Цифри на місцях були невтішними. Переробка сирої нафти в червні впала на 25% у річному вимірі — до 3,95 млн барелів на день. Це найнижчий показник за понад два десятиліття . Виробництво бензину скоротилося на 17% — з 1,03 млн до 850 000 барелів на день . Сезонний попит через літні поїздки та збирання врожаю ще більше загострив дефіцит . Президент Росії Володимир Путін 23 червня визнав, що удари досягли своєї мети — "дестабілізувати суспільство" .
Зіткнувшись зі стрімким дефіцитом, Кремль запровадив низку безпрецедентних заходів.
Щоб стримати експорт і залишити пальне на внутрішньому ринку, у червні 2026 року Росія виплатила нафтопереробникам 210,6 млрд рублів ($2,72 млрд) — це більш ніж у шість разів більше, ніж роком раніше . Виплата стала найбільшою з грудня 2023 року .
Щонайменше 17 регіонів запровадили обов'язкові ліміти на купівлю пального, а до кінця червня кількість регіонів з обмеженнями зросла до 53 . Станом на 25 червня, за даними аналізу відкритих джерел, нормування пального діяло вже у 56 регіонах РФ . Водії стояли в багатогодинних чергах; деякі повідомляли про очікування до 13 годин .
Росія дозволила нафтопереробним заводам виробляти пальне з підвищеним вмістом сірки та інших забруднювачів для продажу на внутрішньому ринку . Ще більш драматичним став розгляд урядом тимчасового повернення до стандарту Євро-2 — який Росія заборонила ще у 2013 році — терміном до одного року, до липня 2027-го . Це дозволило б виробляти та імпортувати бензин і дизельне пальне зі значно вищим вмістом сірки, даючи змогу заводам, які не можуть виробляти якісніше пальне, продовжувати роботу .
В історичному розвороті для великого експортера нафти Росія почала морський імпорт бензину з Індії на початку липня 2026 року. Щонайменше 60 000 метричних тонн бензину було відправлено з індійських портів, із планами щомісяця імпортувати 400 000 тонн бензину з різних країн . Парламент також схвалив поправки до Податкового кодексу, які запроваджують імпортні субсидії, прив'язані до витрат на доставку з Індії .
Цей крок є особливо показовим, адже Індія стала найбільшим покупцем російської сирої нафти після початку війни в Україні, переробляючи її на своїх НПЗ і експортуючи готові нафтопродукти назад до Росії .
Москва запровадила заборону на експорт бензину у квітні 2026 року та відтоді неодноразово її продовжувала . Мета — залишити якомога більше пального всередині країни.
Цифра 42,74% походить від Генерального штабу України через українські медіа . Західні видання та незалежні аналітики зазвичай наводять "приблизно третину" або "близько чверті" потужностей, які не працюють . Розбіжність, імовірно, пояснюється різницею між загальною проєктною потужністю (що включає об'єкти, які вже були на ремонті або з інших причин не працювали) та поточною робочою потужністю. Обидві оцінки погоджуються, що пошкодження є серйозними та безпрецедентними для великої нафтової держави в новітній історії.
Криза мала також негативні наслідки для союзників Росії. Киргизстан, традиційний покупець російського пального, повідомив про дефіцит високооктанового бензину та розпочав екстрені переговори про імпорт з шести інших країн, зокрема Білорусі, Казахстану та Узбекистану .
Цифри на місцях були невтішними. Переробка сирої нафти в червні впала на 25% у річному вимірі — до 3,95 млн барелів на день. Це найнижчий показник за понад два десятиліття . Виробництво бензину скоротилося на 17% — з 1,03 млн до 850 000 барелів на день . Сезонний попит через літні поїздки та збирання врожаю ще більше загострив дефіцит . Президент Росії Володимир Путін 23 червня визнав, що удари досягли своєї мети — "дестабілізувати суспільство" .
Зіткнувшись зі стрімким дефіцитом, Кремль запровадив низку безпрецедентних заходів.
Щоб стримати експорт і залишити пальне на внутрішньому ринку, у червні 2026 року Росія виплатила нафтопереробникам 210,6 млрд рублів ($2,72 млрд) — це більш ніж у шість разів більше, ніж роком раніше . Виплата стала найбільшою з грудня 2023 року .
Щонайменше 17 регіонів запровадили обов'язкові ліміти на купівлю пального, а до кінця червня кількість регіонів з обмеженнями зросла до 53 . Станом на 25 червня, за даними аналізу відкритих джерел, нормування пального діяло вже у 56 регіонах РФ . Водії стояли в багатогодинних чергах; деякі повідомляли про очікування до 13 годин .
Росія дозволила нафтопереробним заводам виробляти пальне з підвищеним вмістом сірки та інших забруднювачів для продажу на внутрішньому ринку . Ще більш драматичним став розгляд урядом тимчасового повернення до стандарту Євро-2 — який Росія заборонила ще у 2013 році — терміном до одного року, до липня 2027-го . Це дозволило б виробляти та імпортувати бензин і дизельне пальне зі значно вищим вмістом сірки, даючи змогу заводам, які не можуть виробляти якісніше пальне, продовжувати роботу .
В історичному розвороті для великого експортера нафти Росія почала морський імпорт бензину з Індії на початку липня 2026 року. Щонайменше 60 000 метричних тонн бензину було відправлено з індійських портів, із планами щомісяця імпортувати 400 000 тонн бензину з різних країн . Парламент також схвалив поправки до Податкового кодексу, які запроваджують імпортні субсидії, прив'язані до витрат на доставку з Індії .
Цей крок є особливо показовим, адже Індія стала найбільшим покупцем російської сирої нафти після початку війни в Україні, переробляючи її на своїх НПЗ і експортуючи готові нафтопродукти назад до Росії .
Москва запровадила заборону на експорт бензину у квітні 2026 року та відтоді неодноразово її продовжувала . Мета — залишити якомога більше пального всередині країни.
Цифра 42,74% походить від Генерального штабу України через українські медіа . Західні видання та незалежні аналітики зазвичай наводять "приблизно третину" або "близько чверті" потужностей, які не працюють . Розбіжність, імовірно, пояснюється різницею між загальною проєктною потужністю (що включає об'єкти, які вже були на ремонті або з інших причин не працювали) та поточною робочою потужністю. Обидві оцінки погоджуються, що пошкодження є серйозними та безпрецедентними для великої нафтової держави в новітній історії.
Криза мала також негативні наслідки для союзників Росії. Киргизстан, традиційний покупець російського пального, повідомив про дефіцит високооктанового бензину та розпочав екстрені переговори про імпорт з шести інших країн, зокрема Білорусі, Казахстану та Узбекистану .