Пакет, запропонований Європейською комісією 10 грудня 2025 року, передбачає перегляд Регламенту TEN-E про транс’європейські енергетичні мережі та зміни до правил, які мають прискорити видачу дозволів для інфраструктурних проєктів . Його мета — модернізувати європейські електромережі, швидше підключати нові потужності та краще координувати транскордонну інфраструктуру.

Однак переговори показали: між прагненням Брюсселя посилити координацію на рівні ЄС і бажанням урядів зберегти контроль над національними мережами залишається глибокий розкол. У підсумку дві найбільш суперечливі частини початкової пропозиції суттєво послабили.

Централізований нагляд відступив

Єврокомісія хотіла перенести планування енергетичної інфраструктури на більш європейський рівень. Їй пропонували відвести вагомішу роль у політичному узгодженні між державами та у формуванні спільних сценаріїв розвитку транскордонних мереж . Це було одним із ключових завдань ініціативи «Енергетичні магістралі» (Energy Highways), включеної до пакета .

Держави-члени виступили проти надмірної централізації. Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії ENTSO-E попереджала, що перенесення повноважень із національного на європейський рівень «збільшить невизначеність у результатах ухвалення рішень» і не усуне перешкод для своєчасної реалізації інфраструктурних проєктів .

У компромісному тексті національні уряди зрештою отримали більше повноважень. Це відображає головне політичне застереження країн ЄС: спільне планування не повинно перетворюватися на передачу Брюсселю вирішального контролю над національними мережами.

Доходи від перевантажень стали головним каменем спотикання

Найбільші суперечки викликала пропозиція Єврокомісії зобов’язати операторів систем передачі (TSO) резервувати 25% доходів від перевантажень — коштів, що виникають через обмеження пропускної здатності транскордонних ліній, — для інвестицій у спільну мережеву інфраструктуру .

Кілька держав і операторів мереж побоювалися, що такий підхід послабить національний контроль над мережами. Пропозиція зіткнулася з «дедалі сильнішим спротивом» . Швеція прямо попередила, що нові правила можуть обмежити її експорт електроенергії, після чого ініціативу почали пом’якшувати .

У документі Ради ЄС від травня 2026 року деякі держави висловили занепокоєння, що обмеження використання 25% доходів лише країнами, де розташовані проєкти спільного інтересу (PCI), «суттєво розмиває дух початкової пропозиції» .

Компроміс міністрів: вимога резервувати доходи від перевантажень має припинити діяти через 8 років . Таким чином, Рада обрала обережніший підхід, ніж пропонувала Комісія, і значно послабила механізм фінансування транскордонних мереж .

Чутливість питання була очевидною ще в травні. У запитальнику головування Ради державам запропонували відповісти, наскільки вони готові змінити свої фінансові та планувальні механізми, зокрема правила використання доходів від перевантажень і ширшого розподілу витрат .

Чому держави захищають суверенітет

Опір значною мірою зумовлений побоюваннями щодо національного суверенітету. Кілька країн виступили проти того, щоб Єврокомісія отримала більший вплив на планування їхніх мереж або на розподіл доходів, зібраних на їхній території .

Позиція Швеції стала найпомітнішим прикладом цієї напруги. Країни з профіцитом відновлюваної електроенергії побоюються, що спільний на рівні ЄС розподіл доходів фактично перенаправлятиме кошти від національних споживачів та операторів мереж до інших держав — без очевидної для них еквівалентної вигоди .

Отже, суперечка стосується не лише технічних правил. Вона порушує фундаментальне питання: хто має вирішувати, де і за чиї кошти будувати ключові електромережі Європи — національні уряди чи інституції ЄС.

Екологічні організації закликали не послаблювати пакет

Напередодні засідання 26 червня Climate Action Network (CAN) Europe, яка об’єднує понад 200 організацій, звернулася до міністрів із закликом не послаблювати пакет .

Організація вимагала:

• створити єдиний спільний сценарій розвитку транскордонної інфраструктури під керівництвом Єврокомісії;
• спрямувати невикористані доходи від перевантажень на розвиток мереж;
• взяти зобов’язання поступово відмовлятися від інфраструктури викопного палива.

Раніше CAN Europe називала пакет «вкрай необхідним кроком для прискорення переходу Європи до повністю відновлюваної та стійкої мережі». Водночас організація наголошувала, що прискорення має відбуватися разом із надійним захистом довкілля .

Європейське бюро навколишнього середовища (EEB) також закликало міністрів зберегти амбітність документа . На думку екологічних організацій, надто м’який компроміс може сповільнити розвиток чистої енергетики або закріпити залежність від інфраструктури викопного палива.

