Звіт ПРООН про військову ескалацію на Близькому Сході: що чекає на субсидії для викопного палива і чому страждають найбідніші країни

Що стосується ширших глобальних показників субсидій, то оновлені дані МВФ за 2025 рік оцінюють явні (фіскальні) субсидії на викопне паливо в 725 мільярдів доларів у 2024 році (0,6% світового ВВП), причому неявні субсидії (невраховані зовнішні ефекти) є значно більшими .

2. Як військова ескалація впливає на країни, що розвиваються, включаючи борговий тиск

Країни, що розвиваються, несуть основний тягар економічних наслідків за кількома каналами:

• Масове зростання бідності. Конфлікт може штовхнути понад 30 мільйонів людей у бідність у всьому світі, причому найбільше постраждають країни, що розвиваються . Лише в регіоні арабських держав до 4 мільйонів людей можуть опинитися за межею бідності, що зведе нанівець більше ніж рік економічного зростання . В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні під загрозою 8,8 мільйона людей .
• Втрати ВВП. Втрати ВВП регіону арабських держав оцінюються в 120–194 мільярди доларів (3,7–6,0% сукупного ВВП) . Азіатсько-Тихоокеанський регіон може втратити до 299 мільярдів доларів .
• Зростання цін на енергоносії та вантажні перевезення. Зростання цін на паливо та фрахт є найбільш негайним тиском для економік, що розвиваються і залежать від імпорту . Це впливає на ціни на продовольство, сімейні бюджети та малий бізнес.
• Борговий та фіскальний тиск. Країни, що розвиваються, витрачають сотні мільярдів доларів на екстрені енергетичні субсидії, що залишає менше коштів на школи, лікарні та кліматичні дії . Африканські економіки, які вже стикаються з жорсткими фіскальними та фінансовими умовами, відчувають додатковий стрес через порушення торговельних шляхів, нестабільні ціни на енергоносії та добрива, а також тиск на обмінні курси . Південноазійські країни є одними з найбільш постраждалих через високу залежність від імпорту енергоносіїв .
• Потрійний шок. ПРООН описує «потрійний шок» — одночасне зростання цін на енергоносії, продовольчу інфляцію та уповільнення економічного зростання, який вражає регіони, що розвиваються .

3. Запропоновані рішення

ПРООН та пов'язані з нею органи ООН пропонують набір взаємопов'язаних політичних заходів:

• Цільові та тимчасові грошові трансферти є кращим політичним заходом для країн з обмеженими фіскальними можливостями, замінюючи широкі нецільові субсидії на паливо .
• Реформа субсидій на викопне паливо представлена як життєздатний шлях для урядів для створення фіскального простору, який можна спрямувати на «зелені» інвестиції, виправлення екологічних зовнішніх ефектів та посилення соціального захисту . ПРООН виступає за «часові дорожні карти, кроки для усунення існуючих прогалин та підтримку країн з низьким рівнем доходу» .
• Перенаправлення субсидій на чисту енергію. ПРООН опублікувала дорожні карти для перенаправлення субсидій на викопне паливо на низькоемісійний громадський транспорт та інші «зелені» інвестиції .
• Міжнародне співробітництво та підтримка країн з низьким рівнем доходу. Стаття в Nature (у співавторстві з експертами ПРООН) підкреслює, що міжнародні зобов'язання повинні вимагати від країн подання власних часових дорожніх карт поетапної відмови, з фінансовою та технічною підтримкою для країн, що розвиваються .
• Полегшення боргового тягаря та розширення фіскального простору для найбільш вразливих країн, хоча конкретні пропозиції щодо реструктуризації боргу не деталізовані в розглянутих матеріалах.

Ключове застереження: Результати пошуку не містять єдиного звіту ПРООН, який би конкретно прогнозував обсяги глобальних субсидій на викопне паливо на 2026 рік. Увага ПРООН була зосереджена на наслідках кризи (бідність, втрата ВВП, фіскальний тиск) та політичному обґрунтуванні реформи субсидій, а не на прогнозуванні рівнів субсидій. Для отримання точних даних про субсидії за 2026 рік більш прямим джерелом будуть публікації МВФ або МЕА.