Віктор Орбан, який перебував при владі до 2026 року, був головним архітектором опору. Він неодноразово заявляв, що Україна "на світлові роки" віддалена від членства в ЄС, що членство — це "занадто", і використовував право вето Угорщини, щоб блокувати як переговори про вступ, так і фінансову допомогу .
Петер Мадяр змінив Орбана на посаді прем'єр-міністра. На початку червня 2026 року Мадяр сигналізував про зміну курсу, уклавши угоду з Україною, яка зняла вето на відкриття першого кластеру . Однак Угорщина за Мадяра все одно заблокувала прогрес щодо решти кластерів 23 червня .
15 червня 2026 року всі 27 держав-членів ЄС одностайно погодилися відкрити Кластер 1 — "Основи" переговорів про вступ з Україною . Цей кластер охоплює основні цінності ЄС: верховенство права, фундаментальні права, демократичні інституції, реформу державного управління та економічні критерії . Рішення було ухвалено на Другій міжурядовій конференції Україна-ЄС у Люксембурзі та описане як "найбільший крок" до членства України в ЄС з моменту офіційного початку переговорів про вступ у червні 2024 року .
Європейський комісар з питань розширення Марта Кос поставила за мету відкрити всі шість переговорних кластерів для України до липня 2026 року . Після прориву 15 червня вона підтвердила, що очікує відкриття решти п'яти кластерів у липні .
Цей дедлайн тепер під загрозою. Заперечення Угорщини 23 червня проти надсилання необхідного процедурного листа для решти кластерів затримало процес, і дипломати ЄС висловили сумнів, що всі кластери вдасться відкрити до 14 липня, як сподівалися .
Одностайність потрібна на кожному великому етапі процесу вступу до ЄС. Шлях кожної країни-кандидата — відкриття переговорів, відкриття кожного кластеру, закриття кожного розділу та остаточний вступ — вимагає одностайної згоди всіх 27 держав-членів . Це означає, що будь-яка окрема держава-член може заблокувати прогрес на будь-якому етапі. Угорщина неодноразово використовувала це право вето, і блокування листа щодо решти кластерів 23 червня 2026 року є найсвіжішим прикладом .
Наступні тижні покажуть, чи збереже новий уряд Угорщини перешкоджаючу позицію свого попередника, чи дозволить процесу вступу України рухатися далі. Комісар Кос закликала держави-члени діяти швидко, але правило одностайності залишається грізним бар'єром.
Віктор Орбан, який перебував при владі до 2026 року, був головним архітектором опору. Він неодноразово заявляв, що Україна "на світлові роки" віддалена від членства в ЄС, що членство — це "занадто", і використовував право вето Угорщини, щоб блокувати як переговори про вступ, так і фінансову допомогу .
Петер Мадяр змінив Орбана на посаді прем'єр-міністра. На початку червня 2026 року Мадяр сигналізував про зміну курсу, уклавши угоду з Україною, яка зняла вето на відкриття першого кластеру . Однак Угорщина за Мадяра все одно заблокувала прогрес щодо решти кластерів 23 червня .
15 червня 2026 року всі 27 держав-членів ЄС одностайно погодилися відкрити Кластер 1 — "Основи" переговорів про вступ з Україною . Цей кластер охоплює основні цінності ЄС: верховенство права, фундаментальні права, демократичні інституції, реформу державного управління та економічні критерії . Рішення було ухвалено на Другій міжурядовій конференції Україна-ЄС у Люксембурзі та описане як "найбільший крок" до членства України в ЄС з моменту офіційного початку переговорів про вступ у червні 2024 року .
Європейський комісар з питань розширення Марта Кос поставила за мету відкрити всі шість переговорних кластерів для України до липня 2026 року . Після прориву 15 червня вона підтвердила, що очікує відкриття решти п'яти кластерів у липні .
Цей дедлайн тепер під загрозою. Заперечення Угорщини 23 червня проти надсилання необхідного процедурного листа для решти кластерів затримало процес, і дипломати ЄС висловили сумнів, що всі кластери вдасться відкрити до 14 липня, як сподівалися .
Одностайність потрібна на кожному великому етапі процесу вступу до ЄС. Шлях кожної країни-кандидата — відкриття переговорів, відкриття кожного кластеру, закриття кожного розділу та остаточний вступ — вимагає одностайної згоди всіх 27 держав-членів . Це означає, що будь-яка окрема держава-член може заблокувати прогрес на будь-якому етапі. Угорщина неодноразово використовувала це право вето, і блокування листа щодо решти кластерів 23 червня 2026 року є найсвіжішим прикладом .
Наступні тижні покажуть, чи збереже новий уряд Угорщини перешкоджаючу позицію свого попередника, чи дозволить процесу вступу України рухатися далі. Комісар Кос закликала держави-члени діяти швидко, але правило одностайності залишається грізним бар'єром.