Ширший контекст: безпека, ціни та зростання попиту

Пакет обговорювали на тлі кількох одночасних викликів для європейської енергетики:

• Енергетична криза. У червні 2026 року Greenpeace розкритикувала реакцію ЄС на кризу, спричинену війною проти Ірану, назвавши її «порятунком викопного палива» та проявом «глибокої структурної непослідовності» .
• Високі ціни та дефіцит пропускної здатності мереж. За даними Euronews, Європа зіткнулася з чергою заявок на підключення до мереж на суму близько 100 млрд євро. Проєкти чистої енергетики роками очікують на приєднання, а без змін Європа ризикує ще більше залежати від нестабільних цін на викопне паливо .
• Зростання попиту на електроенергію. Розвиток дата-центрів і електрифікація промисловості збільшують навантаження на мережі. У пояснювальній записці Комісія зазначила, що планування та розгортання мереж мають відповідати цілям ЄС у сфері електрифікації, цифровізації та конкурентоспроможності .
• Нове головування Ірландії. Ірландія, яка перебрала головування в Раді ЄС 1 липня 2026 року, заявила про намір прискорити роботу над пакетом електромереж і переглядом системи торгівлі викидами ЄС (EU ETS) .

Паралельна домовленість про накопичувачі енергії

На полях засідання Ради представники державних органів, сектору накопичення енергії та промислових споживачів підписали першу в історії ЄС тристоронню угоду щодо накопичувачів енергії .

Це рішення доповнює дискусію про мережі: накопичувачі можуть допомагати балансувати попит і пропозицію, але для їхнього масштабного розгортання також потрібні зрозумілі правила та доступ до електромереж.

Що далі

Погоджений Радою загальний підхід відкриває шлях до переговорів із Європейським парламентом у форматі трилогу пізніше у 2026 році. Саме під час цих переговорів визначатиметься остаточний текст законодавства.

Основні лінії протистояння вже окреслені: централізоване планування проти національного контролю та спільне фінансування проти збереження доходів у державах, де вони виникають. Парламент може спробувати повернути частину початкової амбітності пропозиції Єврокомісії, зокрема щодо транскордонного планування і фінансування.

Пакет, запропонований Європейською комісією 10 грудня 2025 року, передбачає перегляд Регламенту TEN-E про транс’європейські енергетичні мережі та зміни до правил, які мають прискорити видачу дозволів для інфраструктурних проєктів . Його мета — модернізувати європейські електромережі, швидше підключати нові потужності та краще координувати транскордонну інфраструктуру.

Однак переговори показали: між прагненням Брюсселя посилити координацію на рівні ЄС і бажанням урядів зберегти контроль над національними мережами залишається глибокий розкол. У підсумку дві найбільш суперечливі частини початкової пропозиції суттєво послабили.

Централізований нагляд відступив

Єврокомісія хотіла перенести планування енергетичної інфраструктури на більш європейський рівень. Їй пропонували відвести вагомішу роль у політичному узгодженні між державами та у формуванні спільних сценаріїв розвитку транскордонних мереж . Це було одним із ключових завдань ініціативи «Енергетичні магістралі» (Energy Highways), включеної до пакета .

Держави-члени виступили проти надмірної централізації. Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії ENTSO-E попереджала, що перенесення повноважень із національного на європейський рівень «збільшить невизначеність у результатах ухвалення рішень» і не усуне перешкод для своєчасної реалізації інфраструктурних проєктів .

У компромісному тексті національні уряди зрештою отримали більше повноважень. Це відображає головне політичне застереження країн ЄС: спільне планування не повинно перетворюватися на передачу Брюсселю вирішального контролю над національними мережами.

Доходи від перевантажень стали головним каменем спотикання

Найбільші суперечки викликала пропозиція Єврокомісії зобов’язати операторів систем передачі (TSO) резервувати 25% доходів від перевантажень — коштів, що виникають через обмеження пропускної здатності транскордонних ліній, — для інвестицій у спільну мережеву інфраструктуру .

Кілька держав і операторів мереж побоювалися, що такий підхід послабить національний контроль над мережами. Пропозиція зіткнулася з «дедалі сильнішим спротивом» . Швеція прямо попередила, що нові правила можуть обмежити її експорт електроенергії, після чого ініціативу почали пом’якшувати .

У документі Ради ЄС від травня 2026 року деякі держави висловили занепокоєння, що обмеження використання 25% доходів лише країнами, де розташовані проєкти спільного інтересу (PCI), «суттєво розмиває дух початкової пропозиції» .

