Рекордне відновлення нафтового транзиту через Ормузьку протоку: що означає сплеск поставок із Саудівської Аравії для ринку та безпеки

Відновлення транзиту: як швидко розблокували протоку

Сполучені Штати та Іран підписали 18 червня 2026 року тимчасовий Меморандум про взаєморозуміння, припинивши бойові дії та знявши блокаду з Ормузької протоки. Війна почалася 28 лютого 2026 року . Саудівський експорт нафти через протоку «практично повернувся до довоєнного рівня», наблизившись до базового показника в ~6,3 млн б/д . Дані Управління енергетичної інформації США (EIA) свідчать, що в 2020–2023 роках середньодобовий обсяг саудівської нафти, що транспортувався через Ормуз, коливався від 6,26 до 6,94 млн барелів, що підтверджує цей норматив .

Щонайменше п'ять супертанкерів із загальним вантажем 10 млн барелів саудівської нафти вже вийшли з порту Рас-Танура через протоку. Крім того, понад 60 млн барелів нафти, які застрягли в Перській затоці через блокаду, тепер вивільняються . Цей сплеск є найбільш очевидним доказом того, що блокада, яка зупинила приблизно 15 млн б/д поставок сирої нафти з Аравійської затоки, послаблюється .

Арамко змінює стратегію: спотовий ринок замість контрактів

2 липня Reuters повідомило, що Саудівська Aramco перейшла від довгострокових термінових контрактів до спотового ціноутворення для азійських клієнтів, щоб прискорити продаж накопиченої пропозиції . Це різка зміна традиційної моделі Aramco, за якою азійські нафтопереробники отримували щомісячні офіційні ціни продажу (OSP). Новий підхід дозволяє швидше реалізовувати вантажі об'ємом близько 10 млн барелів на супертанкер, які зараз рухаються через протоку .

Аналітики розцінюють цей крок як подвійну стратегію: якнайшвидше ліквідувати величезний накопичений надлишок вантажів і превентивно захистити частку ринку в Азії від конкуренції, особливо з огляду на повернення іранських обсягів . Терміновість пояснюється тим, що азійські нафтопереробники вже забезпечили себе альтернативною сировиною під час блокади, тому існує ризик, що саудівська нафта, яка повертається, не знайде покупців без конкурентоспроможних цін .

Ціна Brent падає до $72: надлишок пропозиції та залишковий ризик

У день набуття чинності угодою (18 червня) ціна на нафту Brent впала на 1,4% до $78,41 . До кінця червня аналітики BofA Securities прогнозували середню ціну Brent на рівні $72/барель у другому півріччі 2026 року та її падіння до $65 у 2027 році, якщо мир збережеться . 1 липня генеральний директор Petrobras заявив, що нафта, схоже, закріпилася в діапазоні $72–$75, хоча ринок ще не повністю нормалізувався, а конфлікт на Близькому Сході продовжує створювати невизначеність . 2 липня Brent впав до $70,41 .

Падіння цін відображає очікування ринку, що повернення заблокованої пропозиції з Перської затоки (понад 60 млн барелів) призведе до короткострокового надлишку, особливо з огляду на те, що азійські НПЗ вже знайшли альтернативні джерела постачання . Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) заявило, що ринок нафти може перейти до значного надлишку пропозиції вже до 2027 року .

Чи є мир міцним? Залишкові ризики безпеки

Тимчасова угода — це лише 60-денна рамкова домовленість. Неврегульованими залишаються питання ядерної програми Ірану та військової операції Ізраїлю в Лівані, яка може зірвати весь процес . У своєму короткостроковому прогнозі від 30 червня EIA припускає, що протока «залишатиметься фактично закритою найближчим часом», а повне відновлення транзиту до довоєнного рівня, ймовірно, займе кілька місяців і не відбудеться раніше початку 2027 року .

Аналітики Reuters та Атлантичної ради попереджають, що угода є «крихкою», існують ризики зриву з боку «яструбів» у Тегерані та через триваючі військові дії Ізраїлю, що може призвести до колапсу режиму припинення вогню та відновлення блокади . AP також повідомляє, що угода стикається з «значними викликами» .

Що це означає для світового ринку нафти

Сплеск саудівських поставок через Ормуз у поєднанні зі зміною цінової політики Aramco та падінням цін малює картину ринку, який закладає в ціни нормалізацію, але активно хеджує ризики нових збоїв. Той факт, що обсяги саудівської нафти повернулися майже до довоєнного рівня протягом двох тижнів після набуття чинності угодою, є вражаючим. Однак 60-денний відлік часу, невирішені переговори щодо ядерної програми та військові операції Ізраїлю означають, що ситуація може швидко змінитися. Для трейдерів та аналітиків ключовим сигналом є не лише обсяг нафти, що протікає, а й постійна знижка, яку ринок продовжує застосовувати до ризику повторного закриття протоки.