Рамкова угода між Ізраїлем, Ліваном та США: що відомо про «перший крок до миру»

Рамкова угода

26 червня 2026 року після чотириденних переговорів (23–26 червня) у Вашингтоні посли Ізраїлю та Лівану в США підписали тристоронню рамкову угоду разом із держсекретарем США Марко Рубіо . Рубіо назвав її «першим кроком» до миру — «початком початку» — після місяців бойових дій між Ізраїлем та 'Хезболлою' . Угода не включає 'Хезболлу', яка не була стороною переговорів .

Що встановлює угода

Елемент	Деталі
Зобов'язання щодо припинення вогню	Сторони підтверджують припинення бойових дій за умови повного припинення атак і поетапного виконання резолюції 1701 Ради Безпеки ООН
Розгортання ліванської армії	«Пілотні зони» на півдні Лівану, де Ліванські збройні сили (LAF) отримають винятковий контроль безпеки, а сили 'Хезболли' мають бути виведені
Переговорний трек	Механізм для подальших переговорів щодо виведення ЦАХАЛу з південного Лівану, роззброєння 'Хезболли' та делімітації кордону
Посередницька роль США	США залишаються гарантом і посередником для реалізації наступних етапів

Ключові деталі — такі як графік виведення ЦАХАЛу, процес роззброєння та постійне врегулювання кордону — навмисно залишені для наступних переговорів .

Основні перешкоди та суперечливі заяви

Позиція Ізраїлю (Нетаньягу): За кілька годин після підписання прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу заявив, що ізраїльські війська залишаться на півдні Лівану до повного роззброєння 'Хезболли' — умови, яку 'Хезболла' категорично відкинула . Посол Ізраїлю Єхіель Лейтер підкреслив, що Ізраїль зберігатиме свою буферну зону, доки LAF не доведе здатність демонтувати 'Хезболлу' .

Відмова 'Хезболли': Генеральний секретар 'Хезболли' Наїм Касем назвав рамкову угоду «смішною, принизливою та образливою» і зажадав, щоб «Ізраїль пішов без жодних умов» . 'Хезболла' попередила, що будь-яка спроба ліванської влади впровадити угоду спровокує громадянську війну .

Ключова дилема: Уряд Лівану вважає пріоритетом повне виведення ізраїльських військ з півдня; Ізраїль — роззброєння 'Хезболли'. Жодна з умов не є прийнятною для ключових гравців протилежної сторони, а бойовий потенціал 'Хезболли' не був достатньо ослаблений у попередньому конфлікті, щоб змусити її до компромісу .

Регіональний контекст

1. Меморандум про взаєморозуміння між США та Іраном (Ісламабадський меморандум)
Днями раніше, 17–19 червня 2026 року, США та Іран підписали 14-пунктовий Меморандум про взаєморозуміння (часто званий Ісламабадським меморандумом) у Женеві (Швейцарія) за посередництва Катару та Пакистану . Він встановлював негайне припинення вогню у війні США та Ірану, відкривав Ормузьку протоку, знімав морську блокаду іранських портів США та визначав 60-денний термін для всеосяжних ядерних переговорів . Це загальне потепління між США та Іраном створило дипломатичний попутний вітер для переговорів Ізраїлю та Лівану, але й ускладнило їх, оскільки 'Хезболла' є головним проксі Ірану, а Меморандум прямо не вимагає її роззброєння .

2. Згортання місії UNIFIL та плани заміни
Рада Безпеки ООН у серпні 2025 року продовжила мандат UNIFIL востаннє — до 31 грудня 2026 року — з подальшим планомірним згортанням та виведенням упродовж 2027 року . Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш запропонував створити нові сили ООН на півдні Лівану для заміни UNIFIL, які б стежили за кордоном, підтримували LAF та запобігали відновленню бойових дій . Однак новий мандат ще не затверджено, що створює прогалину в безпеці саме тоді, коли рамкова угода передбачає перехід пілотних зон під контроль LAF .

3. Суперечливі повідомлення про операційні обмеження ЦАХАЛу
Численні джерела вказують, що під час підписання рамкової угоди ЦАХАЛ продовжував операції на півдні Лівану, зберігаючи свою буферну зону. Дані про те, чи запровадив ЦАХАЛ формальні обмеження згідно з новою угодою, розходяться. Ізраїльські посадовці стверджують, що жодні реальні обмеження не діють до роззброєння 'Хезболли' , тоді як ліванський уряд наполягає, що угода передбачає поетапне виведення ЦАХАЛу . Ця суперечність залишається невирішеною.