Подвійний удар України по Московському НПЗ: як зупинили паливного гіганта та поглибили енергетичну кризу Росії

Вплив на паливне постачання Росії

• Переробні потужності паралізовано: До кінця травня 2026 року українські атаки вивели з ладу приблизно 40% первинних нафтопереробних потужностей Росії . Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджало ще у жовтні 2025 року, що удари пригнічуватимуть обсяги переробки російських НПЗ щонайменше до середини 2026 року .
• Блискавичне поширення кризи: Дефіцит бензину стрімко розширився. Станом на 10 червня 2026 року пальне зникло на заправках у 25 регіонах РФ та шести окупованих територіях України — всього за п'ять днів до цього проблема фіксувалася лише в 15 регіонах . Дефіцит досяг Санкт-Петербурга, Бєлгорода, Курська та окупованого Луганська .
• Черги та панічні закупівлі: На заправках у багатьох регіонах Росії вишикувалися багатокілометрові черги. Мешканці скуповували пальне з острахом, що криза лише поглиблюватиметься . Одна з мешканок Криму, фотограф, розповіла, що пробула в черзі вісім годин, аби заповнити бак .

Надзвичайні заходи, вжиті Росією

• Бензинові талони в Криму: В окупованому Росією Криму з 1 червня 2026 року запровадили сувору талонну систему. Водії могли придбати пальмо марки Аі-95 лише за спеціальними купонами . А вже 4 червня влада повністю припинила готівковий продаж бензину та розповсюдження паливних ваучерів на невизначений термін . Причиною назвали атаки дронів на ключову автомобільну трасу, якою пальне надходило на півострів .
• Морський імпорт бензину: Росія, яка зазвичай є одним із найбільших світових експортерів нафтопродуктів, була змушена в червні 2026 року організувати рідкісне морське постачання бензину до одного зі своїх західних портів. За даними галузевих джерел, пальне мали доставити з Азії .
• Галузева робоча група: У Москві створили спеціальну міжвідомчу групу для управління паливною кризою після того, як влада визнала «тимчасові труднощі» з постачанням пального в південних регіонах . Міністерство енергетики РФ прямо звинуватило в дефіциті українські удари безпілотників .
• Заборона експорту: Російський уряд тимчасово заборонив експорт авіаційного гасу до 30 листопада 2026 року, щоб запобігти внутрішньому дефіциту .

Масштабне порушення роботи нафтопереробної інфраструктури РФ

• Системні руйнування: Кампанія вразила НПЗ, трубопроводи та сховища пального не лише під Москвою, а й у західній, центральній та південній частинах Росії . Серед уражених об'єктів — завод «Киришінафтооргсинтез» у Ленінградській області, Новокуйбишевський НПЗ у Самарі, Волгоградський НПЗ та НПЗ «НОРСІ» в Нижньому Новгороді .
• Крим задихається без пального: Україна систематично використовує дрони для блокування наземних, морських і повітряних шляхів постачання до Криму. Це спричинило найгіршу паливну кризу на півострові з 2014 року та зруйнувало літній туристичний сезон .
• Пошкодження логістичних хабів: Удари по порту Маріуполя та іншій інфраструктурі «значно обмежили» здатність міста функціонувати як логістичний центр .
• Довгострокові наслідки: МЕА прогнозує, що обсяги переробки на російських НПЗ залишатимуться на низькому рівні — менш як 5 млн барелів на добу — до червня 2026 року, з перспективою повільного відновлення до 5,4 млн барелів пізніше того ж року . Експерти зазначають, що накопичені пошкодження енергетичної інфраструктури Росії важко піддаються ремонту .