Частота інцидентів зростає

Дипломатична теорія зазнає серйозних випробувань через реальну статистику. Цахкна та інші балтійські чиновники відзначають різке збільшення частоти зальотів дронів у міру посилення українських ударів. Згідно з даними регіону, щонайменше 12 українських дронів великої дальності ввійшли в повітряний простір або на територію Литви, Латвії, Естонії та Фінляндії у травні 2026 року — це більш ніж удвічі перевищує показник, зафіксований за перші чотири місяці року .

Це не просто «привиди» на радарах. Конкретні інциденти включають влучання дрона в димар електростанції в Аувере (Естонія) та вибух іншого в латвійському регіоні Краслава . Ситуація загострилася до того, що 19 травня 2026 року винищувач F-16 НАТО збив підозрюваний український дрон над південною Естонією — це перший випадок, коли літак НАТО збив український безпілотник у польоті . Зростаюча частота спричиняє значні збої, змушуючи винищувачі НАТО підійматися в повітря по кілька разів на тиждень .

Звинувачення Росії та контраргументи Естонії

Цахкна рішуче відкинув російські звинувачення в тому, що балтійські держави дозволяють Україні запускати атаки дронів зі своєї території. Він назвав такі заяви «повними фейковими новинами» і частиною цілеспрямованої російської дезінформаційної кампанії . Північні та Балтійські країни (NB8) оприлюднили спільну заяву, рішуче засудивши ці неправдиві твердження Росії та Білорусі .

Замість того, щоб прийняти наратив про українську некомпетентність, Цахкна звинуватив Москву. Він заявив, що Росія навмисно «спрямовує» українські дрони, що заблукали, у бік країн НАТО, використовуючи електронні перешкоди та втручання, щоб послабити західну підтримку України та спровокувати реакцію . Це узгоджується з твердженнями самої України про те, що Росія використовує засоби радіоелектронної боротьби для перенаправлення дронів .

Економічний вплив на Москву

Хоча Цахкна не наводить конкретних цифр, він описав Росію як «слабшу сьогодні, яка відчуває на собі наслідки ударів України великої дальності» . Ширші економічні збитки від кампанії безпілотників є переконливими:

• Атаки України на російські нафтопереробні заводи встановили рекорд у травні 2026 року, змусивши Москву заборонити експорт авіаційного палива до кінця листопада через ризик внутрішнього дефіциту .
• Обсяги переробки на російських НПЗ впали до 16-річних мінімумів, а Міжнародне енергетичне агентство оцінило, що удари дронів пригнічуватимуть роботу російських НПЗ щонайменше до середини 2026 року .
• Однак у Фонді Карнегі зазначають неоднозначну картину: продуктивність НПЗ коливалася, падаючи нижче 4 млн барелів на день після атак наприкінці травня, але відновлюючись до понад 4,5 млн барелів на день на початку червня . Експорт сирої нафти з Росії морським шляхом фактично зріс, оскільки менше нафти перероблялося всередині країни, а більше відправлялося за кордон .

«Зараз не час» для переговорів

Щодо питання переговорів з Володимиром Путіним Цахкна зайняв жорстку позицію. У середині травня 2026 року він заявив, що «зараз не час» для Європи починати прямі переговори з Росією, аргументуючи це тим, що Україна наразі має сильніші позиції, і Захід має натомість «добити Росію санкціями» .

Він попередив, що вступ у прямі переговори перетворить ЄС на «нейтрального посередника» замість сторони, яка підтримує Україну, і що Москва використовує «фальшиві надії на дипломатію, щоб розколоти Захід» . Наприкінці червня 2026 року Цахкна закликав країни ЄС виявити більше «стратегічного терпіння» та посилити тиск на Росію, заявивши, що в Таллінні не бачать ознак готовності Путіна до переговорів .

Цахкна вважає, що Путін розглядає участь Європи в переговорах як вигідну для себе, особливо на тлі того, що США більше не відіграють провідної ролі . Його послідовне повідомлення полягає в тому, що Захід не повинен вести переговори за поточних умов — натомість слід посилювати санкції та військовий тиск, доки позиції Росії не ослабнуть настільки, щоб зробити можливими змістовні переговори.

