Стратегія ЄС: Диверсифікація постачання та власні ШІ-чипи

Європейський Союз розпочинає наймасштабнішу за останнє покоління перебудову торговельної та технологічної політики. 19 червня 2026 року лідери ЄС офіційно доручили Єврокомісії розробити новий «диверсифікаційний інструмент» — оборонний торговельний інструмент, який зобов'яже європейські компанії зменшити надмірну залежність від однієї країни в своїх ланцюгах постачання . Всього за кілька тижнів до цього, 3 червня 2026 року, Комісія запропонувала «Закон про чипи 2.0» — оновлене законодавство про напівпровідники, покликане зменшити стратегічну залежність та підтримати виробництво передових чипів у ЄС . Разом ці дві ініціативи становлять ядро єдиної стратегії: стійкість ланцюгів постачання плюс технологічний суверенітет.

Диверсифікаційний інструмент: Що це таке і на кого спрямований

Урсула фон дер Ляєн анонсувала цей напрямок за кілька місяців. У квітні 2026 року вона заявила Європейському парламенту, що ЄС має диверсифікуватися в секторах, «де Китай має залежності, якщо не прямі монополії» . На саміті G7 в Евіані в червні вона назвала дефіцит торговельного балансу ЄС з Китаєм у розмірі 360 мільярдів євро в 2025 році «нестійким», зазначивши, що вперше в історії всі країни-члени мали дефіцит у торгівлі з Китаєм .

На брюссельському саміті 18–19 червня 2026 року 27 лідерів ЄС надали фон дер Ляєн офіційний мандат на розробку нових інструментів для протидії впливу дешевих, субсидованих китайських товарів . Центральним елементом є диверсифікаційний інструмент.

Ключові положення:

• Інструмент є обов'язковою рамковою структурою, призначеною для того, щоб змусити компанії уникати надмірної залежності від будь-якої однієї країни для стратегічних ресурсів, з Китаєм як основною ціллю .
• Головний торговельний переговірник Єврокомісії Марош Шефчович заявив, що одна з пропозицій вимагатиме від компаній змінювати ланцюги постачання, якщо вони отримують понад 40% запасів з одного джерела .
• Компанії потребуватимуть щонайменше двох або трьох джерел, жодне з яких не може бути з однієї країни .
• Інструмент є частиною ширшого нового інструментарію торговельного захисту, поряд з потенційними секторальними митами .
• Він все ще знаходиться в розробці; точні порогові значення відповідності, механізми забезпечення виконання та терміни будуть визначені в пропозиції Комісії пізніше у 2026 році .

Цільові сектори:
Пріоритетні сектори відображають найгостріші залежності ЄС: критична сировина (рідкісноземельні елементи), напівпровідники, акумулятори, сонячні панелі, електромобілі, сталь та оборонні ланцюги постачання .

Закон про чипи 2.0: Хеджування в галузі напівпровідників

«Закон про чипи 2.0» був запропонований Європейською Комісією 3 червня 2026 року як частина «Пакету технологічного суверенітету», який також включав Закон про хмарні технології та розвиток ШІ . Його заявлена мета — зменшити стратегічну залежність у напівпровідниках та підтримати виробництво передових чипів у ЄС .

Серед його ключових особливостей:

• Запровадження «Великих викликів» для стимулювання промислової розробки чипів стратегічного значення, найпомітніше — чипів для штучного інтелекту .
• Стимулювання попиту на передові ШІ-чипи через масштабне будівництво центрів обробки даних у ЄС .
• Обов'язкове положення про перегляд до вересня 2026 року, згідно зі Статтею 40 початкової рамкової структури Закону про чипи .
• Комісія отримує надзвичайні повноваження скасовувати комерційні контракти компаній-виробників чипів під час дефіциту та змушувати їх надавати пріоритет замовленням, критичним для кризових ситуацій в ЄС .

Питання Nvidia: Чи може ЄС її виключити?

