В Ірані переговорників попередили: ядерна програма — поза торгом

Для іранських консервативних сил це сигнал тривоги: вони побоюються, що в обмін на припинення бойових дій і послаблення санкцій переговорники можуть піти на надмірні поступки.

Що передбачає меморандум від 15 червня

Попередження пролунало менш ніж через два тижні після підписання США та Іраном 14-пунктового меморандуму про взаєморозуміння — так званого Ісламабадського меморандуму. Документ створив рамку для припинення бойових дій і відклав найскладніші питання до наступного етапу дипломатії .

Припинення вогню та військові положення

• Передбачено негайне й постійне припинення військових операцій на всіх фронтах, зокрема в Лівані .
• США погодилися негайно скасувати морську блокаду іранських портів .
• Обидві сторони зобов’язалися не застосовувати силу і не погрожувати її застосуванням .

60-денний дипломатичний етап

• Від 15 червня почався 60-денний період переговорів, протягом якого сторони мають підготувати всеосяжну фінальну угоду щодо ядерної програми, санкцій та регіональної безпеки .
• На цей час режим припинення вогню має зберігатися .

Санкції та економіка

• Іран отримав можливість негайно розпочати експорт нафти після підписання меморандуму .
• США погодилися тимчасово скасувати санкційні обмеження на експорт іранської нафти та пов’язані з ним послуги .
• У межах домовленостей мають бути розморожені іранські активи, обсяг яких оцінюють у 80–100 млрд доларів .
• Іран погодився протягом 60 днів забезпечувати безоплатний безпечний прохід торговельних суден через Ормузьку протоку .

Ядерне питання

• Переговори про ядерну програму відклали на 60-денний етап — сам меморандум не вирішує питання рівня збагачення урану .
• Іран зобов’язався не розробляти ядерну зброю, однак конкретні межі збагачення та подальша доля запасів у документі не визначені .

Запаси збагаченого урану — головна перешкода

Найбільш спірним залишається питання запасів іранського урану, збагаченого до рівня, близького до збройового . За оцінкою Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), Іран має приблизно 441 кг урану, збагаченого до 60%. Для досягнення рівня близько 90%, який вважають збройовим, потрібен ще один технічний етап . Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявляв, що після подальшого збагачення цього запасу могло б вистачити для виробництва матеріалу більш ніж для 10 ядерних боєголовок .

США вимагають, щоб запаси вивезли з Ірану, розбавили або іншим способом нейтралізували . Однак наприкінці травня 2026 року Моджтаба Хаменеї, за даними двох високопоставлених іранських джерел Reuters, видав жорстку директиву: «Не вивезти жодного грама». Вона передбачає, що весь збагачений уран має залишатися на території Ірану .

Ця позиція прямо суперечить ключовій вимозі Вашингтона і, за повідомленнями, стала найбільшою перешкодою для всеосяжної угоди . Керівник іранської ядерної програми Мохаммад Есламі також заявляв, що будь-яка фінальна домовленість має визнавати право Ірану на збагачення урану. Це ще одна «червона лінія», яка не збігається з позицією США .

Суперечки у Вашингтоні та Тегерані

Дебати у США

• Республіканці в Сенаті зажадали формального голосування щодо меморандуму. Вони розкритикували Білий дім за недостатню поінформованість Конгресу, а також за підписання документа віцепрезидентом Джей Ді Венсом без попередніх консультацій із законодавцями .
• Консервативні законодавці й аналітики припустили, що Конгрес може зірвати або відхилити меморандум, посилаючись на гострі внутрішньопартійні розбіжності щодо того, чи не віддає Вашингтон Тегерану надто багато до розв’язання ядерного питання .
• Прогресивний кокус Конгресу раніше виступав проти додаткового фінансування війни з Іраном. Відкладання ядерних переговорів викликало критику і з боку «яструбів», які вважають угоду надто поступливою, і з боку прихильників дипломатії, які вважають її недостатньою .
• Демократи в Сенаті дев’ять разів намагалися просунути резолюцію про припинення бойових дій на підставі воєнних повноважень. Остання спроба провалилася з рахунком 47–48 .

Невдоволення іранських консерваторів

Сама заява Асамблеї експертів свідчить про побоювання жорсткої лінії в Ірані, що переговорники можуть вийти за межі повноважень і порушити вимоги верховного лідера .

Консервативні сили розглядають меморандум як потенційну пастку: Тегеран уже отримує послаблення санкцій і відновлення руху через Ормузьку протоку, але не має гарантій збереження права на збагачення урану — питання, яке Хаменеї оголосив таким, що не підлягає торгу .

Деякі представники цього табору також заявляли, що 60-денний строк може бути тактикою США: спочатку Іран виконує домовленості щодо Ормузької протоки й нафтового експорту, а потім веде переговори з меншою кількістю важелів впливу .

Ізраїль також висловив глибоке занепокоєння. За оцінками, провал спроби врегулювати питання запасів урану може бути розцінений там як неприйнятний ризик для безпеки, тоді як меморандум не містить гарантій безпеки для Ізраїлю .

Що буде далі

Ісламабадський меморандум призупинив бойові дії та передбачив відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. Але одночасно почався відлік 60 днів для вирішення питання, яке сторони досі не можуть узгодити: чи погодиться Іран вивезти з країни запаси урану, збагаченого майже до збройового рівня, якщо директива Хаменеї залишається незмінною — «не вивезти жодного грама» .

Вашингтон і Тегеран стикаються із сильним внутрішнім опором, який може зруйнувати домовленості ще до завершення встановленого строку. Заява Асамблеї експертів показала: іранський духовний істеблішмент чинитиме опір будь-якій угоді, що зачіпає ядерні права, які він вважає принципово непорушними.