Ореньбурзький газопереробний завод і гелієвий комплекс

Генеральний штаб України підтвердив, що вночі 24 червня безпілотники вдарили по газопереробному заводу «Газпрому» в Ореньбурзі та єдиному в Росії гелієвому заводу, розташованих приблизно за 1 200 км від лінії фронту . Місцевий губернатор Євген Солнцев опосередковано визнав атаку, описавши регіон як такий, що зазнав «масованої» атаки дронів . Супутники NASA для виявлення пожеж зафіксували активні вогнища на місці . Ореньбурзький завод є одним із найбільших газопереробних підприємств у світі з річною потужністю 45 млрд кубометрів . Розташований поруч гелієвий завод – єдиний у Росії, що постачає гелій для рідинних ракетних двигунів, систем наведення та етан для твердого ракетного палива .

Центри супутникового зв'язку під ударом

У рамках скоординованої кампанії проти російської військової космічної інфраструктури Україна за три дні вдарила по двох великих центрах супутникового зв'язку:

• Центр супутникового зв'язку «Дубна» (Московська область) – 22 червня Україна завдала удару по космічному центру зв'язку в Дубні. Супутникові знімки пізніше підтвердили пошкодження головного корпусу та 32-метрової антени MARK-IV, яка використовується для військового супутникового зв'язку . Російське державне агентство ТАСС повідомило, що об'єкт «зазнав значної атаки безпілотників», хоча й стверджувало, що телевізійне мовлення та зв'язок залишилися неушкодженими .
• Владимирський центр космічного зв'язку (Владимирська область) – через два дні, 24 червня, Генштаб України повідомив про другий удар по Владимирському центру космічного зв'язку, пошкодивши дві будівлі та спричинивши пожежу . За даними українських військових, об'єкт відіграє роль у «забезпеченні функціонування систем супутникового та глибинного космічного зв'язку, які використовуються в інтересах силових структур держави-агресора» .

Контекст ширшої кампанії

Ці удари є частиною значно інтенсифікованої української кампанії далеких ударів, яка розпочалася на початку червня 2026 року. 3 червня українські сили вдарили по корвету Балтійського флоту «Бойкий» у сухому доку Кронштадта та нафтовому терміналу під Санкт-Петербургом . 6 червня вони уразили військово-морський арсенал і паливну інфраструктуру в Ленінградській області . Кампанія змусила Росію перекидати системи ППО для захисту Москви та Керченського мосту, а також порушила російську логістику в окупованому Криму .

Зеленський неодноразово попереджав, що удари триватимуть. 18 червня він заявив: «Якщо Україна палатиме, ваша Москва також відчує полум'я» . 4 червня він опублікував відкритого листа, попередивши, що розвідка свідчить про плани Росії продовжити війну до 2027–2028 років .

Верифікація та застереження

Хоча масштаб заявленого знищення боєприпасів є безпрецедентним, читачам варто зауважити, що цифра у 60 000 тонн походить від української розвідки й не була незалежно підтверджена нейтральними третіми сторонами чи російськими джерелами. Агентства Reuters та Associated Press посилалися на заяви української сторони, але відзначали відсутність незалежної верифікації . Окремо повідомлялося, що на початку червня російські сили вивели частину засобів ППО для захисту критичної інфраструктури в Москві та біля Керченського мосту, що узгоджується з ефективністю української стратегії далеких ударів .

Ореньбурзький газопереробний завод і гелієвий комплекс

Генеральний штаб України підтвердив, що вночі 24 червня безпілотники вдарили по газопереробному заводу «Газпрому» в Ореньбурзі та єдиному в Росії гелієвому заводу, розташованих приблизно за 1 200 км від лінії фронту . Місцевий губернатор Євген Солнцев опосередковано визнав атаку, описавши регіон як такий, що зазнав «масованої» атаки дронів . Супутники NASA для виявлення пожеж зафіксували активні вогнища на місці . Ореньбурзький завод є одним із найбільших газопереробних підприємств у світі з річною потужністю 45 млрд кубометрів . Розташований поруч гелієвий завод – єдиний у Росії, що постачає гелій для рідинних ракетних двигунів, систем наведення та етан для твердого ракетного палива .

Центри супутникового зв'язку під ударом

У рамках скоординованої кампанії проти російської військової космічної інфраструктури Україна за три дні вдарила по двох великих центрах супутникового зв'язку:

• Центр супутникового зв'язку «Дубна» (Московська область) – 22 червня Україна завдала удару по космічному центру зв'язку в Дубні. Супутникові знімки пізніше підтвердили пошкодження головного корпусу та 32-метрової антени MARK-IV, яка використовується для військового супутникового зв'язку . Російське державне агентство ТАСС повідомило, що об'єкт «зазнав значної атаки безпілотників», хоча й стверджувало, що телевізійне мовлення та зв'язок залишилися неушкодженими .
• Владимирський центр космічного зв'язку (Владимирська область) – через два дні, 24 червня, Генштаб України повідомив про другий удар по Владимирському центру космічного зв'язку, пошкодивши дві будівлі та спричинивши пожежу . За даними українських військових, об'єкт відіграє роль у «забезпеченні функціонування систем супутникового та глибинного космічного зв'язку, які використовуються в інтересах силових структур держави-агресора» .

Контекст ширшої кампанії

Ці удари є частиною значно інтенсифікованої української кампанії далеких ударів, яка розпочалася на початку червня 2026 року. 3 червня українські сили вдарили по корвету Балтійського флоту «Бойкий» у сухому доку Кронштадта та нафтовому терміналу під Санкт-Петербургом . 6 червня вони уразили військово-морський арсенал і паливну інфраструктуру в Ленінградській області . Кампанія змусила Росію перекидати системи ППО для захисту Москви та Керченського мосту, а також порушила російську логістику в окупованому Криму .

Зеленський неодноразово попереджав, що удари триватимуть. 18 червня він заявив: «Якщо Україна палатиме, ваша Москва також відчує полум'я» . 4 червня він опублікував відкритого листа, попередивши, що розвідка свідчить про плани Росії продовжити війну до 2027–2028 років .

Верифікація та застереження

Хоча масштаб заявленого знищення боєприпасів є безпрецедентним, читачам варто зауважити, що цифра у 60 000 тонн походить від української розвідки й не була незалежно підтверджена нейтральними третіми сторонами чи російськими джерелами. Агентства Reuters та Associated Press посилалися на заяви української сторони, але відзначали відсутність незалежної верифікації . Окремо повідомлялося, що на початку червня російські сили вивели частину засобів ППО для захисту критичної інфраструктури в Москві та біля Керченського мосту, що узгоджується з ефективністю української стратегії далеких ударів .