Компроміс міністрів: вимога резервувати доходи від перевантажень має припинити діяти через 8 років . Таким чином, Рада обрала обережніший підхід, ніж пропонувала Комісія, і значно послабила механізм фінансування транскордонних мереж .

Чутливість питання була очевидною ще в травні. У запитальнику головування Ради державам запропонували відповісти, наскільки вони готові змінити свої фінансові та планувальні механізми, зокрема правила використання доходів від перевантажень і ширшого розподілу витрат .

Чому держави захищають суверенітет

Опір значною мірою зумовлений побоюваннями щодо національного суверенітету. Кілька країн виступили проти того, щоб Єврокомісія отримала більший вплив на планування їхніх мереж або на розподіл доходів, зібраних на їхній території .

Позиція Швеції стала найпомітнішим прикладом цієї напруги. Країни з профіцитом відновлюваної електроенергії побоюються, що спільний на рівні ЄС розподіл доходів фактично перенаправлятиме кошти від національних споживачів та операторів мереж до інших держав — без очевидної для них еквівалентної вигоди .

Отже, суперечка стосується не лише технічних правил. Вона порушує фундаментальне питання: хто має вирішувати, де і за чиї кошти будувати ключові електромережі Європи — національні уряди чи інституції ЄС.

Екологічні організації закликали не послаблювати пакет

Напередодні засідання 26 червня Climate Action Network (CAN) Europe, яка об’єднує понад 200 організацій, звернулася до міністрів із закликом не послаблювати пакет .

Організація вимагала:

• створити єдиний спільний сценарій розвитку транскордонної інфраструктури під керівництвом Єврокомісії;
• спрямувати невикористані доходи від перевантажень на розвиток мереж;
• взяти зобов’язання поступово відмовлятися від інфраструктури викопного палива.

Раніше CAN Europe називала пакет «вкрай необхідним кроком для прискорення переходу Європи до повністю відновлюваної та стійкої мережі». Водночас організація наголошувала, що прискорення має відбуватися разом із надійним захистом довкілля .

Європейське бюро навколишнього середовища (EEB) також закликало міністрів зберегти амбітність документа . На думку екологічних організацій, надто м’який компроміс може сповільнити розвиток чистої енергетики або закріпити залежність від інфраструктури викопного палива.

Ширший контекст: безпека, ціни та зростання попиту

Пакет обговорювали на тлі кількох одночасних викликів для європейської енергетики:

• Енергетична криза. У червні 2026 року Greenpeace розкритикувала реакцію ЄС на кризу, спричинену війною проти Ірану, назвавши її «порятунком викопного палива» та проявом «глибокої структурної непослідовності» .
• Високі ціни та дефіцит пропускної здатності мереж. За даними Euronews, Європа зіткнулася з чергою заявок на підключення до мереж на суму близько 100 млрд євро. Проєкти чистої енергетики роками очікують на приєднання, а без змін Європа ризикує ще більше залежати від нестабільних цін на викопне паливо .
• Зростання попиту на електроенергію. Розвиток дата-центрів і електрифікація промисловості збільшують навантаження на мережі. У пояснювальній записці Комісія зазначила, що планування та розгортання мереж мають відповідати цілям ЄС у сфері електрифікації, цифровізації та конкурентоспроможності .
• Нове головування Ірландії. Ірландія, яка перебрала головування в Раді ЄС 1 липня 2026 року, заявила про намір прискорити роботу над пакетом електромереж і переглядом системи торгівлі викидами ЄС (EU ETS) .

Паралельна домовленість про накопичувачі енергії

На полях засідання Ради представники державних органів, сектору накопичення енергії та промислових споживачів підписали першу в історії ЄС тристоронню угоду щодо накопичувачів енергії .

Це рішення доповнює дискусію про мережі: накопичувачі можуть допомагати балансувати попит і пропозицію, але для їхнього масштабного розгортання також потрібні зрозумілі правила та доступ до електромереж.

Що далі

Погоджений Радою загальний підхід відкриває шлях до переговорів із Європейським парламентом у форматі трилогу пізніше у 2026 році. Саме під час цих переговорів визначатиметься остаточний текст законодавства.

Основні лінії протистояння вже окреслені: централізоване планування проти національного контролю та спільне фінансування проти збереження доходів у державах, де вони виникають. Парламент може спробувати повернути частину початкової амбітності пропозиції Єврокомісії, зокрема щодо транскордонного планування і фінансування.