Рамкова угода між Ізраїлем та Ліваном 2026 року: що вона передбачає щодо виведення військ і роззброєння «Хезболли» — та як сторони на неї відреагували

26 червня 2026 року Ізраїль та Ліван підписали у Вашингтоні рамкову угоду, укладену за посередництва США, після чотирьох днів прямих переговорів — першого такого двостороннього дипломатичного контакту з 1983 року . Угода пов'язує виведення ізраїльських військ із півдня Лівану з роззброєнням «Хезболли» — умовою, яку це угруповання категорично відкинуло. Нижче — зміст угоди та реакція ключових сторін.

Що містить рамкова угода

• Умовне пов'язання виведення військ із роззброєнням: Угода пов'язує повне виведення Ізраїлю з півдня Лівану з відмовою «Хезболли» від зброї. Ізраїль не вийде повністю, доки не відбудеться роззброєння .
• Початкове виведення ізраїльських військ: Ізраїль уже погодився вивести війська з двох ділянок на півдні Лівану, передавши контроль ліванській армії . Ширше поетапне виведення залежатиме від прогресу в роззброєнні .
• «Хезболла» не є стороною угоди: Угруповання не підписувало документ. Незрозуміло, чи його бійці дотримуватимуться вимоги залишити південь Лівану .
• Участь США: Сполучені Штати є третьою стороною в угоді, яка має на меті прокласти шлях до «майбутньої угоди» про постійний мир та безпекові домовленості .
• Деталі від Держдепартаменту: Державний департамент США оприлюднив текст, у якому зазначено, що Ліван та Ізраїль прагнуть з часом нормалізувати відносини, але наразі головний фокус — на безпекових домовленостях .

Реакції сторін

«Хезболла» — Генеральний секретар Наїм Кассем відкинув угоду вже 27 червня, назвавши її «принизливою, ганебною і капітуляцією суверенітету» . Він офіційно оголосив пакт «нікчемним», засудив пов'язання виведення ізраїльських військ із роззброєнням і пообіцяв продовжувати «опір» до повного виведення Ізраїлю . «Хезболла» та її союзники з руху «Амаль» організували протести в Бейруті .

Ізраїльські посадовці — Прем'єр-міністр Беньямін Нетаньяху назвав угоду «великим досягненням для Держави Ізраїль» і заявив, що вона надсилає «чіткий сигнал про те, що Ірану та «Хезболлі» немає місця в майбутніх безпекових домовленостях Лівану» . Він охарактеризував її як суттєвий удар по регіональному впливу Тегерана . Ізраїльські посадовці давно наполягають на тому, що ліванський уряд має виконати зобов'язання щодо роззброєння «Хезболли» .

Прем'єр-міністр Лівану — Прем'єр-міністр Наваф Салам зайняв обережну, орієнтовану на майбутнє позицію. Напередодні угоди він зазначав, що сталий мир з Ізраїлем може відкрити шлях до нормалізації відносин та економічного партнерства, хоча визнавав, що ці цілі залишаються далекими . Президент Джозеф Аун (який має значний вплив у питаннях безпеки) назвав підписання «першим кроком на шляху до відновлення суверенітету Лівану» , представивши угоду як спосіб для Лівану відновити державний контроль над усією своєю територією.

Ключові суперечності

• Категоричне відхилення «Хезболли» створює значний ризик для імплементації угоди, оскільки угруповання діє автономно від ліванської держави та контролює значні території та озброєння.
• Ізраїль завдав першого авіаудару по півдню Лівану невдовзі після підписання угоди, що свідчить про продовження бойових дій, незважаючи на домовленості .
• Угода не передбачає негайного повного виведення ізраїльських військ; натомість виведення залежить від роззброєння, яке «Хезболла» відкинула .