Конференція МЕА в Монреалі: як криза в Ормузькій протоці змінює глобальний енергетичний порядок денний

Порядок денний головування COP31: електрифікація, будівлі та відходи

Важливою паралельною подією стало офіційне представлення Порядку денного головування COP31 призначеним президентом саміту Муратом Курумом у червні 2026 року . Саміт COP31, який Туреччина прийматиме в Анталії в листопаді 2026 року, має три головні цілі :

• Електрифікація: підвищити частку електрики в кінцевому світовому енергоспоживанні з трохи більш ніж 20% сьогодні до 35% до 2035 року („35% до 2035“) .
• Будівлі / Стійкі міста: зменшити енергоємність будівельного сектора щонайменше на 25% до 2035 року . Головування COP31 доручило МЕА розробити шляхи досягнення та проаналізувати переваги цієї цілі .
• Відходи: вдвічі сповільнити зростання світового обсягу відходів до 2035 року .

Бірол висловив сподівання, що сторони COP в Анталії підтримають ціль з електрифікації, назвавши її критичним кроком для енергетичної безпеки та скорочення викидів .

Реакція ключових лідерів

• Фатіх Бірол (виконавчий директор МЕА): Бірол описав Канаду як таку, що має „унікальний шанс“ стати енергетичним супергігантом, особливо через порушення постачання нафти з Перської затоки внаслідок кризи в Ормузькій протоці . Він зазначив, що Канада має хороші позиції для постачання енергії на ринки, які втратили надійний доступ, і що МЕА працює над визначенням найкращих практик енергоефективності для поширення у світі .
• Тім Ходжсон (міністр енергетики Канади): Ходжсон заявив, що „енергоефективність є наріжним каменем амбітної програми чистої енергії Канади“ напередодні конференції . Він підкреслив, що проведення конференції в Північній Америці вперше є важливою віхою для лідерства Канади в енергетичному переході .
• Джулі Дабрусін (міністерка довкілля Канади): Дабрусін співголовувала на конференції та наголосила на загальноурядовому підході Канади, який пов'язує енергоефективність, зміну клімату та захист природи .

Криза в Ормузькій протоці: визначальний контекст

Монреальська конференція відбувалася на тлі наймасштабнішого порушення світового енергопостачання за останні десятиліття. 28 лютого 2026 року США та Ізраїль розпочали повітряну війну проти Ірану, після чого Іран фактично заблокував судноплавство через Ормузьку протоку — найважливіший нафтовий транзитний вузол у світі . Наслідки виявилися негайними та важкими:

• Масштаб порушення: було зупинено понад 11 млн барелів на добу видобутку сирої нафти та конденсату в Перській затоці . Видобуток нафти на Близькому Сході скоротився, за оцінками, на 7–10 млн барелів на добу . МЕА назвало це найсерйознішим порушенням енергопостачання з 1970-х років .
• Вплив на ринок: ціни на нафту зростали швидше, ніж під час будь-якого попереднього конфлікту: Brent перевищила $100 за барель 8 березня та сягнула піку в $126 за барель . Страхування стало недоступним або непомірно дорогим для суден, що прямують через протоку, фактично закривши її для комерційного руху .
• Попередження Aramco: генеральний директор Saudi Aramco попередив, що порушення в Ормузькій протоці є „найбільшою кризою“ галузі, і наслідки можуть бути „катастрофічними“, якщо блокування триватиме .

Бірол прямо пов'язав кризу з потенціалом Канади, зазначивши, що порушення надійного постачання нафти з Перської затоки створює стратегічне вікно можливостей для експорту канадської енергії . Акцент конференції на енергоефективності також подавався як критично важлива відповідь на виклики енергетичній безпеці та доступності, спричинені кризою .

Погляд у майбутнє

Монреальська конференція підтвердила, що енергоефективність є центральним інструментом для вирішення як кліматичних цілей, так і нагальних проблем енергетичної безпеки. У той час як світ намагається впоратися з наслідками кризи в Ормузькій протоці, зобов'язання, взяті в Монреалі, та цілі, поставлені головуванням COP31, будуть перевірені на міцність необхідністю швидких і конкретних дій. Майбутній саміт COP31 в Анталії стане ключовим моментом для перетворення цих обіцянок на обов'язкові міжнародні угоди.