1. Механізм «європейської переваги»: Цей новий інструмент призначений для спрямування державних закупівель та інвестицій на підтримку європейських постачальників, віддзеркалюючи принцип взаємності, який фон дер Ляєн давно відстоює у сфері державних закупівель .

2. Посилений арсенал торговельного захисту: Він передбачає більш агресивне використання існуючих антисубсидиційних та антидемпінгових інструментів, а також пропозиції щодо абсолютно нових заходів для протидії напливу державних субсидованих китайських товарів . Єврокомісія вже сигналізувала про намір запропонувати нові інструменти торговельного захисту напередодні саміту, включаючи суворіший контроль за іноземними субсидіями та «новий інструмент» для диверсифікації критичних ланцюгів постачання, зменшуючи залежність від Китаю .

Що спричинило терміновість

Лідери ЄС описали ситуацію як «шок» для європейської економіки . За цим стоять кілька взаємопов'язаних факторів:

• Наплив дешевих, надзвичайно субсидованих китайських товарів, які заполоняють такі сектори, як електромобілі, сталь, сонячні панелі та товари повсякденного вжитку, підриваючи позиції європейських виробників .
• Різке погіршення торговельного балансу ЄС з Китаєм — обсяги товарів, які Китай продає в ЄС, значно зросли за останнє десятиліття, і це зростання прискорюється .
• Величезне промислове перевиробництво в Китаї у стратегічних галузях, яке, на думку ЄС, є цілеспрямованою державною стратегією експорту дефляції та захоплення глобальної частки ринку .
• Слабка європейська промислова база — багато галузей вже ослаблені високими цінами на енергоносії та постпандемічним спадом, що робить їх надзвичайно вразливими до цінових війн .

«Яструби» проти «Голубів»: внутрішній розкол

Саміт виявив глибокі суперечності, розділивши країни-члени на два табори :

Ті, хто вимагав рішучих дій («Яструби»):

• Франція (очолила натиск), Італія, Іспанія та Польща — спільно підписали неофіційний документ із закликом до значно жорсткіших заходів, зокрема швидшого використання антисубсидиційних розслідувань та нових тарифів . Раніше Франція пропонувала запровадити загальний 30-відсотковий тариф на китайський імпорт або знецінити євро на 20–30% до юаня . Європейська народна партія (ЄНП) попередила, що ЄС має діяти, «перш ніж Китай знищить європейську промисловість» .

Ті, хто закликав до стриманості («Голуби»):

• Німеччина та кілька північноєвропейських держав застерігали від повномасштабної торговельної війни, побоюючись помсти проти експорту німецьких автомобілів та порушення глибоко інтегрованих ланцюгів постачання .
• Угорщина та Словаччина також виступали проти, стверджуючи, що агресивні тарифи завдадуть шкоди їхнім економікам і що діалог із Пекіном є кращим варіантом .

Результатом став компроміс: фон дер Ляєн отримала мандат на розробку нових інструментів, але конкретні заходи та їхні терміни ще належить узгодити. Очікуються запеклі суперечки щодо рівня тарифів та галузевого охоплення .

Інші ключові рішення: санкції проти Росії та Україна

Саміт дав кілька важливих результатів щодо Росії та України :

• Одностайне продовження економічних санкцій проти Росії на один рік: Лідери погодилися відмовитися від попереднього шестимісячного циклу продовження (який створював регулярні можливості для вето) на користь щорічного продовження, що забезпечує більшу стабільність санкційного режиму .
• Схвалення спільного тексту висновків щодо України вперше з початку війни, підтверджуючи зобов'язання ЄС підтримувати Україну «стільки, скільки буде потрібно» .
• Зустріч із президентом України Володимиром Зеленським для дебатів щодо вступу до ЄС та потенційних мирних переговорів, хоча жодного формального рішення щодо термінів вступу не було оголошено .

1. Механізм «європейської переваги»: Цей новий інструмент призначений для спрямування державних закупівель та інвестицій на підтримку європейських постачальників, віддзеркалюючи принцип взаємності, який фон дер Ляєн давно відстоює у сфері державних закупівель .

2. Посилений арсенал торговельного захисту: Він передбачає більш агресивне використання існуючих антисубсидиційних та антидемпінгових інструментів, а також пропозиції щодо абсолютно нових заходів для протидії напливу державних субсидованих китайських товарів . Єврокомісія вже сигналізувала про намір запропонувати нові інструменти торговельного захисту напередодні саміту, включаючи суворіший контроль за іноземними субсидіями та «новий інструмент» для диверсифікації критичних ланцюгів постачання, зменшуючи залежність від Китаю .

Що спричинило терміновість

Лідери ЄС описали ситуацію як «шок» для європейської економіки . За цим стоять кілька взаємопов'язаних факторів:

• Наплив дешевих, надзвичайно субсидованих китайських товарів, які заполоняють такі сектори, як електромобілі, сталь, сонячні панелі та товари повсякденного вжитку, підриваючи позиції європейських виробників .
• Різке погіршення торговельного балансу ЄС з Китаєм — обсяги товарів, які Китай продає в ЄС, значно зросли за останнє десятиліття, і це зростання прискорюється .
• Величезне промислове перевиробництво в Китаї у стратегічних галузях, яке, на думку ЄС, є цілеспрямованою державною стратегією експорту дефляції та захоплення глобальної частки ринку .
• Слабка європейська промислова база — багато галузей вже ослаблені високими цінами на енергоносії та постпандемічним спадом, що робить їх надзвичайно вразливими до цінових війн .

«Яструби» проти «Голубів»: внутрішній розкол

Саміт виявив глибокі суперечності, розділивши країни-члени на два табори :

Ті, хто вимагав рішучих дій («Яструби»):

• Франція (очолила натиск), Італія, Іспанія та Польща — спільно підписали неофіційний документ із закликом до значно жорсткіших заходів, зокрема швидшого використання антисубсидиційних розслідувань та нових тарифів . Раніше Франція пропонувала запровадити загальний 30-відсотковий тариф на китайський імпорт або знецінити євро на 20–30% до юаня . Європейська народна партія (ЄНП) попередила, що ЄС має діяти, «перш ніж Китай знищить європейську промисловість» .

Ті, хто закликав до стриманості («Голуби»):

• Німеччина та кілька північноєвропейських держав застерігали від повномасштабної торговельної війни, побоюючись помсти проти експорту німецьких автомобілів та порушення глибоко інтегрованих ланцюгів постачання .
• Угорщина та Словаччина також виступали проти, стверджуючи, що агресивні тарифи завдадуть шкоди їхнім економікам і що діалог із Пекіном є кращим варіантом .

Результатом став компроміс: фон дер Ляєн отримала мандат на розробку нових інструментів, але конкретні заходи та їхні терміни ще належить узгодити. Очікуються запеклі суперечки щодо рівня тарифів та галузевого охоплення .

Інші ключові рішення: санкції проти Росії та Україна

Саміт дав кілька важливих результатів щодо Росії та України :

• Одностайне продовження економічних санкцій проти Росії на один рік: Лідери погодилися відмовитися від попереднього шестимісячного циклу продовження (який створював регулярні можливості для вето) на користь щорічного продовження, що забезпечує більшу стабільність санкційного режиму .
• Схвалення спільного тексту висновків щодо України вперше з початку війни, підтверджуючи зобов'язання ЄС підтримувати Україну «стільки, скільки буде потрібно» .
• Зустріч із президентом України Володимиром Зеленським для дебатів щодо вступу до ЄС та потенційних мирних переговорів, хоча жодного формального рішення щодо термінів вступу не було оголошено .