Російські «яструби» закликають Путіна посилити війну, поки вікно для переговорів звужується

Що підживлює заклики до ескалації

Удари України вглиб Росії

У червні 2026 року Україна завдала ударів по цілях у Москві, Санкт-Петербурзі та Криму. Російська влада також заявила про два смертельні напади на пасажирські автобуси. Ці події посилили вимоги націоналістичних діячів розширити масштаби війни: оголосити повну мобілізацію, бити по європейських заводах із виробництва дронів і навіть розглянути застосування тактичної ядерної зброї .

Відчуття «зради» з боку США

Російські радикали вважають, що Вашингтон обіцяв завершити війну на умовах, сприятливих для Кремля, особливо після зустрічі Путіна з президентом США Дональдом Трампом на Алясці. Коли цього не сталося, а Трамп, за їхньою оцінкою, схвалив українські далекобійні удари, вони сприйняли це не як частину дипломатичної стратегії, а як зраду .

У Кремлі раніше заявляли про нібито досягнуті під час саміту домовленості між США та Росією, однак публічних спільних документів або комюніке, які підтверджували б їхній зміст, не було оприлюднено .

Вплив війни навколо Ірану

Після початку американсько-ізраїльських ударів по Ірану наприкінці лютого 2026 року російські «яструби» дійшли висновку, що Вашингтону не можна довіряти як військовому партнеру чи посереднику. Деякі з них вважають, що Трамп надто зосереджений на Ірані, аби справедливо вести переговори щодо України, і закликають Москву натомість домагатися повного знищення української держави .

3 березня 2026 року російські радикальні діячі публічно вимагали припинити переговори щодо України за посередництва США та «подвоїти зусилля» на фронті . Водночас Кремль заявляв, що зацікавлений у продовженні переговорів, навіть попри невизначеність із датою та місцем наступної зустрічі .

Риторика стає дедалі радикальнішою

Націоналістичний підприємець Костянтин Малофєєв публічно поставив питання, чому Росія досі не застосовує ядерну зброю. Блог із понад 650 тисячами підписників закликав зробити великі українські міста непридатними для життя за допомогою бомбардувань. Блогер Юрій Баранчик, аудиторія якого становить близько 90 тисяч підписників, заявляє, що Москва має «переграти Трампа», перш ніж Трамп переграє Росію .

Чому дипломатичне вікно звужується

Путін відкинув прямі переговори із Зеленським

5 червня 2026 року Путін прямо відмовився від пропозиції Володимира Зеленського провести особисту зустріч. Відповідаючи на запитання про переговори, російський президент сказав: «Я не бачу сенсу» в такій зустрічі. Після цього він закликав випускників військових академій продовжувати боротьбу, що свідчить про пріоритет військового тиску над дипломатією .

Москва висуває максималістські вимоги

Ще наприкінці лютого російські посадовці розглядали можливість зупинити переговори, якщо Київ не погодиться на територіальні поступки. За даними Bloomberg, Москва могла вийти з переговорного процесу, якби Україна не погодилася віддати частину територій .

Наприкінці червня Путін заявив, що Росія готова до мирних переговорів, але лише на основі Стамбульських протоколів 2022 року, його промови в російському Міністерстві закордонних справ у червні 2024 року та нібито досягнутих у серпні 2025 року домовленостей в Анкориджі зі США. Аналітики оцінюють ці умови як вимоги фактичної капітуляції України, а не як основу компромісу .

Україна має обмежений час до зими

Володимир Зеленський заявив, що Україна має обмежене «вікно» — до зими 2026 року, — щоб знайти дипломатичний шлях до завершення війни. Після цього Росія, за його очікуваннями, знову може завдати масштабних ударів по енергетичній інфраструктурі України. Президент наголосив, що можливість для переговорів існує, але вона поступово зменшується .

Окремо старший український командир говорив про приблизно шестимісячне оперативне вікно. За оцінкою військового аналітика, після його завершення обмеження України щодо людських ресурсів можуть послабити її позиції на полі бою .

Увага США розділена між Україною та Іраном

Військова операція адміністрації Трампа проти Ірану відвернула дипломатичні ресурси США та ускладнила організацію переговорів щодо України. Зустрічі, заплановані на березень 2026 року в Абу-Дабі, опинилися під загрозою через закриття повітряного простору й зміну пріоритетів Вашингтона .

Зеленський визнав, що «пріоритет наших партнерів і вся увага зосереджені на ситуації навколо Ірану», через що заплановану зустріч було відкладено . 19 березня Кремль підтвердив, що тристоронні переговори за участю США, Росії та України перебувають у «ситуативній паузі» .

Служба дослідницької роботи Конгресу США також попередила, що застій у переговорах, суперечливі вимоги сторін і наслідки американських військових операцій на Близькому Сході швидко звужують дипломатичний шлях до завершення війни .

Чи готовий Кремль остаточно відмовитися від переговорів?

Поки що Путін публічно не підтримав найрадикальніші пропозиції — ядерні удари або повний вихід із переговорного процесу. Троє високопоставлених російських чиновників визнали, що переговори фактично не дали результату, але не оголосили про їхній остаточний розрив .

Однак це не означає, що дипломатичне вікно залишається стабільним. Радикальна риторика, удари по цілях углибині Росії, максималістські вимоги Москви та дедалі вищі очікування ескалації можуть звузити простір для маневру самого Путіна. Чим довше переговори залишаються на паузі, тим важче сторонам буде повернутися до компромісу без додаткового загострення.