Для компанії, створеної лише у 2024 році, це один із найпомітніших стрибків у європейському оборонному секторі. Раніше цього року оцінка STARK перевищила €1 млрд, тож нинішній раунд приблизно потроїв її вартість за лічені місяці .
Раунд спільно очолили Sequoia Capital та Founders Fund — фонд Пітера Тіля. Загалом у фінансуванні взяли участь вісім інституційних інвесторів. Серед них — NATO Innovation Fund, Project A, Air Street Capital, 201 Ventures, Advent і Döpfner Capital .
NATO Innovation Fund — це інвестиційний інструмент, створений країнами Альянсу для підтримки європейських технологій подвійного призначення. Його участь у раунді підкреслює, що розвиток STARK розглядають не лише як приватний венчурний проєкт, а і як частину ширшого курсу на посилення європейських оборонних спроможностей .
За заявами компанії та NATO Innovation Fund, понад 80% залученого капіталу буде інвестовано безпосередньо у дослідження, розробки та виробництво . Зокрема, STARK планує:
Це важлива деталь угоди. Гроші спрямовують не стільки на створення ще одного експериментального дрона, скільки на обладнання, фабрики й виробничі лінії, здатні випускати вже наявні системи у великих масштабах . Такий акцент відрізняє STARK від defence-tech компаній, які роблять ставку переважно на програмне забезпечення.
STARK розробляє баражувальні боєприпаси — одноразові ударні дрони, які можуть певний час перебувати в повітрі, виявляти ціль і атакувати її. У побуті такі системи часто називають «дронами-камікадзе».
Основні продукти компанії:
Таким чином, STARK працює не лише над окремими дронами, а над комплексом, що поєднує повітряні та морські безекіпажні системи з програмним управлінням.
Фінансування підкріплене не тільки перспективами, а й конкретними державними замовленнями. У лютому 2026 року Бундесвер уклав зі STARK контракт на €269 млн на постачання дронів для 45-ї бронетанкової бригади, дислокованої в Литві. Рамкова угода може бути розширена до €1 млрд .
Німеччина також схвалила контракти обсягом до €1 млрд кожен на ударні дрони від STARK, Helsing і Rheinmetall .
Компанія вже розширює фізичну присутність у Європі. У листопаді 2025 року STARK відкрила у Свіндоні, Велика Британія, виробничий об’єкт площею 40 000 квадратних футів — приблизно 3 700 м². На першому етапі там планували створити понад 100 висококваліфікованих робочих місць у сферах програмного забезпечення, електроніки та аерокосмічної інженерії .
Окрім Берліна та британського майданчика, STARK має офіс у Стокгольмі й заявляє про плани ширшої експансії у Північній Європі .
Основні параметри угоди підтверджують Bloomberg, NATO Innovation Fund, Tech.eu, The Next Web та профільні видання оборонної галузі . Водночас у джерелах є розбіжність щодо точної оцінки компанії: одні називають €3,2 млрд, інші — понад €3,5 млрд. Тому коректно говорити про оцінку в діапазоні €3,2–3,5 млрд і вище, залежно від методики та формулювання джерела.
Ключові факти такі:
STARK стала однією з європейських оборонних компаній, що найшвидше нарощують виробництво. Її стрімке зростання відображає попит на серійний випуск безекіпажних систем, електронну боротьбу та інші технології, які є критично важливими для сучасної війни й оборонного планування європейських держав.
Для компанії, створеної лише у 2024 році, це один із найпомітніших стрибків у європейському оборонному секторі. Раніше цього року оцінка STARK перевищила €1 млрд, тож нинішній раунд приблизно потроїв її вартість за лічені місяці .
Раунд спільно очолили Sequoia Capital та Founders Fund — фонд Пітера Тіля. Загалом у фінансуванні взяли участь вісім інституційних інвесторів. Серед них — NATO Innovation Fund, Project A, Air Street Capital, 201 Ventures, Advent і Döpfner Capital .
NATO Innovation Fund — це інвестиційний інструмент, створений країнами Альянсу для підтримки європейських технологій подвійного призначення. Його участь у раунді підкреслює, що розвиток STARK розглядають не лише як приватний венчурний проєкт, а і як частину ширшого курсу на посилення європейських оборонних спроможностей .
За заявами компанії та NATO Innovation Fund, понад 80% залученого капіталу буде інвестовано безпосередньо у дослідження, розробки та виробництво . Зокрема, STARK планує:
Це важлива деталь угоди. Гроші спрямовують не стільки на створення ще одного експериментального дрона, скільки на обладнання, фабрики й виробничі лінії, здатні випускати вже наявні системи у великих масштабах . Такий акцент відрізняє STARK від defence-tech компаній, які роблять ставку переважно на програмне забезпечення.
STARK розробляє баражувальні боєприпаси — одноразові ударні дрони, які можуть певний час перебувати в повітрі, виявляти ціль і атакувати її. У побуті такі системи часто називають «дронами-камікадзе».
Основні продукти компанії:
Таким чином, STARK працює не лише над окремими дронами, а над комплексом, що поєднує повітряні та морські безекіпажні системи з програмним управлінням.
Фінансування підкріплене не тільки перспективами, а й конкретними державними замовленнями. У лютому 2026 року Бундесвер уклав зі STARK контракт на €269 млн на постачання дронів для 45-ї бронетанкової бригади, дислокованої в Литві. Рамкова угода може бути розширена до €1 млрд .
Німеччина також схвалила контракти обсягом до €1 млрд кожен на ударні дрони від STARK, Helsing і Rheinmetall .
Компанія вже розширює фізичну присутність у Європі. У листопаді 2025 року STARK відкрила у Свіндоні, Велика Британія, виробничий об’єкт площею 40 000 квадратних футів — приблизно 3 700 м². На першому етапі там планували створити понад 100 висококваліфікованих робочих місць у сферах програмного забезпечення, електроніки та аерокосмічної інженерії .
Окрім Берліна та британського майданчика, STARK має офіс у Стокгольмі й заявляє про плани ширшої експансії у Північній Європі .
Основні параметри угоди підтверджують Bloomberg, NATO Innovation Fund, Tech.eu, The Next Web та профільні видання оборонної галузі . Водночас у джерелах є розбіжність щодо точної оцінки компанії: одні називають €3,2 млрд, інші — понад €3,5 млрд. Тому коректно говорити про оцінку в діапазоні €3,2–3,5 млрд і вище, залежно від методики та формулювання джерела.
Ключові факти такі:
STARK стала однією з європейських оборонних компаній, що найшвидше нарощують виробництво. Її стрімке зростання відображає попит на серійний випуск безекіпажних систем, електронну боротьбу та інші технології, які є критично важливими для сучасної війни й оборонного планування європейських держав.