Наймасштабніша атака дронів на Москву: удар по нафтопереробному заводу та його наслідки

18 червня 2026 року Україна завдала наймасштабнішого удару дронами по Москві від початку повномасштабного вторгнення Росії, вдруге за тиждень атакувавши Московський нафтопереробний завод. Цей напад паралізував авіасполучення столиці та призвів до поранень щонайменше 17 осіб, що стало значним загостренням кампанії Києва з ударів на великі відстані .

Масштаб атаки

Майже 200 дронів атакували цілі навколо російської столиці вранці 18 червня. Міністерство оборони РФ повідомило, що за ніч його сили ППО збили 555 українських безпілотників у кількох регіонах — це рекордна кількість за одну ніч . Мер Москви Сергій Собянін підтвердив, що над містом було перехоплено щонайменше 194 дрони .

Атака була частиною ширшого обстрілу, який також уразив склади пального та військові об'єкти в інших регіонах Росії, зокрема в Ростовській області на півдні, де загинула одна людина .

Ціль: Московський НПЗ у Капотні

Московський нафтопереробний завод, розташований приблизно за 15 кілометрів (9 миль) на південний схід від Кремля в районі Капотня, був атакований вдруге за той самий тиждень . Завод експлуатується компанією «Газпром нафта» і забезпечує близько 40% пального, яке споживає Московська агломерація, що робить його одним із найважливіших енергетичних об'єктів Росії .

Відео, підтверджене кількома новинними організаціями, зафіксувало потужний вибух, який зірвав дах резервуара для зберігання пального, після чого густі стовпи чорного диму піднялися над московським небокраєм . Пожежа тривала весь ранок, а свідки повідомляли про сильний неприємний запах у повітрі в південній частині столиці .

Пошкодження також було завдано сусідньому торговельному центру, фітнес-клубу, промисловому об'єкту та житловій багатоповерхівці, ймовірно, через уламки дронів .

Закриття аеропортів і збої в польотах

Усі чотири основні аеропорти Москви — Шереметьєво, Домодєдово, Внуково та Жуковський — були тимчасово закриті у відповідь на атаку . Шереметьєво, найзавантаженіший аеропорт міста, призупинив усі операції та евакуював персонал. Понад 500 рейсів було скасовано або затримано в московському авіаційному вузлі .

Рух на Московській кільцевій автомобільній дорозі (МКАД) поблизу НПЗ також було перекрито, оскільки екстрені служби ліквідовували пожежі .

Постраждалі та повідомлення про поранених

Губернатор Московської області Андрій Воробйов повідомив, що 17 людей зазнали поранень . Деякі повідомлення з російських та українських джерел також наводили початкову цифру в 16 поранених або зазначали, що серед постраждалих є діти . Розбіжність між 16 і 17, ймовірно, відображає оновлення даних у міру проведення пошуково-рятувальних робіт протягом ранку.

Жертв у Московській області внаслідок саме цієї атаки не підтверджено, хоча окремий удар дрона по нафтовому об'єкту в Ростовській області призвів до однієї смерті .

Реакція Зеленського: «Виправдана відповідь»

Президент України Володимир Зеленський назвав масовану атаку дронів «виправданою відповіддю» на тривалу повітряну кампанію Росії проти українських міст . Лише за кілька днів до цього російська ракетно-дронова атака на Київ спричинила пожежу в 1000-річному монастирі, що входить до списку ЮНЕСКО, та вбила 11 людей .

«Ми не хотіли цієї війни і ніколи її не хотіли», — сказав Зеленський у голосовому повідомленні журналістам. «Але якщо Україна горить, палатиме й ваша Москва» . Він назвав удари по енергетичній інфраструктурі прямим способом «підтримати військову машину Росії» та закликав до припинення конфлікту .

Стратегічне значення

Атака 18 червня підкреслила зростаючу дальність і координацію української оборонної промисловості. Вразивши Московський НПЗ вдруге за один тиждень, Київ продемонстрував здатність неодноразово уражати одну й ту саму високоцінну ціль — об'єкт, критично важливий для внутрішнього постачання пального в Росії та, відповідно, для її військової логістики .

Напад також випробував межі російської протиповітряної оборони навколо столиці. Хоча російські чиновники наголошували, що сотні дронів були перехоплені, той факт, що кілька безпілотників досягли НПЗ і завдали видимих структурних пошкоджень, свідчить про наявність прогалин у захисному «парасолі» над Москвою .