Попередження Путіна про удари у відповідь по Європі та паралель із Гляйвіцем

Президент України Володимир Зеленський назвав удари тиском заради переговорів, попередивши, що «Москва горітиме», якщо Путін продовжить війну . Важливо, що Путін не виступив з негайною розгорнутою публічною реакцією саме на цю атаку на НПЗ: він приймав лідерів країн Південно-Східної Азії на саміті в Казані й не коментував удари під час свого виступу . Більш значуща відповідь Кремля пролунала за кілька днів.

Попередження Путіна про удари у відповідь по Європі

23 червня 2026 року під час неформальної зустрічі з випускниками військових училищ Путін попередив, що Росія завдасть ударів у відповідь по європейських країнах, якщо з їхньої території запускатимуть дрони по російських об'єктах . За повідомленнями з посиланням на The Moscow Times, Путін прямо заявив, що європейські держави, які дозволяють або сприяють запускам дронів проти Росії, зазнають прямої відплати .

«Вони розуміють, що піде удар у відповідь. Я думаю, всі це розуміють або повинні розуміти. Тому вони всіляко намагаються дистанціюватися від цього», — заявив він . Це ознаменувало значну ескалацію в погрозах Росії — від загальних ядерних погроз до конкретної умовної загрози завдати удару по європейській території.

Міністр закордонних справ Польщі проводить паралель з інцидентом у Гляйвіці

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський швидко відреагував 24 червня 2026 року, провівши пряму історичну паралель між риторикою Путіна та інцидентом у Гляйвіці 1939 року — нацистською операцією «під фальшивим прапором», коли солдати СС інсценували напад на німецьку радіостанцію, використовуючи польську символіку, як привід для вторгнення Гітлера в Польщу .

• Сікорський написав у X, що очікує «атаки під фальшивим прапором на території Росії», яку можуть використати як привід для ескалації проти Заходу .
• Він порівняв попередження Путіна про удари у відповідь по Європі з «оголошенням провокації», прямо посилаючись на прецедент із Гляйвіцем .
• Численні видання повідомили, що Варшава «швидко відреагувала» на погрози Путіна, порівнявши їх із нацистським сценарієм «під фальшивим прапором», використаним для виправдання Другої світової війни .

Інцидент у Гляйвіці, який Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі визнав інсценованою операцією СС у рамках «Операції Гіммлер», здавна є архетипним прикладом сфабрикованого casus belli . Згадуючи його, Сікорський попереджав, що погроза Путіна про удари у відповідь по Європі може бути прикриттям для постановочної провокації, яку Москва потім використає для виправдання військових дій проти члена НАТО.

Хронологія ключових подій

Чому це важливо

Умовна погроза Путіна на адресу Європи — це перехід від загальної риторики стримування до конкретного оперативного попередження. Натомість згадка Польщею Гляйвіца сигналізує, що Варшава вбачає у діях Кремля підготовку до сценарію зі сфабрикованим приводом — тактикою, запозиченою з нацистського арсеналу. Ризик прямого зіткнення Росії та НАТО, навіть якщо воно буде спровоковане штучно, став центральною проблемою європейської безпеки.

Станом на червень 2026 року війна в Україні вступила у фазу, де удари дронів по російській території та погрози відплати європейським країнам перестали бути гіпотетичними. Дипломатичні та військові рішення найближчих тижнів визначать, чи призведе ця спіраль ескалації до більш масштабного конфлікту, чи вдасться стабілізувати ситуацію через стримування.