Торговельні переговори ЄС-Китай 2026: дефіцит у €360 млрд, ризик торговельної війни та що вирішили в Брюсселі

29–30 червня 2026 року єврокомісар з торгівлі Марош Шефчович провів у Брюсселі переговори з міністром комерції Китаю Ван Веньтао щодо торговельного дисбалансу між двома економічними гігантами . Зустріч відбувалася на тлі рекордного дефіциту ЄС, посилення торговельного захисту з боку Брюсселя та прямих попереджень Пекіна про неминучість відповіді. Пропонуємо фактологічний розбір того, що сталося, чому це важливо та які перспективи.

Переговори: хто, коли і про що

Шефчович окреслив дискусію як перезавантаження, а не конфронтацію. «Наші торговельні відносини з Китаєм дійшли до точки, яка потребує перезавантаження. Не конфронтації, а перебалансування» — заявив він публічно . Переговорам передували двотижневі підготовчі консультації, зокрема зустріч 9–10 червня між заступником міністра комерції Китаю Лін Цзі та Дітте Юуль Йоргенсен (генеральною директоркою Єврокомісії з торгівлі та економічної безпеки), на якій узгоджувався новий консультаційний механізм .

Рекордний дефіцит у €360 млрд: не абсолютний рекорд, але тривожний сигнал

Розмови про «рекордний» дефіцит домінували в заголовках, але офіційні цифри потребують уточнення:

• У 2025 році ЄС експортував до Китаю товарів на €199,6 млрд, а імпортував на €559,4 млрд, що дало дефіцит у €359,8 млрд . Дані Євростату — €359,9 млрд, що на 2,7% більше, ніж €312,2 млрд у 2024 році .
• Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та багато медіа описували цю суму як приблизно €1 млрд на день .
• 2025 рік — другий за величиною дефіцит в історії, а не найбільший. Абсолютний рекорд — €397,3 млрд у 2022 році .
• Перший квартал 2026 року зафіксував дефіцит у €98 млрд — найбільший показник із третього кварталу 2022 року .
• 2025 рік став першим, коли всі 27 країн-членів ЄС мали дефіцит у торгівлі товарами з Китаєм .

Чому це важливо: дефіцит має структурний характер — з 2015 по 2025 рік він подвоївся у вартісному вираженні та зріс більш ніж уп'ятеро в обсягах . Для європейських лідерів це стало центральною політичною вразливістю під тиском національних промисловців.

Новий механізм консультацій з торгівлі та інвестицій

Ключовим результатом підготовчого етапу стало досягнення домовленості про створення Китайсько-європейського консультаційного механізму з торгівлі та інвестицій. 9–10 червня 2026 року Лін Цзі та Йоргенсен провели «поглиблені та всебічні» дискусії щодо його започаткування . Механізм має стати структурованою платформою для вирішення суперечок до їхньої ескалації у формальні конфлікти. Обидві сторони погодилися працювати над «практичними результатами» першого засідання .

Зростаючий тиск Європи на китайське надлишкове виробництво

Брюссельські переговори не відбувалися у вакуумі. Політичний тиск на Єврокомісію з боку країн-членів посилювався місяцями:

• У травні 2026 року коаліція з п'яти країн — Іспанії, Італії, Нідерландів, Франції та Литви — офіційно закликала Єврокомісію запровадити жорсткіші обмеження проти китайського надлишкового виробництва, зокрема ширші захисні заходи та швидші екстрені мита .
• Лідери ЄС на саміті в червні 2026 року погодилися посилити торговельний захист від напливу китайського експорту, який офіційні особи називають екзистенційною загрозою для європейської промисловості .
• Європейський парламент визначив дешевий експорт китайських електромобілів та надлишкове виробництво як пряму загрозу автомобільному сектору Європи .
• З липня 2026 року ЄС скорочує безмитні квоти на сталь на 47% — з приблизно 33 млн тонн до 18,3 млн, а позаквотне мито подвоює з 25% до 50% до 2031 року .
• Єврокомісія розглядає законопроєкт, який зобов'яже компанії в чутливих секторах диверсифікувати постачальників — щонайменше до трьох джерел, щоб зменшити залежність від Китаю .

