Удари Росії по портах скорочують експорт українського зерна на третину — цифри та факти

Падіння у грудні 2025 року

Експорт пшениці з України впав приблизно на 25% у грудні 2025 року, а кукурудзи — на 13% після того, як Росія різко посилила атаки на порти після попередження Володимира Путіна «відрізати Україну від моря» . Лише в грудні російські удари пошкодили 13 цивільних суден, переважно балкерів, що використовуються для перевезення зерна . За підрахунками Reuters, це майже 10% усіх суден, пошкоджених від початку війни чотири роки тому . Загальний експорт зерна в грудні впав на 16% у річному обчисленні, за даними української консалтингової компанії «УкрАгроКонсалт» .

Обсяги першої половини маркетингового року (липень–грудень 2025)

Згідно з даними Державної митної служби, які наводить FAS USDA, у першій половині 2025/26 МР Україна експортувала 7,8 млн т пшениці та 1,3 млн т ячменю — темпи на 30% нижчі, ніж за аналогічний період 2024/25 МР . З жовтня 2025 року по лютий 2026 року загальний експорт зерна становив 10,6 млн тонн, що на 10% менше, ніж роком раніше . Загалом експорт зерна в першій половині сезону 2025/26 був на 29% нижчим: у середньому 2,5 млн тонн на місяць проти 3,6 млн тонн попереднього року .

Ескалація дронових атак у 2026 році

Україна повідомила, що Росія використала понад 800 дронів проти портової інфраструктури за перші чотири місяці 2026 року — це більш ніж у 10 разів перевищує кількість за аналогічний період 2025 року . У 2024 році було зафіксовано 36 російських атак на портову інфраструктуру; у 2025 році їхня кількість сягнула 96, повідомляє Адміністрація морських портів України . Від початку повномасштабної війни пошкоджено 651 об'єкт портової інфраструктури, з яких 325 — лише у 2025 році .

Пошкодження інфраструктури та збитки терміналів

Оператори портових терміналів в Одеській області зазнають дедалі більших фінансових втрат через повторні удари. Приватні оператори кажуть, що не можуть самостійно впоратися зі збитками . Сукупні втрати портових терміналів від початку війни сягають $1,5 млрд, за даними галузевих спілок . У 2023 році удари знищили 60 000 тонн зерна та вивели з ладу «значну кількість» експортної інфраструктури, повідомляв тодішній міністр агрополітики Микола Сольський . Ця тенденція посилилася з кінця 2025 року . Під час однієї з атак у серпні 2023 року на дунайський порт Ізмаїл високопоставлений чиновник заявив, що експортна спроможність порту зменшилася на 15%, а 13 000 метричних тонн зерна було втрачено .

Перехідні запаси зростають

Кінцеві запаси кукурудзи різко зросли до 4,3 млн тонн порівняно з 606 000 тонн роком раніше, що відображає експортне вузьке місце . «УкрАгроКонсалт» повідомив, що перехідні запаси зерна можуть більш ніж подвоїтися перед сезоном 2026/27, назвавши високі перехідні запаси «найбільшим негативним фактором» для наступного сезону . Лише перехідні запаси пшениці, за оцінками «УкрАгроКонсалт», можуть сягнути 5 млн тонн; станом на лютий 2026 року вони становили 2,97 млн тонн . «УкрАгроКонсалт» оцінює, що початкові запаси зерна можуть зрости більш ніж на 143% — до приблизно 10,7 млн тонн порівняно з 2025/26 роком, що є другим найбільшим рівнем перехідних запасів за останні роки, поступаючись лише сезону 2022/23, коли діяла повна блокада українських морських портів .

Вплив на глобальний ланцюг постачання

Україна залежить від чорноморських портів в Одесі для приблизно 90% сільськогосподарського експорту . Уповільнення експорту вже створює напругу в глобальних ланцюгах постачання зерна, особливо для країн-імпортерів на Близькому Сході та в Північній Африці . Понад 60% українського експорту пшениці тепер спрямовується на ринки MENA, насамперед до Єгипту та Алжиру . До ескалації морським коридором з моменту його запуску у вересні 2023 року було перевезено 100 млн тонн зерна, зокрема 38,1 млн тонн лише у 2025 році .