Часто виникає питання, чи дає «Закон про чипи 2.0» Брюсселю право виключити Nvidia з європейських ШІ-проектів. Наявні офіційні джерела не містять прямого положення, яке б дозволяло пряму заборону Nvidia. Однак механізм «Великих викликів» призначений для підтримки розробки вироблених в ЄС ШІ-чипів та зменшення залежності від іноземних постачальників . Загальний політичний напрямок — зменшення стратегічної залежності в передових напівпровідниках — сильно натякає на те, що європейські ШІ-проекти, які отримують державне фінансування, могли б надавати пріоритет європейським або постачальникам з країн-союзників замість неєвропейських, таких як Nvidia. Жодного явного «положення про виключення Nvidia» в опублікованих текстах немає . Це залишається предметом активних політичних дебатів.

Геополітичний тиск, що спричинив подвійний поштовх

Чотири одночасні фактори тиску пояснюють, чому ЄС діє саме зараз.

1. Експортні обмеження Китаю на рідкісноземельні елементи

4 квітня 2025 року Китай запровадив експортні обмеження на сім рідкісноземельних елементів (тербій, диспрозій, самарій, гадоліній, лютецій, скандій, ітрій) та постійні магніти, що використовуються в оборонній, енергетичній та автомобільній промисловості, посилаючись на національну безпеку . У жовтні 2025 року Китай розширив контроль ще на п'ять елементів із жорсткішими перевірками для виробників напівпровідників . Друга хвиля була призупинена до листопада 2026 року , але Європейський центральний банк попередив, що ці обмеження можуть спричинити «втрати виробництва через порушення постачання та вищу інфляцію» в Європі . Поставки рідкісноземельних магнітів з Китаю впали приблизно на 75% у травні 2025 року після першої хвилі . ЄС відповів прискоренням партнерства у сфері критичної сировини та запровадженням власних експортних обмежень на відходи рідкісноземельних магнітів на початку 2026 року .

2. Експортний контроль США за ШІ-чипами

Сполучені Штати підтримують та посилюють контроль за експортом передових ШІ-чипів до Китаю з 2022–2023 років. Це створює каскадний ефект для ЄС: він повинен як дотримуватися режимів експорту, очолюваних США, так і створювати власні автономні потужності для виробництва ШІ-чипів, щоб не опинитися між експортною політикою США та важелями впливу китайських ланцюгів постачання. План дій ЄС «ШІ-континент» прямо передбачає «досягнення стратегічної автономії в розробці та виробництві напівпровідників для ШІ» .

3. Рекордний торговельний дефіцит у 360 мільярдів євро

ЄС зафіксував найбільший в історії дефіцит торговельного балансу в розмірі 360 мільярдів євро у 2025 році, і вперше кожна окрема країна-член мала дефіцит у торгівлі з Китаєм . Фон дер Ляєн назвала це «реальним викликом», який вимагає фундаментального перегляду торговельних відносин ЄС і Китаю .

4. Уникнення повномасштабної торговельної війни

Заявлена стратегія ЄС — «зниження ризиків, а не роз'єднання» . Диверсифікаційний інструмент та «Закон про чипи 2.0» розроблені для зменшення вразливостей без спричинення повномасштабної торговельної війни з Пекіном, який залишається другим за величиною торговельним партнером Європи. ЄС також використовує дипломатичні канали — фон дер Ляєн порушувала питання надлишкових потужностей та взаємності на саміті ЄС-Китай у липні 2025 року та на G7 у червні 2026 року — одночасно розбудовуючи оборонні торговельні інструменти. Президент Франції Еммануель Макрон запропонував створити «європейський еквівалент Розділу 301», а Берлін виявив відкритість до нових інструментів, якщо вони «не будуть спрямовані на конкретних отримувачів» .

Що далі

Диверсифікаційний інструмент все ще є пропозицією в розробці. Комісія представить детальний законодавчий текст пізніше у 2026 році, який пройде переговори між державами-членами та Європейським парламентом. «Закон про чипи 2.0», запропонований 3 червня 2026 року, знаходиться на паралельному шляху з цільовою датою остаточного ухвалення у другому кварталі 2027 року .

Для бізнесу, що працює в Європі — особливо в сферах критичної сировини, напівпровідників, акумуляторів, електромобілів, сонячної енергетики, сталі та оборонної промисловості — сигнал чіткий: ера однокраїнних ланцюгів постачання добігає кінця. Компаніям слід почати картувати концентрацію постачальників за країнами та готувати стратегії диверсифікації вже зараз, до настання юридичних зобов'язань.