Частота інцидентів зростає

Дипломатична теорія зазнає серйозних випробувань через реальну статистику. Цахкна та інші балтійські чиновники відзначають різке збільшення частоти зальотів дронів у міру посилення українських ударів. Згідно з даними регіону, щонайменше 12 українських дронів великої дальності ввійшли в повітряний простір або на територію Литви, Латвії, Естонії та Фінляндії у травні 2026 року — це більш ніж удвічі перевищує показник, зафіксований за перші чотири місяці року .

Це не просто «привиди» на радарах. Конкретні інциденти включають влучання дрона в димар електростанції в Аувере (Естонія) та вибух іншого в латвійському регіоні Краслава . Ситуація загострилася до того, що 19 травня 2026 року винищувач F-16 НАТО збив підозрюваний український дрон над південною Естонією — це перший випадок, коли літак НАТО збив український безпілотник у польоті . Зростаюча частота спричиняє значні збої, змушуючи винищувачі НАТО підійматися в повітря по кілька разів на тиждень .

Звинувачення Росії та контраргументи Естонії

Цахкна рішуче відкинув російські звинувачення в тому, що балтійські держави дозволяють Україні запускати атаки дронів зі своєї території. Він назвав такі заяви «повними фейковими новинами» і частиною цілеспрямованої російської дезінформаційної кампанії . Північні та Балтійські країни (NB8) оприлюднили спільну заяву, рішуче засудивши ці неправдиві твердження Росії та Білорусі .

Замість того, щоб прийняти наратив про українську некомпетентність, Цахкна звинуватив Москву. Він заявив, що Росія навмисно «спрямовує» українські дрони, що заблукали, у бік країн НАТО, використовуючи електронні перешкоди та втручання, щоб послабити західну підтримку України та спровокувати реакцію . Це узгоджується з твердженнями самої України про те, що Росія використовує засоби радіоелектронної боротьби для перенаправлення дронів .

Економічний вплив на Москву

Хоча Цахкна не наводить конкретних цифр, він описав Росію як «слабшу сьогодні, яка відчуває на собі наслідки ударів України великої дальності» . Ширші економічні збитки від кампанії безпілотників є переконливими:

• Атаки України на російські нафтопереробні заводи встановили рекорд у травні 2026 року, змусивши Москву заборонити експорт авіаційного палива до кінця листопада через ризик внутрішнього дефіциту .
• Обсяги переробки на російських НПЗ впали до 16-річних мінімумів, а Міжнародне енергетичне агентство оцінило, що удари дронів пригнічуватимуть роботу російських НПЗ щонайменше до середини 2026 року .
• Однак у Фонді Карнегі зазначають неоднозначну картину: продуктивність НПЗ коливалася, падаючи нижче 4 млн барелів на день після атак наприкінці травня, але відновлюючись до понад 4,5 млн барелів на день на початку червня . Експорт сирої нафти з Росії морським шляхом фактично зріс, оскільки менше нафти перероблялося всередині країни, а більше відправлялося за кордон .

«Зараз не час» для переговорів

Щодо питання переговорів з Володимиром Путіним Цахкна зайняв жорстку позицію. У середині травня 2026 року він заявив, що «зараз не час» для Європи починати прямі переговори з Росією, аргументуючи це тим, що Україна наразі має сильніші позиції, і Захід має натомість «добити Росію санкціями» .

Він попередив, що вступ у прямі переговори перетворить ЄС на «нейтрального посередника» замість сторони, яка підтримує Україну, і що Москва використовує «фальшиві надії на дипломатію, щоб розколоти Захід» . Наприкінці червня 2026 року Цахкна закликав країни ЄС виявити більше «стратегічного терпіння» та посилити тиск на Росію, заявивши, що в Таллінні не бачать ознак готовності Путіна до переговорів .

Цахкна вважає, що Путін розглядає участь Європи в переговорах як вигідну для себе, особливо на тлі того, що США більше не відіграють провідної ролі . Його послідовне повідомлення полягає в тому, що Захід не повинен вести переговори за поточних умов — натомість слід посилювати санкції та військовий тиск, доки позиції Росії не ослабнуть настільки, щоб зробити можливими змістовні переговори.