• 21 904 оголошення про нелегальну торгівлю дикими тваринами на 61 онлайн-платформі, з яких 16 290 (74,37%) були на Facebook .
• 266 535 товарів із диких тварин пропонувалися в цих оголошеннях .
• Загальна задекларована вартість пропозицій, що мали ціну, становила 65 млн доларів США . На Facebook припадало приблизно 98% цієї ринкової вартості (близько $63,7 млн) .
• Близько 84% товарів із диких тварин, що продавалися на Facebook, були занесені до CITES (Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення), а багато з них належали до видів, класифікованих як зникаючі або такі, що перебувають під загрозою .

Особливості дизайну платформи, які сприяють торгівлі

Дослідники виявили кілька функцій дизайну Facebook, які активно сприяють нелегальній торгівлі дикими тваринами:

• Групи Facebook: Торговці створюють приватні або публічні групи, присвячені продажу диких тварин, до яких зовнішнім спостерігачам важко отримати доступ .
• Алгоритмічне посилення: Рекомендаційний алгоритм Facebook просуває публікації відомих торговців дикими тваринами, збільшуючи їхнє охоплення для потенційних покупців .
• Наскрізне шифрування в Messenger: Зашифровані повідомлення ускладнюють для Meta або правоохоронних органів моніторинг переговорів і транзакцій .
• Відсутність проактивної модерації: Незважаючи на політику, що забороняє продаж зникаючих видів, у звіті зазначено, що Meta видаляє лише незначну частку нелегальних оголошень, а рівень блокування постів про торгівлю знизився приблизно на 9% за три роки .

Автори звіту дійшли висновку, що архітектура Facebook робить його "не просто однією з багатьох платформ", а "центральною публічною інфраструктурою, через яку відбувається концентрація онлайн-торгівлі дикими тваринами" .

"Подвійний прибуток" через інструменти монетизації Meta

Дослідники виявили докази того, що вони назвали "подвійним прибутком" — Meta отримує прибуток двічі від однієї й тієї ж незаконної діяльності:

• Розподіл доходів від реклами: Meta ділиться доходом від реклами з авторами та адміністраторами груп, тобто торговці, які розміщують оголошення про продаж диких тварин, приносять дохід як собі, так і Meta .
• Платні підписки: Meta дозволяє адміністраторам груп стягувати плату за доступ до приватних груп із торгівлі дикими тваринами, і Meta отримує свою частку від цих платежів .
• Ширший контекст: Окреме розслідування Reuters виявило, що Meta очікувала отримувати приблизно $16 млрд на рік (10% від загального доходу) від реклами, пов'язаної з шахрайством і забороненими продуктами, включаючи ймовірну рекламу торгівлі дикими тваринами .

Відповідь Meta

Компанія Meta заявила, що забороняє продаж зникаючих тварин на своїх платформах і є членом Коаліції за припинення онлайн-торгівлі дикими тваринами (Coalition to End Wildlife Trafficking Online) разом із Google, Amazon, TikTok, eBay, Etsy та іншими . Компанія також повідомила, що використовує інструменти на основі штучного інтелекту для виявлення та видалення нелегальних оголошень про диких тварин, і що між 2018 та 2021 роками вона видалила або заблокувала понад 11,6 млн оголошень про зникаючі види . В окремому випадку у 2026 році Meta закрила дев'ять груп у Facebook в Індонезії після спільного розслідування Mongabay і Bellingcat . Однак у звіті НУО стверджується, що цих заходів недостатньо з огляду на масштаби проблеми.

Висновки щодо саморегулювання та обіцянок щодо ШІ

НУО дійшли висновку, що саморегулювання провалилося. Незважаючи на те, що Meta є членом Коаліції за припинення онлайн-торгівлі дикими тваринами з 2018 року, її платформа стала домінуючим майданчиком для нелегальних продажів диких тварин, а рівень їх видалення знизився . Дослідники заявили, що обіцянка 11 технологічних гігантів (включно з Meta) від червня 2026 року використовувати ШІ для боротьби з нелегальними оголошеннями про диких тварин є позитивним кроком, але недостатнім сама по собі . Вони стверджували, що без обов'язкового забезпечення виконання, незалежного аудиту та фінансових санкцій для платформ, які отримують прибуток від торгівлі, такі обіцянки є не чим іншим, як "грінвошингом" (зеленим камуфляжем) . Звіт особливо наголошував на необхідності державного регулювання замість покладання на добровільні зобов'язання галузі.

