Паливна криза в Росії: Путін вперше визнав дефіцит, черги на заправках та історична заборона експорту

Українські удари безпілотників по НПЗ

Основною причиною кризи є системна кампанія ударів українських далекобійних дронів:

• Капотня (Московський нафтопереробний завод) — неодноразово атакована в середині червня 2026 року, зокрема масований удар 18 червня повністю вивів завод з ладу. Reuters з посиланням на два галузеві джерела повідомило, що запуск заводу навряд чи відновиться раніше 2027 року. Завод забезпечував приблизно 40% ринку Москви.
• Слов'янськ-на-Кубані (Краснодарський край) — атакований в ніч на 27–28 червня 2026 року, що спричинило велику пожежу на одному з найбільших НПЗ Росії.
• Ярославський НПЗ — також атакований 28 червня 2026 року, що підтвердив президент Зеленський.

Загалом понад 20% нафтопереробних потужностей Росії виведено з ладу внаслідок атак.

Географія кризи: 56 з 83 регіонів

Криза набула загальнонаціонального масштабу. Незалежне видання Zona Media 26 червня 2026 року опублікувало мапу, яка документує нормування пального в 56 з 83 регіонів Росії. Bloomberg 23 червня повідомив, що «понад дві третини регіонів країни» запровадили нормування пального або відчувають перебої з постачанням. У Криму водіям заборонено заправляти автомобілі, щоб пріоритетно забезпечувати військових.

Регіональні обмеження включають ліміти на купівлю на одну особу (до 20 літрів на клієнта), багатогодинні черги та повне закриття деяких автозаправних станцій.

Характеристика Зеленського: «далекобійні санкції»

У своїй заяві після ударів 28 червня по Слов'янському та Ярославському НПЗ президент України Володимир Зеленський сказав: «Цієї ночі наші „далекобійні санкції“ досягли двох нафтопереробних заводів у Росії». Він описав кампанію безпілотників як систематичні зусилля, спрямовані на послаблення воєнного потенціалу Росії шляхом завдання економічної шкоди через прямі удари по енергетичній інфраструктурі, а не очікування на міжнародні санкції.