Наймасштабніша атака дронів на Москву: як Росія відповіла ударами по Україні та пригрозила новими «масованими обстрілами»

18 червня 2026 року Україна завдала наймасштабнішого з початку повномасштабної війни удару безпілотниками по Москві, вразивши нафтопереробний завод «Газпром нафта» в Капотні. Унаслідок атаки були пошкоджені ключові технологічні вузли, спалахнули пожежі, а густий чорний дим накрив південні райони столиці . Росія негайно пообіцяла регулярні «масовані групові удари» у відповідь .

Як Росія відповіла на атаку

• Негайна відповідь: 19 червня 2026 року, одразу після атаки на Москву, Росія посилила бомбардування по всій Україні. За даними української влади, загинули троє людей, зокрема 8-річна дівчинка .
• Циклічність ударів: Цей обмін ударами є частиною повторюваного циклу. Після великої української атаки на російські авіабази на початку червня 2025 року Росія завдала масованого удару по Києву та області, убивши п'ятьох і поранивши 80 людей . У листопаді 2025 року черговий російський обстріл забрав життя вісьмох людей (шість — у Києві, двоє — на півдні) та пошкодив енергетичну інфраструктуру .

Жертви серед цивільних та руйнування інфраструктури

• Зростання кількості жертв: За даними моніторингу ООН, за перші п'ять місяців 2025 року кількість убитих і поранених цивільних була майже на 50% вищою, ніж за той самий період 2024 року. Квітень 2025 року став найкривавішим місяцем війни — 1 389 жертв (221 загиблий, 1 168 поранених) . Окремий удар 28 вересня 2025 року вбив чотирьох людей, у тому числі 12-річну дівчинку .
• Енергетична інфраструктура: Росія системно знищує українські енергооб'єкти. Листопадова атака 2025 року була спрямована саме на енергетичну інфраструктуру , і ця тактика триває.

Атаки на цивільні судна в Чорному морі

• Ціль — цивільний флот: 30 грудня 2025 року Росія атакувала портову інфраструктуру та цивільні судна в Одеській області. Безпілотники влучили в два судна під прапором Панами — Emmakris III та Captain Karam . Це сталося після атаки 23 грудня 2025 року, що пошкодила порт та ще одне судно .
• Морський вимір війни: Росія неодноразово обстрілювала порти Одещини, зокрема сховища зерна та цивільні об'єкти. Атаки посилилися після виходу РФ із «зернової угоди» . Україна також завдає ударів у відповідь — 29 листопада 2025 року вона взяла на себе відповідальність за ураження двох російських танкерів «тіньового флоту» Kairos та Virat морськими дронами .

Погрози Кремля: «масовані групові удари»

• Офіційна риторика: Після атаки 18 червня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Москва регулярно завдаватиме «масованих групових ударів» по Україні, виконуючи наказ Путіна про посилення обстрілів . Речник Кремля Дмитро Пєсков 2 червня 2026 року підтвердив, що російські війська проводять «систематичні удари» по українській військовій інфраструктурі .
• Виправдання агресії: Росія послідовно називає свої удари відповіддю на «терористичні акти київського режиму» .

Ескалація чотирирічної війни

• Щоденні атаки на Москву: На початку 2026 року Росія повідомила, що Україна атакує Москву дронами щодня — це значне посилення порівняно з попередніми, рідкіснішими атаками .
• Рекордні обстріли: 13–14 травня 2026 року Росія завдала «найбільшого удару з повітря» з початку вторгнення, випустивши 1 567 дронів і 56 ракет по кількох містах . Цьому передувала українська атака 17 травня, яка вбила щонайменше чотирьох людей у Росії .
• Війна на виснаження: Кількість цивільних жертв різко зросла. ООН задокументувала майже 56 000 цивільних жертв від початку війни, 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб та 5,9 млн біженців .
• Глухий кут із взаємними ударами: Конфлікт перетворився на кампанію глибоких ударів: Україна систематично знищує російські НПЗ (спричиняючи дефіцит пального в РФ) , а Росія методично руйнує українські міста, порти та енергомережі. Цей цикл атак і відплати не демонструє ознак деескалації.