Болівія: кінець доларової прив’язки, 50 днів протестів і крихка стабільність

Після оголошення про плаваючий курс центральний банк встановив початковий курс близько 9,73 болівіано за долар, що означало девальвацію приблизно на 30% порівняно з попереднім курсом купівлі . Уряд пояснив цей крок необхідністю «зміцнити макроекономічну стабільність» та «зберегти зовнішню конкурентоспроможність» .

Ключові події 50-денної кризи протестів

Масові акції непокори розпочалися на початку травня 2026 року і тривали приблизно 53 дні .

• Травень 2026 — Початок протестів. Шахтарі, вчителі, фермери та інші працівники вийшли на вулиці. Приводом став закон, що дозволяв використовувати землю як заставу за кредитами на тлі глибокої економічної кризи .
• Кінець травня — Заява президента. Президент Родріго Пас попередив, що країна «на межі» після місяця протестів, які вже забрали життя семи людей. Протестувальники, переважно з профспілок та корінних громад, перекрили дороги по всій країні .
• 19 червня — Дефіцит пального та харчів. Блокади навколо Ла-Паса, Ель-Альто та Кочабамби зупинили постачання пального, продовольства та медикаментів. Протестувальники почали вимагати відставки Паса .
• 19 червня — Угода з COB. Уряд та Центральний робітничий центр Болівії (COB) підписали угоду про створення секторальних робочих груп для діалогу .
• 20 червня — Надзвичайний стан. Попри угоду з COB, багато блокад залишалися. Пас оголосив 90-денний надзвичайний стан, уповноваживши армію демонтувати барикади . Сили безпеки почали розчищати дороги; до обіду кількість блокад зменшилася з понад 100 до приблизно 35 .
• 26 червня — Скасування доларової прив’язки. Уряд оголосив про перехід до плаваючого курсу, девальвувавши болівіано приблизно на 30% .
• Загибель людей. За 53 дні кризи загинуло щонайменше 14 осіб .
• 27 червня — Пас продовжує реформи. Після повернення спокою президент відновив спроби реформувати націоналістичне гірничодобувне та вуглеводневе законодавство для залучення інвестицій .

Яка угода зупинила більшу частину заворушень

Ключовою стала угода, досягнута 19 червня 2026 року між адміністрацією Паса та Центральним робітничим центром Болівії (COB) — головною профспілковою федерацією країни .

• Угода передбачала створення секторальних робочих груп для вирішення вимог протестувальників шляхом діалогу .
• Вона проклала шлях до призупинення акцій протесту та поступового розблокування доріг .
• Водночас через кілька годин після підписання уряд оголосив надзвичайний стан, щоб впоратися з рештою блокад, які не були зняті негайно .

Невизначеності після кризи: економічні реформи та іноземні інвестиції

Навіть після скасування прив’язки та придушення протестів залишається низка серйозних невизначеностей.

Щодо економічних реформ та програми МВФ:

• Програма МВФ ще не затверджена. У середині червня уряд повідомив інвесторам, що він «близький» до погодження фінансової програми, ймовірно, після запровадження плаваючого курсу . Повідомляється, що країна прагне отримати близько $3 млрд від МВФ та окремо веде переговори про $9 млрд багатосторонніх кредитів . Однак угода ще не підписана .
• Стійкість боргу залишається крихкою. Аналіз Financial Development Lab показує, що Болівії потрібна не лише девальвація, а й п’ятирічна реструктуризація двостороннього та приватного зовнішнього боргу . Згода кредиторів не гарантована.
• Попередні реформи вже провокували протести. Скасування субсидій на пальне (бензин подорожчав на 86%, дизель — на 162%) на тлі жорсткої економії викликало масові акції непокори наприкінці 2025 року . Це означає, що будь-яке подальше фіскальне затягування поясів може спровокувати нову кризу.

Щодо залучення іноземних інвестицій:

• Націоналістичні закони залишаються чинними. Закон про інвестиції 2014 року гарантує рівне ставлення до іноземних фірм, але надає пріоритет державним інвестиціям . Спроби Паса реформувати гірничодобувне та вуглеводневе законодавство наштовхуються на невизначені перспективи в поляризованому політичному середовищі .
• Політична опозиція вкорінена. Колишній президент Ево Моралес назвав гнучкий курс «замаскованою девальвацією», що сигналізує про сильний політичний спротив зліва . Його союзники пообіцяли чинити опір .
• Болівія заграє із Заходом — відновлює дипломатичні відносини зі США та просуває платформу «капіталізм для всіх», щоб залучити інвестиції у видобуток корисних копалин та енергетику . США вітають ці реформи . Однак історія ресурсного націоналізму та поточна соціальна нестабільність роблять інвесторів обережними.
• Протестний цикл не завершено. Угода з COB була перемир’ям, а не остаточним рішенням. Якщо реформи Паса сприйматимуться як надто пробізнесові або вартість життя продовжить зростати після девальвації, нові хвилі протестів можуть відлякати іноземний капітал .