Нові газові електростанції ЄС: 60 ГВт потужностей можуть закріпити залежність від викопного палива на десятиліття

Ключові висновки

Майже 60 ГВт нових газових потужностей: Газова промисловість планує побудувати майже 60 ГВт нових газових електростанцій по всьому ЄС . Німеччина, Польща та Румунія є основними рушіями цього розширення .

Величезне річне споживання газу: Якщо ці станції будуть побудовані та працюватимуть із середнім коефіцієнтом використання за 2024 рік, вони спалюватимуть приблизно 28 мільярдів кубометрів (млрд куб. м) газу щороку . Це еквівалентно 9% загального імпорту газу ЄС у 2025 році або річному споживанню газу 46,4 мільйона середніх домогосподарств .

Політичний контекст: Звіт опублікували 15 червня 2026 року, безпосередньо перед самітом Європейської Ради пізніше того ж місяця, щоб посилити тиск на лідерів ЄС і змусити їх переглянути плани газової експансії .

Вартість бездіяльності проти переходу: Звіт наголошує, що прискорення відмови від викопного палива може принести значну економію. Лише у 2025 році ЄС витратив близько €340 мільярдів на імпорт викопного палива , а волатильність цін на газ, посилена конфліктом на Близькому Сході в березні 2026 року, який заблокував Ормузьку протоку, вже додала додаткові €24 мільярди до рахунку Європи за викопне паливо .

Поглиблення залежності від американського ЗПГ: США вже постачають 55% імпорту ЗПГ до ЄС (дані Єврокомісії за 2025 рік) . Окремий аналіз показує, що ця частка може зрости до 80% поставок ЗПГ до 2028–2030 років, закріплюючи залежність Європи від дорогого американського газу .

Основна суперечка

Звіт чітко окреслює вибір: будівництво майже 60 ГВт нових газових станцій ризикує дорогою пасткою викопного палива на десятиліття, підриваючи як кліматичні зобов'язання ЄС, так і його енергетичний суверенітет . Альтернатива — нарощування відновлюваних джерел енергії, енергоефективності та інвестицій у мережі — дозволить скоротити рахунки за імпорт, зменшити вразливість до цінових шоків і узгодити дії з цілями досягнення нульових викидів. У звіті поточну траєкторію називають «саботажем енергетичної безпеки» .