Повернення за посередництва

Після консультацій із катарськими та пакистанськими посередниками іранська делегація погодилася повернутися за стіл переговорів, і дискусії поновилися пізніше того ж дня . Високопоставлений американський дипломат підтвердив, що делегації «працювали всю ніч», намагаючись перетворити крихкий Меморандум про взаєморозуміння (МоУ) на ширше політичне врегулювання . МоУ, підписаний напередодні, передбачав, що сторони «утримуватимуться від погроз або застосування сили одна проти одної» , і встановлював 60-денний термін для укладення всеосяжної угоди .

Ормузька протока: закриття на словах чи на ділі?

Одночасно з переговорами розгорівся гострий конфлікт навколо Ормузької протоки — однієї з найважливіших морських артерій світу, через яку проходить близько п'ятої частини світового видобутку нафти. 20 червня командування Корпусу вартових ісламської революції (IRGC) оголосило протоку «закритою для всіх суден», пояснивши це ізраїльськими ударами по Лівану та порушенням, на їхню думку, умов припинення вогню .

Однак США рішуче заперечили цю заяву. Віцепрезидент Венс заявив, що немає «жодних доказів» закриття . Центральне командування США (CENTCOM) повідомило, що в суботу через протоку пройшли 55 торговельних суден, які перевозили майже 17 мільйонів барелів нафти, і трафік зріс, а не зменшився . Незалежні дані судноплавних трекерів, зокрема Lloyd's List Intelligence, також зафіксували рух суден обома напрямками, що поставило під сумнів іранську заяву .

Два голоси Америки

Перший день переговорів яскраво продемонстрував феномен «подвійної риторики» американської адміністрації. Поки віцепрезидент Венс у Швейцарії вів дипломатичну гру, зберігаючи примирливий та конструктивний тон, президент Трамп у Вашингтоні випустив чергову серію погроз . У дописі у своїй соціальній мережі Truth Social та в інтерв'ю Fox News він попередив іранців, що якщо протоку не буде відкрито, США можуть «усе підірвати і взяти під контроль нафту» . Такий контраст — Венс пропонує переговори, Трамп погрожує ескалацією — створив надзвичайну напругу навколо переговорного процесу .

Що обговорювали і що далі

Перший раунд переговорів був зосереджений на ситуації в Лівані, де Ізраїль продовжував удари по «Хезболлі» . Ядерна програма Ірану, яка мала бути одним із центральних пунктів порядку денного, у перший день взагалі не обговорювалася . Загалом до порядку денного входили чотири основні питання: статус Ормузької протоки, війна в Лівані, ядерна програма Ірану та скасування санкцій . Крім того, обговорювалося створення фонду для відновлення обсягом 300 мільярдів доларів .

Незважаючи на драматичний початок, сторони досягли певних домовленостей. Як повідомили посередники — Пакистан і Катар — у спільній заяві, «Комітет високого рівня погодив дорожню карту для досягнення остаточної угоди протягом 60 днів» . Це означає, що технічні переговори триватимуть, і попереду ще багато раундів. Перший день у Бюргенштоку став радше демонстрацією того, наскільки глибокою є недовіра між сторонами і яким крихким може бути мир.

Повернення за посередництва

Після консультацій із катарськими та пакистанськими посередниками іранська делегація погодилася повернутися за стіл переговорів, і дискусії поновилися пізніше того ж дня . Високопоставлений американський дипломат підтвердив, що делегації «працювали всю ніч», намагаючись перетворити крихкий Меморандум про взаєморозуміння (МоУ) на ширше політичне врегулювання . МоУ, підписаний напередодні, передбачав, що сторони «утримуватимуться від погроз або застосування сили одна проти одної» , і встановлював 60-денний термін для укладення всеосяжної угоди .

Ормузька протока: закриття на словах чи на ділі?

Одночасно з переговорами розгорівся гострий конфлікт навколо Ормузької протоки — однієї з найважливіших морських артерій світу, через яку проходить близько п'ятої частини світового видобутку нафти. 20 червня командування Корпусу вартових ісламської революції (IRGC) оголосило протоку «закритою для всіх суден», пояснивши це ізраїльськими ударами по Лівану та порушенням, на їхню думку, умов припинення вогню .

Однак США рішуче заперечили цю заяву. Віцепрезидент Венс заявив, що немає «жодних доказів» закриття . Центральне командування США (CENTCOM) повідомило, що в суботу через протоку пройшли 55 торговельних суден, які перевозили майже 17 мільйонів барелів нафти, і трафік зріс, а не зменшився . Незалежні дані судноплавних трекерів, зокрема Lloyd's List Intelligence, також зафіксували рух суден обома напрямками, що поставило під сумнів іранську заяву .

Два голоси Америки

Перший день переговорів яскраво продемонстрував феномен «подвійної риторики» американської адміністрації. Поки віцепрезидент Венс у Швейцарії вів дипломатичну гру, зберігаючи примирливий та конструктивний тон, президент Трамп у Вашингтоні випустив чергову серію погроз . У дописі у своїй соціальній мережі Truth Social та в інтерв'ю Fox News він попередив іранців, що якщо протоку не буде відкрито, США можуть «усе підірвати і взяти під контроль нафту» . Такий контраст — Венс пропонує переговори, Трамп погрожує ескалацією — створив надзвичайну напругу навколо переговорного процесу .

Що обговорювали і що далі

Перший раунд переговорів був зосереджений на ситуації в Лівані, де Ізраїль продовжував удари по «Хезболлі» . Ядерна програма Ірану, яка мала бути одним із центральних пунктів порядку денного, у перший день взагалі не обговорювалася . Загалом до порядку денного входили чотири основні питання: статус Ормузької протоки, війна в Лівані, ядерна програма Ірану та скасування санкцій . Крім того, обговорювалося створення фонду для відновлення обсягом 300 мільярдів доларів .

Незважаючи на драматичний початок, сторони досягли певних домовленостей. Як повідомили посередники — Пакистан і Катар — у спільній заяві, «Комітет високого рівня погодив дорожню карту для досягнення остаточної угоди протягом 60 днів» . Це означає, що технічні переговори триватимуть, і попереду ще багато раундів. Перший день у Бюргенштоку став радше демонстрацією того, наскільки глибокою є недовіра між сторонами і яким крихким може бути мир.