Стримані очікування прориву

Попри інтенсивний дипломатичний графік, сподівань на конкретні угоди було мало. EUobserver назвав зустріч 29 червня «моментом істини», однак більшість аналітиків вважали переговори вправою з управління ескалацією — підтримання відкритих каналів зв'язку, а не виторговування поступок . Глибокі структурні суперечності щодо промислових субсидій, доступу до ринку та причин дисбалансу залишилися невирішеними.

Попередження Пекіна: «рішуче реагуватимемо»

Китай вступив у переговори з оборонною та прямою попереджувальною позицією:

• Наприкінці травня 2026 року Пекін попередив про негайні контрзаходи у разі запровадження ЄС запропонованих інструментів боротьби з китайським надлишковим виробництвом, сигналізуючи про можливі антидискримінаційні розслідування та перевірки безпеки ланцюгів постачання .
• Міністерство комерції Китаю заявило, що якщо ЄС запровадить «односторонні торговельні інструменти» або дискримінаційні обмеження, Китай «рішуче відповість» і вживе ефективних заходів для захисту своїх інтересів .
• Посол Китаю в ЄС Цай Жунь зазначив, що Пекін «повністю усвідомлює» занепокоєння блоку, наполягав, що Китай «ніколи навмисно не прагнув торговельного профіциту», і закликав вирішувати питання через діалог, рішуче виступаючи проти протекціонізму .
• Речниця МЗС Китаю Мао Нін наголосила, що сутність економічних відносин ЄС і Китаю — це «взаємна вигода та співпраця, вигідна обом сторонам», і закликала ЄС дотримуватися вільної торгівлі та чесної конкуренції .

Ширший контекст: мита на електромобілі та диверсифікація ланцюгів постачання

Мита на електромобілі. Конфлікт навколо електромобілів залишається центральною точкою напруги. Єврокомісія в червні 2024 року дійшла висновку, що китайські електромобілі отримували несправедливі субсидії, і запровадила тимчасові компенсаційні мита від 17,4% до 38,1% . У жовтні 2024 року набули чинності остаточні мита до 45% . У січні 2026 року ЄС оприлюднив рекомендації, які дозволяють китайським виробникам електромобілів замінювати мита зобов'язаннями щодо мінімальних цін, що може стати шляхом до компромісу . Дані Інституту Mercator свідчать: китайський експорт електромобілів був головним чинником рекордного профіциту Пекіна в торгівлі з ЄС у першому кварталі 2026 року .

Диверсифікація ланцюгів постачання. Єврокомісія вивчає законодавство, яке зобов'яже компанії в чутливих секторах зменшити залежність від одного постачальника — передусім Китаю — і диверсифікувати джерела до щонайменше трьох . Це частина Стратегії економічної безпеки ЄС, яка поєднує захист ринку з розбудовою внутрішнього потенціалу за логікою «сприяти, захищати, партнерствувати» .

Сталь та інші сектори. Конфронтація поширилася з електромобілів на сталь (скорочення квот на 47%), машинобудування та електрообладнання — дві найбільші товарні категорії в торгівлі ЄС-Китай . Аналітики Atlantic Council зазначають: те, що починалося як дебати про китайські електромобілі, переросло в набагато ширшу конфронтацію зі структурними наслідками китайського надлишкового виробництва, яка тепер охоплює вітрові компоненти, сонячні панелі та напівпровідники зрілих технологій .

Перспективи

Брюссельські переговори відображають відносини на переломному етапі. Обидві сторони інвестують у діалогові механізми для управління ескалацією, але структурні рушії — надлишкове виробництво Китаю, зростаючий дефіцит ЄС і внутрішній політичний тиск у Європі за посилення торговельного захисту — не демонструють ознак ослаблення. Ризик торговельної війни залишається високим, однак зустріч 29 червня свідчить про взаємне бажання поки що продовжувати діалог, а не вдаватися до односторонніх дій.