Повітряний наступ РФ у червні 2026 року: найсмертоносніший місяць за чотири роки

До середини червня 2026 року Україна потерпала від невпинної ескалації російських далекобійних ударів, які поєднали рекордну кількість ракет і дронів із зумисними влучаннями по цивільних і культурних об'єктах. Цей наступ підвищив підтверджену кількість жертв серед мирного населення до найвищого рівня за чотири роки та викликав різке засудження з боку Організації Об'єднаних Націй.

17–18 червня: доба смертоносних атак та новий удар по Києву

Протягом 24 годин, що передували 18 червня, внаслідок російських атак у різних регіонах України загинуло щонайменше 10 людей, ще 64 дістали поранення, повідомила українська влада . Вже вранці 18 червня столиця знову опинилася під вогнем — голова військової адміністрації Києва Тимур Ткаченко повідомив про ракетний обстріл міста. Вибухи лунали по всьому Києву, а повітряну тривогу оголосили на більшій частині країни .

Ці удари стали частиною усталеної тактики. За добу до цього, в ніч на 17 червня, російський дрон влучив у цивільний об'єкт, вкрай далекий від будь-яких військових цілей.

Удар по дитячій школі верхової їзди в Сумах

Російський дрон «Герань-2» вдарив по території дитячої кінно-спортивної школи в Сумах невдовзі після опівночі 17 червня . Влучання припало на стайню, внаслідок чого загинули троє коней. В обласній адміністрації заявили, що росіяни свідомо атакували цивільний заклад, де діти тренувалися щодня. На щастя, персонал і вихованці не постраждали, але цей випадок поповнив і без того довгий перелік цивільних об'єктів, що стали мішенню під час кампанії . Очільник Сумської ОВА Олег Григоров оприлюднив світлини та підтвердив у Telegram, що пожежу на місці події вдалося локалізувати .

Цей інцидент не був поодиноким. Ще 6 червня російські війська завдали ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури, автозаправній станції та поштовому транспорту на Сумщині, поранивши працівницю АЗС і водія поштової машини .

15 червня: підпал Києво-Печерської лаври

Однією з найбільш культурно значущих атак за всю війну став обстріл 15 червня, коли Росія вночі запустила по Україні масований комбінований удар ракетами та дронами, внаслідок якого, за словами Президента Володимира Зеленського, загинуло щонайменше 11 людей, а 53 дістали поранення .

Головною ціллю був Київ. Удар спричинив пожежу в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, заснованої у 1051 році. Лавра є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та найважливішим православним комплексом України . Українська ППО збила 50 із приблизно 70 ракет і 582 із 582 запущених по всій країні дронів, але ті засоби ураження, що прорвалися, влучили в історичний собор, житлові будинки та інші цивільні об'єкти .

Президент Зеленський назвав атаку «одним із найсерйозніших злочинів Росії проти християнської культури на сьогодні» . Прем'єр-міністр України підтвердив, що Успенський собор постраждав після того, як Москва випустила понад десяток балістичних ракет у напрямку столиці . Гуманітарна координаторка ООН в Україні Матіас Шмале засудила пошкодження історичного монастиря та жертви серед цивільного населення .

У Харкові, що на північному сході країни, внаслідок атаки загинули п'ятеро рятувальників, які потрапили під повторний удар під час ліквідації наслідків першого обстрілу . Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив також щонайменше про п'ятьох поранених серед надзвичайників .

2 червня: наступ із 73 ракет і 656 дронів

Двома тижнями раніше, 2 червня, Росія здійснила одну з наймасштабніших повітряних атак за всю війну. Як повідомили Повітряні сили України, РФ випустила 73 ракети та 656 дронів по цілях по всій країні, зокрема в Києві, Дніпрі, Харкові та Запоріжжі . Українські сили ППО перехопили 40 ракет і 602 дрони, але обсяг вогню призвів до перенавантаження оборонних систем і значних жертв серед цивільних .

За даними міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка, атака забрала життя щонайменше 22 мирних жителів, понад 130 дістали поранення . Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) незалежно задокументувала цей удар, підтвердивши загибель цивільних у міських центрах та пошкодження житлових будинків, підприємств та інфраструктури, попри те, що люди ховалися в укриттях . У Києві рятувальники витягли з-під завалів багатоповерхівки тіло трирічної дитини .

Рекорд смертності: травень 2026 року став найсмертоноснішим місяцем із 2022-го

12 червня Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила щомісячний звіт, в якому підтвердила, що травень 2026 року був найсмертоноснішим місяцем для цивільного населення за чотири роки . Місія верифікувала щонайменше 274 загиблих і 1763 поранених серед мирних жителів — загалом понад 2000 жертв. Це на 93% більше порівняно з травнем 2025 року та на 23% більше, ніж у квітні 2026 року .

«З понад 2000 жертвами серед цивільного населення, травень приніс їх більше, ніж будь-який інший місяць з квітня 2022 року», — наголосила голова ММПЛУ Даніель Белл . Місія пов'язала цей сплеск насамперед із використанням Росією потужної далекобійної зброї по густонаселених міських районах .

Лише кількома днями раніше, 8 червня, високопосадовці ООН попередили Раду Безпеки, що війна «зараз є смертоноснішою, ніж будь-коли з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації у 2022 році» . Загальна кількість втрат з лютого 2022 року, підтверджених ООН, наразі перевищила 15 000 загиблих і 41 000 поранених серед цивільного населення .

Системний характер атак на цивільне населення

Атаки червня 2026 року вписуються в ширшу задокументовану ескалацію. ООН повідомила, що за перші чотири місяці 2026 року кількість жертв серед цивільних була вищою, ніж за аналогічний період у будь-якому з трьох попередніх років: на 21% більше, ніж у 2025-му, і на 93% більше, ніж у 2024-му . Удари в червні — по дитячій школі верхової їзди, монастирю під захистом ЮНЕСКО та житлових будинках у великих містах — є частиною тієї закономірності, яка, за словами спостерігачів ООН, зробила конфлікт небезпечнішим для цивільного населення, ніж будь-коли з перших тижнів вторгнення.