутні війська на плацдармі. Сценарій «Кримського пробудження» фактично визнавав, що зовнішні шари цього «пирога» вже зруйновані .

Хто брав участь

Навчання проводилися на командно-штабному рівні — начальники штабів та старші командири відпрацьовували реагування без розгортання військ у полі. За повідомленнями, до них були залучені російські берегові частини, мотострілецькі підрозділи та артилерія, дислоковані на півострові . Конкретні назви підрозділів або штабів у відкритих джерелах не зазначаються.

Доктринальний розрив

Факт проведення таких навчань — мовчазне визнання російським командуванням того, що систематичні удари України вже достатньо ослабили оборону Криму, аби змінити оперативний розрахунок. Російське планування традиційно виходило з того, що будь-який десант буде атакований ще на морі та в повітрі, не діставшись берега. «Кримське пробудження» тренувало дії на випадок, коли ці припущення більше не працюють .

40-денна «операція впливу» України: хронологія подій

Навчання відбувалися на тлі скоординованої, багатодоменної кампанії України, яка нарощувалася місяцями.

1. Операція впливу Зеленського (25 червня)

25 червня 2026 року президент Володимир Зеленський оголосив про затвердження 40-денної «операції впливу», спрямованої на те, щоб примусити Росію завершити війну . План, доручений Службі безпеки України (СБУ) та її Центру спеціальних операцій «Альфа», описувався як комплексна кампанія, що поєднує удари середньої та великої дальності, санкційний тиск і дипломатичні заходи . Вона була обмежена в часі й позиціонувалася як інтенсивний натиск, щоб підштовхнути Кремль до переговорів .

2. Перший удар: рекордна атака дронів (25–26 червня)

Уже за лічені години після заяви Зеленського Україна завдала однієї з наймасштабніших атак дронами за весь час війни. Росія заявила про перехоплення 660 українських безпілотників над 12 регіонами РФ, окупованим Кримом, Чорним та Азовським морями . Цю атаку назвали «однією з найбільших атак дронів на Росію та незаконно анексований Крим з початку повномасштабного вторгнення» .

3. Удари по аеродрому «Саки» (1 і 3 липня)

Найбільш публічними та задокументованими стали два послідовні удари:

• 1 липня: СБУ атакувала військовий аеродром «Саки» в західному Криму п'ятьма дронами, вразивши два ангари з винищувачами Су-30 та Су-30СМ. У СБУ підтвердили, що удар був завданий у межах 40-денної операції впливу .
• 3 липня: Другий удар за тиждень — цього разу одночасно по аеродромах «Саки» та «Гвардійське». На «Саках» було вражено сім ангарів; за даними СБУ, щонайменше сім російських літаків були знищені або пошкоджені .

Як зазначала The New York Times, на початок липня ширша кампанія України систематично вражала об'єкти ППО та радіолокаційні станції по всьому Криму, послаблюючи здатність Росії захищати повітряний простір .

4. Ширша кампанія ізоляції

Окрім атак на авіабази, Військово-морські сили України описали багаторічний, поетапний план логістичної ізоляції Криму . Наприкінці червня Україна завдала удару по залізничному мосту, яким російські війська отримували постачання, а дрони підпалили електростанцію в західному Криму . Ці операції мали на меті перерізати лінії постачання пального, електроенергії та боєприпасів до російського угруповання .

5. Надзвичайний стан у Криму

У відповідь на посилення ударів окупаційна влада Криму наприкінці червня 2026 року оголосила на півострові надзвичайний стан . Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначили, що це був прямий наслідок посилення української кампанії ударів середньої та великої дальності . Британське видання Mirror повідомляло, що російське командування провело екстрені навчання на тлі побоювань, що Путін «боїться втратити Крим» .

Зведена таблиця: ключові події

Важливе застереження

Слід зазначити, що внутрішня назва навчань — «Кримське пробудження» (Crimean Alert або Crimean Wake-Up Call) — фігурує в західних ЗМІ (Mirror, RBC Ukraine з посиланням на The Insider), але не в офіційних заявах Міністерства оборони РФ. Точне офіційне позначення цих навчань з першоджерел не підтверджене. Однак описаний сценарій — оборона від десанту без авіаційного та морського прикриття — послідовно підтверджується кількома авторитетними виданнями .