Рамкова угода між Ізраїлем та Ліваном 2026 року: що вона передбачає щодо виведення військ і роззброєння «Хезболли» — та як сторони на неї відреагували

Реакції сторін

«Хезболла» — Генеральний секретар Наїм Кассем відкинув угоду вже 27 червня, назвавши її «принизливою, ганебною і капітуляцією суверенітету» . Він офіційно оголосив пакт «нікчемним», засудив пов'язання виведення ізраїльських військ із роззброєнням і пообіцяв продовжувати «опір» до повного виведення Ізраїлю . «Хезболла» та її союзники з руху «Амаль» організували протести в Бейруті .

Ізраїльські посадовці — Прем'єр-міністр Беньямін Нетаньяху назвав угоду «великим досягненням для Держави Ізраїль» і заявив, що вона надсилає «чіткий сигнал про те, що Ірану та «Хезболлі» немає місця в майбутніх безпекових домовленостях Лівану» . Він охарактеризував її як суттєвий удар по регіональному впливу Тегерана . Ізраїльські посадовці давно наполягають на тому, що ліванський уряд має виконати зобов'язання щодо роззброєння «Хезболли» .

Прем'єр-міністр Лівану — Прем'єр-міністр Наваф Салам зайняв обережну, орієнтовану на майбутнє позицію. Напередодні угоди він зазначав, що сталий мир з Ізраїлем може відкрити шлях до нормалізації відносин та економічного партнерства, хоча визнавав, що ці цілі залишаються далекими . Президент Джозеф Аун (який має значний вплив у питаннях безпеки) назвав підписання «першим кроком на шляху до відновлення суверенітету Лівану» , представивши угоду як спосіб для Лівану відновити державний контроль над усією своєю територією.

Ключові суперечності

• Категоричне відхилення «Хезболли» створює значний ризик для імплементації угоди, оскільки угруповання діє автономно від ліванської держави та контролює значні території та озброєння.
• Ізраїль завдав першого авіаудару по півдню Лівану невдовзі після підписання угоди, що свідчить про продовження бойових дій, незважаючи на домовленості .
• Угода не передбачає негайного повного виведення ізраїльських військ; натомість виведення залежить від роззброєння, яке «Хезболла» відкинула .