Естонія про дрони, що заблукали: «Ціна, яку варто заплатити» за удари по нафті РФ

Це не просто «привиди» на радарах. Конкретні інциденти включають влучання дрона в димар електростанції в Аувере (Естонія) та вибух іншого в латвійському регіоні Краслава . Ситуація загострилася до того, що 19 травня 2026 року винищувач F-16 НАТО збив підозрюваний український дрон над південною Естонією — це перший випадок, коли літак НАТО збив український безпілотник у польоті . Зростаюча частота спричиняє значні збої, змушуючи винищувачі НАТО підійматися в повітря по кілька разів на тиждень .

Звинувачення Росії та контраргументи Естонії

Цахкна рішуче відкинув російські звинувачення в тому, що балтійські держави дозволяють Україні запускати атаки дронів зі своєї території. Він назвав такі заяви «повними фейковими новинами» і частиною цілеспрямованої російської дезінформаційної кампанії . Північні та Балтійські країни (NB8) оприлюднили спільну заяву, рішуче засудивши ці неправдиві твердження Росії та Білорусі .

Замість того, щоб прийняти наратив про українську некомпетентність, Цахкна звинуватив Москву. Він заявив, що Росія навмисно «спрямовує» українські дрони, що заблукали, у бік країн НАТО, використовуючи електронні перешкоди та втручання, щоб послабити західну підтримку України та спровокувати реакцію . Це узгоджується з твердженнями самої України про те, що Росія використовує засоби радіоелектронної боротьби для перенаправлення дронів .

Економічний вплив на Москву

Хоча Цахкна не наводить конкретних цифр, він описав Росію як «слабшу сьогодні, яка відчуває на собі наслідки ударів України великої дальності» . Ширші економічні збитки від кампанії безпілотників є переконливими:

• Атаки України на російські нафтопереробні заводи встановили рекорд у травні 2026 року, змусивши Москву заборонити експорт авіаційного палива до кінця листопада через ризик внутрішнього дефіциту .
• Обсяги переробки на російських НПЗ впали до 16-річних мінімумів, а Міжнародне енергетичне агентство оцінило, що удари дронів пригнічуватимуть роботу російських НПЗ щонайменше до середини 2026 року .
• Однак у Фонді Карнегі зазначають неоднозначну картину: продуктивність НПЗ коливалася, падаючи нижче 4 млн барелів на день після атак наприкінці травня, але відновлюючись до понад 4,5 млн барелів на день на початку червня . Експорт сирої нафти з Росії морським шляхом фактично зріс, оскільки менше нафти перероблялося всередині країни, а більше відправлялося за кордон .

«Зараз не час» для переговорів

Щодо питання переговорів з Володимиром Путіним Цахкна зайняв жорстку позицію. У середині травня 2026 року він заявив, що «зараз не час» для Європи починати прямі переговори з Росією, аргументуючи це тим, що Україна наразі має сильніші позиції, і Захід має натомість «добити Росію санкціями» .

Він попередив, що вступ у прямі переговори перетворить ЄС на «нейтрального посередника» замість сторони, яка підтримує Україну, і що Москва використовує «фальшиві надії на дипломатію, щоб розколоти Захід» . Наприкінці червня 2026 року Цахкна закликав країни ЄС виявити більше «стратегічного терпіння» та посилити тиск на Росію, заявивши, що в Таллінні не бачать ознак готовності Путіна до переговорів .

Цахкна вважає, що Путін розглядає участь Європи в переговорах як вигідну для себе, особливо на тлі того, що США більше не відіграють провідної ролі . Його послідовне повідомлення полягає в тому, що Захід не повинен вести переговори за поточних умов — натомість слід посилювати санкції та військовий тиск, доки позиції Росії не ослабнуть настільки, щоб зробити можливими змістовні переговори.