Путін відкинув план обмеження бойових дій чотирма областями, дипломатія глухий кут, а удари дронів стають дедалі потужнішими

Три взаємопов'язані події визначають стан російсько-української війни станом на кінець червня 2026 року: публічна відмова Володимира Путіна від пропозиції обмежити конфлікт чотирма областями, повне замороження дипломатичного треку, ініційованого США в Анкориджі, та різке посилення Україною далекобійних ударів дронами вглиб російської території. Нижче — фактологічний розбір кожної з цих подій на основі джерел.

Путін розкриває та відхиляє пропозицію обмежити операції

28–29 червня 2026 року Володимир Путін заявив, що Москва отримала пропозицію обмежити бойові дії чотирма українськими областями (Донецькою, Луганською, Запорізькою та Херсонською) та припинити удари на великі відстані . Він категорично відхилив цю пропозицію, аргументуючи це тим, що вона дозволить Україні перегрупуватися та перекинути сили . Путін також попередив, що Київ «заплатить» за вторгнення в Курську область Росії втратою додаткових територій .

Путін назвав ширшою метою Росії досягнення «первісних завдань», які, на думку аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), фактично означають повну капітуляцію України . Він підтвердив, що Росія не зацікавлена в паузі, яка дозволить Україні відновити військову міць, заявивши: «Порятунок київського режиму не входить у наші плани» .

Анкориджський саміт: фактично заморожений

Саміт Росія–США 2025 року в Анкориджі, Аляска, що відбувся 15 серпня 2025 року між Путіним і Дональдом Трампом, завершився без офіційної угоди . Подальші дипломатичні кроки ні до чого не привели.

• У листопаді 2025 року США представили 28-пунктовий мирний план, який Путін назвав таким, що може «закласти основу для остаточного мирного врегулювання» . План, за повідомленнями, включав обмеження чисельності армії України та заборону на вступ до НАТО .
• Україна та європейські партнери виступили проти, назвавши його надто вигідним для Кремля. Переговори США та України в Женеві 23 листопада 2025 року привели до оновленої 19-пунктової рамки, деталі якої не розголошуються .
• Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров наполіг, що будь-який змінений план має відображати «дух і букву» домовленостей, досягнутих на саміті в Анкориджі .

Поточний стан (на кінець червня 2026 року): Дипломатичний трек фактично заморожено. Аналітики описують його як «нерухомий на дипломатичному фронті», зазначаючи, що Путін постійно посилається на нібито «домовленості», досягнуті в Анкориджі, хоча жодної реальної угоди не було укладено . Росія заявляє, що переговори залишаються «на паузі», і терміни їх відновлення не визначені .

На полі бою: посилення ударів України, розчарування Росії та непохитність Києва

Українські удари по території Росії різко посилилися в червні 2026 року:

• 26 червня Україна здійснила одну з наймасованіших атак дронами за час війни, вразивши цілі в дюжині російських регіонів, включаючи окупований Крим .
• Українські сили вдарили під Москвою тричі за тиждень, що закінчився 22 червня, вразивши Центр космічного зв'язку в Дубні .
• Вони завдали ударів по Санкт-Петербургу під час Петербурзького міжнародного економічного форуму на початку червня .
• Вони систематично атакують російську нафтову інфраструктуру — нафтопереробні заводи, хімічні підприємства та паливні склади — щоб порушити логістику та постачання пального Росії .

Дипломатичне розчарування Росії очевидне:

• Путін публічно заявив, що Росія «не має наміру вести переговори на умовах України», незважаючи на інтенсивні удари вглиб російської території .
• Москва продовжує наполягати на «анкориджській формулі» як єдиній прийнятній основі для переговорів, звинувачуючи Україну та Захід у невиконанні нібито досягнутих на саміті домовленостей .

Непохитність Києва залишається твердою:

• Україна відмовилася прийняти початковий 28-пунктовий план США в листопаді 2025 року, і переглянута версія також не набула поширення .
• Станом на кінець червня 2026 року Київ не погодився на жодну рамку, яка б заморожувала лінію фронту, обмежувала його армію або передбачала передачу окупованих територій — ключові умови Росії .
• ISW оцінює, що справжньою метою Путіна залишається «повна капітуляція» України, не залишаючи Києву простору для маневру .