Дослідники виявили кілька функцій дизайну Facebook, які активно сприяють нелегальній торгівлі дикими тваринами:
Автори звіту дійшли висновку, що архітектура Facebook робить його "не просто однією з багатьох платформ", а "центральною публічною інфраструктурою, через яку відбувається концентрація онлайн-торгівлі дикими тваринами" .
Дослідники виявили докази того, що вони назвали "подвійним прибутком" — Meta отримує прибуток двічі від однієї й тієї ж незаконної діяльності:
Компанія Meta заявила, що забороняє продаж зникаючих тварин на своїх платформах і є членом Коаліції за припинення онлайн-торгівлі дикими тваринами (Coalition to End Wildlife Trafficking Online) разом із Google, Amazon, TikTok, eBay, Etsy та іншими . Компанія також повідомила, що використовує інструменти на основі штучного інтелекту для виявлення та видалення нелегальних оголошень про диких тварин, і що між 2018 та 2021 роками вона видалила або заблокувала понад 11,6 млн оголошень про зникаючі види
. В окремому випадку у 2026 році Meta закрила дев'ять груп у Facebook в Індонезії після спільного розслідування Mongabay і Bellingcat
. Однак у звіті НУО стверджується, що цих заходів недостатньо з огляду на масштаби проблеми.
НУО дійшли висновку, що саморегулювання провалилося. Незважаючи на те, що Meta є членом Коаліції за припинення онлайн-торгівлі дикими тваринами з 2018 року, її платформа стала домінуючим майданчиком для нелегальних продажів диких тварин, а рівень їх видалення знизився . Дослідники заявили, що обіцянка 11 технологічних гігантів (включно з Meta) від червня 2026 року використовувати ШІ для боротьби з нелегальними оголошеннями про диких тварин є позитивним кроком, але недостатнім сама по собі
. Вони стверджували, що без обов'язкового забезпечення виконання, незалежного аудиту та фінансових санкцій для платформ, які отримують прибуток від торгівлі, такі обіцянки є не чим іншим, як "грінвошингом" (зеленим камуфляжем)
. Звіт особливо наголошував на необхідності державного регулювання замість покладання на добровільні зобов'язання галузі.