Саміт ЄС 2026: €360 мільярдів дефіциту та нові інструменти проти Китаю

На саміті Європейської ради 18–19 червня в Брюсселі лідери ЄС зіткнулися з суворою реальністю: дефіцит торгівлі товарами блоку з Китаєм досяг €360,6 мільярда у 2025 році — приблизно €1 мільярд на день — спричинений потоком дешевих китайських товарів, які чиновники розцінюють як структурну загрозу європейській промисловості . Після двох днів напружених дебатів 27 глав держав та урядів надали президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн політичну підтримку для розробки нових інструментів торговельного захисту, але утрималися від негайних конкретних дій, обравши обережний, розвідувальний мандат .

Рекордний дефіцит

Торговельний дисбаланс різко зріс. Профіцит Китаю в торгівлі товарами з ЄС сягнув €360,6 млрд у 2025 році, що на 15% більше, ніж у 2024 році, і в середньому зростав на 10% на рік останніми роками . Лише за перший квартал 2026 року дефіцит становив €98 млрд, найвищий показник з кінця 2022 року, а квітень 2026 року додав ще €31,9 млрд . Фон дер Ляєн попередила, що 2025 рік стане першим, коли всі держави-члени ЄС матимуть дефіцит торгівлі з Китаєм .

Нові інструменти торговельного захисту в розробці

Лідери доручили Європейській комісії розширити арсенал торговельного захисту ЄС. Розробляються два конкретні інструменти:

• «Інструмент диверсифікації» для зменшення залежності від китайських ланцюгів постачання.
• Інструмент для протидії іноземному промисловому надлишку потужностей .

Ширший набір інструментів, що обговорюються, включає тарифи, імпортні квоти, прискорені антидемпінгові розслідування, правила державних закупівель та норми щодо субсидій, спрямовані на стримування китайського експорту, що підтримується державою . Лідери також доручили Комісії прискорити секторальні заходи торговельного захисту, особливо для галузей, які найбільше постраждали від китайського надлишку потужностей — електромобілів, сталі та критично важливої сировини .

Політичний тиск на жорсткішу лінію

Дипломати ЄС повідомили про «поступове зближення поглядів» серед держав-членів . Широка коаліція — від країн, орієнтованих на вільний ринок, до давніх прихильників державного втручання — тепер підтримує жорсткіші дії, щоб запобігти тому, що деякі назвали «китайською деіндустріалізацією Європи» .

Фон дер Ляєн назвала відносини «несталими», зазначивши, що імпорт ЄС з Китаю зріс на 46% з 2020 року, і попередила, що економічні відносини Європи з Китаєм досягли «поворотного моменту» . Франція та Європейська народна партія (ЄНП) очолили заклики до жорсткішої позиції, а голова ЄНП Манфред Вебер заявив: «Європі потрібно відкрити нову главу у відносинах з Китаєм» і «Ера наївності закінчилася» .

Постійні розбіжності

Незважаючи на жорсткішу риторику, держави-члени залишаються розділеними щодо темпів та суворості заходів. Офіційні висновки саміту уникали прямої згадки Китаю, посилаючись лише на «глобальні макроекономічні дисбаланси» . The Financial Times повідомила, що держави-члени ЄС були настільки розділені, що президент Європейської ради Антоніу Кошта не наважувався виносити це питання на формальне голосування . Зрештою, лідери шукали «золоту середину», щоб уникнути повномасштабної торговельної конфронтації .

Дипломатична відповідь Китаю

Пекін традиційно позиціонує себе як «партнера, а не суперника» ЄС. Посол Фу Конг заявив у березні 2026 року, що Китай та ЄС «є партнерами, а не суперниками, і можливостями, а не загрозами один для одного» . Міністр закордонних справ Ван Ї повторив цю тезу у лютому 2026 року, заявивши, що Китай та ЄС є «природними партнерами, а не суперниками, тим більше не „системними суперниками“» .

За дипломатичною мовою китайські чиновники висловлювали розчарування новим підходом Європи до економічної безпеки та призупиненням ратифікації Всеосяжної угоди про інвестиції (CAI), розглядаючи жорсткішу позицію ЄС як відхід від партнерства . Наявні звіти з червневого саміту 2026 року не містять конкретної нової заяви китайської дипломатії у відповідь на підсумки саміту; найближчою за часом високопосадовою артикуляцією була заява Ван Ї у лютому 2026 року .

Підсумок саміту залишає ЄС у звичній позиції: погодилися щодо проблеми, але зупинилися на лікуванні. Найскладніші рішення були відкладені на жовтень, коли лідери, як очікується, повернуться до конкретних заходів .