• 21 904 оголошення про нелегальну торгівлю дикими тваринами на 61 онлайн-платформі, з яких 16 290 (74,37%) були на Facebook .
• 266 535 товарів із диких тварин пропонувалися в цих оголошеннях .
• Загальна задекларована вартість пропозицій, що мали ціну, становила 65 млн доларів США . На Facebook припадало приблизно 98% цієї ринкової вартості (близько $63,7 млн) .
• Близько 84% товарів із диких тварин, що продавалися на Facebook, були занесені до CITES (Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення), а багато з них належали до видів, класифікованих як зникаючі або такі, що перебувають під загрозою .

Особливості дизайну платформи, які сприяють торгівлі

Дослідники виявили кілька функцій дизайну Facebook, які активно сприяють нелегальній торгівлі дикими тваринами:

• Групи Facebook: Торговці створюють приватні або публічні групи, присвячені продажу диких тварин, до яких зовнішнім спостерігачам важко отримати доступ .
• Алгоритмічне посилення: Рекомендаційний алгоритм Facebook просуває публікації відомих торговців дикими тваринами, збільшуючи їхнє охоплення для потенційних покупців .
• Наскрізне шифрування в Messenger: Зашифровані повідомлення ускладнюють для Meta або правоохоронних органів моніторинг переговорів і транзакцій .
• Відсутність проактивної модерації: Незважаючи на політику, що забороняє продаж зникаючих видів, у звіті зазначено, що Meta видаляє лише незначну частку нелегальних оголошень, а рівень блокування постів про торгівлю знизився приблизно на 9% за три роки .

Автори звіту дійшли висновку, що архітектура Facebook робить його "не просто однією з багатьох платформ", а "центральною публічною інфраструктурою, через яку відбувається концентрація онлайн-торгівлі дикими тваринами" .

"Подвійний прибуток" через інструменти монетизації Meta

Дослідники виявили докази того, що вони назвали "подвійним прибутком" — Meta отримує прибуток двічі від однієї й тієї ж незаконної діяльності:

• Розподіл доходів від реклами: Meta ділиться доходом від реклами з авторами та адміністраторами груп, тобто торговці, які розміщують оголошення про продаж диких тварин, приносять дохід як собі, так і Meta .
• Платні підписки: Meta дозволяє адміністраторам груп стягувати плату за доступ до приватних груп із торгівлі дикими тваринами, і Meta отримує свою частку від цих платежів .
• Ширший контекст: Окреме розслідування Reuters виявило, що Meta очікувала отримувати приблизно $16 млрд на рік (10% від загального доходу) від реклами, пов'язаної з шахрайством і забороненими продуктами, включаючи ймовірну рекламу торгівлі дикими тваринами .

Відповідь Meta

Компанія Meta заявила, що забороняє продаж зникаючих тварин на своїх платформах і є членом Коаліції за припинення онлайн-торгівлі дикими тваринами (Coalition to End Wildlife Trafficking Online) разом із Google, Amazon, TikTok, eBay, Etsy та іншими . Компанія також повідомила, що використовує інструменти на основі штучного інтелекту для виявлення та видалення нелегальних оголошень про диких тварин, і що між 2018 та 2021 роками вона видалила або заблокувала понад 11,6 млн оголошень про зникаючі види . В окремому випадку у 2026 році Meta закрила дев'ять груп у Facebook в Індонезії після спільного розслідування Mongabay і Bellingcat . Однак у звіті НУО стверджується, що цих заходів недостатньо з огляду на масштаби проблеми.

Висновки щодо саморегулювання та обіцянок щодо ШІ

НУО дійшли висновку, що саморегулювання провалилося. Незважаючи на те, що Meta є членом Коаліції за припинення онлайн-торгівлі дикими тваринами з 2018 року, її платформа стала домінуючим майданчиком для нелегальних продажів диких тварин, а рівень їх видалення знизився . Дослідники заявили, що обіцянка 11 технологічних гігантів (включно з Meta) від червня 2026 року використовувати ШІ для боротьби з нелегальними оголошеннями про диких тварин є позитивним кроком, але недостатнім сама по собі . Вони стверджували, що без обов'язкового забезпечення виконання, незалежного аудиту та фінансових санкцій для платформ, які отримують прибуток від торгівлі, такі обіцянки є не чим іншим, як "грінвошингом" (зеленим камуфляжем) . Звіт особливо наголошував на необхідності державного регулювання замість покладання на добровільні зобов'язання галузі.