Гонконг як ключовий вузол транзиту чипів до Китаю: рекордний дефіцит, попит на ШІ та удар нових санкцій США

У 2026 році роль Гонконгу як хабу з транзиту напівпровідників до Китаю різко посилилася. Це проявляється в рекордних торговельних дефіцитах, імпортному бумі понад 40% та зростаючій увазі до його функції як каналу для обходу санкцій. Все це відбувається на тлі посилення експортного контролю з боку США та глобального буму штучного інтелекту (ШІ).

Ключові цифри

• Рекордний торговельний дефіцит. У березні 2026 року дефіцит торгівлі Гонконгу сягнув 89,1 млрд гонконгських доларів (HK$) — найбільшого показника з початку ведення статистики у 1952 році. Це сталося через стрибок імпорту на 41,2% у річному обчисленні до історичного максимуму . У травні дефіцит дещо скоротився, але все ще був значним — 44,2 млрд HK$ .
• Стійке двозначне зростання торгівлі. У лютому 2026 року експорт зріс на 24,7%, а імпорт — на 29,9% . У травні обидва показники перевищили 40% у річному обчисленні, що стало другим місяцем поспіль. Уряд Гонконгу пояснює це «зростанням глобального попиту на електроніку, пов'язану зі штучним інтелектом» .
• Імпорт обладнання для виробництва чипів. За період з квітня 2025 року по березень 2026 року імпорт машин для виробництва напівпровідникових пристроїв (HS 848620) до Гонконгу досяг 2,81 млрд доларів США, що на 40% більше за вартістю та на 30% за тоннажем у річному обчисленні. Втім, останні шість місяців цього періоду показали невелике скорочення .
• Базовий рівень 2025 року. Загальний експорт Гонконгу у 2025 році досяг історичного рекорду в 5,24 трлн HK$ (+15,4%), чому сприяло лідерство електричного обладнання та машин .

Геополітичні фактори

• Посилення експортного контролю США. У квітні 2026 року двопартійна група американських законодавців внесла законопроєкт MATCH Act, який має на меті обмежити експорт обладнання для виробництва мікросхем до Китаю, включаючи DUV-літографічні системи — останній доступний для Китаю технологічний рівень . Міністерство комерції Китаю попередило, що це «серйозно порушить стабільність глобальних ланцюгів постачання напівпровідників» .
• Проблема обходу санкцій. Аналітики вже давно вказують, що різке зростання імпорту напівпровідників до Гонконгу з Тайваню та Південної Кореї може свідчити про їх реекспорт до материкового Китаю для обходу американських обмежень . Гонконг залишається значним центром ухилення від глобальних санкцій, хоча, за даними уряду США, незаконні поставки товарів подвійного призначення (CHPL) до Росії через Гонконг у 2024 році скоротилися на 20% .
• Посилення контролю за стратегічними товарами. У відповідь на виклики, влада Гонконгу у травні 2025 року оновила список стратегічних товарів (Додаток 1) . Крім того, діє спеціальна схема SCTREX (Air Transshipment Cargo Exemption Scheme for Specified Strategic Commodities), яка дозволяє авіаперевізникам здійснювати транзит певних стратегічних товарів через аеропорт без отримання індивідуальних ліцензій . Митниця Гонконгу запевняє, що запроваджена «всеосяжна та сувора» система контролю, яка має запобігти використанню міста як каналу для розповсюдження зброї масового ураження .
• Стратегія Китаю зі створення «санкційно-стійкої» економіки. Аналітичні звіти вказують, що Китай активно накопичує стратегічні метали, спрямовує державні інвестиції в галузі подвійного призначення та посилює монополію на переробку рідкісноземельних елементів. У цій архітектурі Гонконг, з його прив'язкою до долара США та розвиненою фінансовою системою, відіграє центральну роль .

Економічні наслідки

• Попит на ШІ — головний двигун. Уряд Гонконгу прямо пов'язує стійке зростання торгівлі з «глобальним попитом на електроніку, пов'язану зі штучним інтелектом» . У травні 2026 року імпорт електричних машин зріс на 51,6% у річному обчисленні .
• Зростаюча асиметрія між імпортом та експортом. Імпорт протягом 2026 року стабільно зростає швидше, ніж експорт, що призводить до рекордних дефіцитів. Це свідчить про те, що Гонконг не просто виступає транзитним хабом, а акумулює великі обсяги напівпровідників для подальшої переробки, створення запасів або транзиту до материкового Китаю .
• Стійкість ринку імпорту чипів у Китаї. Загальний ринок імпорту мікросхем у Китай стабілізувався на рівні 1,18 млрд доларів США у 2024 році з темпами зростання 10%. При цьому саме Гонконг і Таїланд стають каналами постачання, що швидко зростають . Це підкреслює поглиблення посередницької ролі Гонконгу, навіть коли прямі маршрути до Китаю підпадають під дедалі жорсткіший контроль США.
• Ризик від зміни політики США. Запропонований MATCH Act та загальне посилення експортного контролю становлять прямий суттєвий ризик для обсягів торгівлі Гонконгу напівпровідниками, особливо якщо обмеження поширяться на обладнання DUV-літографії, яке проходить через територію міста .